Зараз багато звичних речей для нас перебувають в обмеженому доступі. Наприклад, більше немає зручних цілодобових магазинів, а головне – аптек. І це начебто не проблема, правда, доти, доки ви не потрапляєте ввечері в екстрену ситуацію. Наприклад, у вас несподівано захворів зуб, на годиннику 19:50 (о 20:00 все закривається), а вдома, як на зло, крім анальгіну, нічого немає. Ви мчите в найближчу аптеку, сподіваючись, що вас обслужать за дві хвилини до закриття, і чуєте від фармацевта: «Ми закриті! Будемо раді бачити вас завтра». І ви думаєте: Хм, а як дожити до завтра? І що взагалі мені робити далі?
quarantined home office.
Ось така «непередбачувана» ситуація сталася зі мною: на годиннику було близько 20:00, і у продажу препарату від зубного болю мені ввічливо відмовили. Натомість виявили «жест доброї волі» та підказали адресу аптеки, яка працює до 21:00. І справді, аптека працювала. На касі мене зустріла мила дама, яка знайшла потрібні ліки. Коли для розрахунку я дістала з кишені купюру в 200 гривень, фармацевт перетворилася на злісного монстра:
– У вас дрібніше щось є? – обурено спитала жінка.
– Ні, це все, що я маю, – невпевнено відповіла я.
– Немає здачі! – твердо відповів вона, натякнувши на вихід.
– А ви знаєте, що існують права споживача? – ділово запитала я.
– І що тепер, ви пропонуєте мені подарувати вам ліки? – зухвало відповіла фармацевт.
– Залишіть його собі! Бардак! Повна анархія! – сказавши, що скаржитимуся, я нервово вийшла з аптеки.
Мучачись від зубного болю, я не стала шукати розмін купюри, а горда й уперта пішла у бік будинку, бурчачи під ніс, що мої споживчі права були порушені. Адже в пункті 2.13 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України №637» сказано: підприємства та підприємці мають забезпечити наявність у касі банкнот та монет для видачі здачі. Відсутність такої монети веде до адміністративної відповідальності. Тому якщо вам кажуть, що не мають решти, то вчиняють правопорушення.
Але кому потрібні ці правила, якщо їх ніхто не дотримується? У мирний час я б звалила все на державу (чому аптеки працюють до 20:00, коли доступу до медицини практично немає, а люди навіть не дотримуються комендантської години, чи приносять фармацевти клятву Гіппократа і що робити, коли ти маєш лише 200 гривень і ти вмираєш), але зараз не до цього. Та й справа не в правилах, а в «старій і добрій» людяності. Як виявилося, нам все ще потрібно вчитися розуміти та допомагати один одному, а якщо це не виходить, ось тоді закон нам у допомогу!
Ще більше блогів «Одеського життя»:
Догляд за літніми батьками чи іншими близькими не завжди дає право на державну компенсацію. Важливо… Read More
Поїздка автобусом з України до німецьких міст — це завжди перевірка на міцність. Десятки годин… Read More
На Одещині є село, яке за кілька десятиліть змінило п'ять назв. Веселинівку заснували чеські переселенці,… Read More
Суд виніс вирок двом російським агентам, які вчинили диверсію на об'єкті транспортної інфраструктури в Одесі.… Read More
Одеська міська рада показала один із найнижчих показників підзвітності серед найбільших міст України, набравши лише… Read More
В Одеській міській раді повернулися до питання запровадження електронного квитка у міському громадському транспорті. Чиновники… Read More