Як працює Конституція під час воєнного стану: які права і свободи обмежуються

28 червня Україна традиційно відзначає День Конституції. Колись вітчизняна Конституція вважалася однією з найкращих в світі, перечитувати її інколи дуже цікаво і корисно. Але з часом з’ясувалося, що, по-перше, вона має певні прогалини, по-друге, окремі її положення можна трактувати по-різному, по-третє, деякі її норми можна навіть ігнорувати, особливо під час воєнного стану. На що варто звернути увагу в цьому контексті та які права і свободи людини не можуть обмежуватися за жодних обставин? В цьому «Одеському життю» допомагала розбиратися заслужена юристка України Марина Ставнійчук, яка у 2009-2013 роках була членкинею Венеціанської комісії.

«Мені, як конституціоналісту, у цей період дуже сумно говорити про Конституцію. Коли порушувалася одна стаття, коли дві-три статті тим чи іншим чином порушувалися, тоді  можна було говорити про порушення Конституції. Сьогодні ж фактично можна фіксувати стан суцільного невиконання  Конституції України», – каже Марина Ставнійчук.

Політика

При цьому вона дивиться на проблему комплексно, розрізняючи різні сфери застосування Конституції: військову, політичну, соціальну та інші.

«Якщо ми говоримо про політичну сферу, то можна фіксувати відсутність реального парламентаризму. Хоча парламент наявний, хоча парламент працює  у режимі воєнного стану і має фіксовану більшість. Але не можна говорити про його функціонування в конституційно-правовому режимі. А відтак час від часу у політичних відносинах як зовнішніх, так і внутрішніх виникають питання необґрунтованих політичних впливів, скажімо, того ж Офісу Президента у тих питаннях, котрі мав би вирішувати український уряд. І це теж є серйозна проблема. Проблема ця існує багато років, але під час війни вона особливо загострилася», – зазначає Ставнійчук.

Соціалка

Якщо брати не менш важливу соціальну сферу, то, на її думку, зараз не працюють майже всі соціальні гарантії. А якщо і працюють, то на мінімальному чи навіть нижче мінімального рівня, на якому б мали забезпечуватися соціальні права громадян. І проблема тут не лише економічна чи політична, а, зокрема, у відсутності правової держави. Звертає на себе увагу і судова система, що знаходиться в критичному стані і на сьогодні не є повністю незалежною гілкою влади.

«Ми знаємо, що у зв’язку з введенням воєнного стану була обмежена ціла низка прав і свобод. Сама Конституція дає таку можливість. Але, тим не менше, навіть при застосуванні обмеженості використання тих чи інших статей держава повинна завжди діяти згідно верховенства права навіть в критичних умовах воєнного стану. Бо так само ми знаємо, що Конституція України не дозволяла і не дозволяє обмежувати ключові статті розділу першого Конституції, зокрема ті, що пов’язані з принципом верховенства права і засадами функціонування державної влади» – каже заслужена юристка.

В цьому контексті вона звертає увагу і на мобілізаційні процеси і на той спосіб, в який вони відбуваються. При цьому нагадує, що захист Вітчизни все-таки є конституційним обов’язком громадян.

До теми: На Одещині люди у військовій формі викрали 14-річного підлітка – реакція поліції

Війна

«Але найголовніша проблема в державі пов’язана з вчиненням повномасштабної агресії з боку Російської Федерації», – каже Ставнійчук.

Тут вона зауважує, що у разі збройної агресії проти України Конституція прямо передбачає оголошення стану війни. А цього зроблено не було. Воєнний стан і стан війни – це принципово різні речі. Якщо казати спрощено, то воєнний стан може оголошуватися у разі загрози нападу на країну, а стан війни – у раз, коли на країну вже напали. Чому держава обмежилася лише введенням воєнного стану – це тема для окремих аналітичних роздумів – певна логіка в цьому також була. Проте, на думку Ставнійчук оголошення війни могло б, зокрема, інакше вплинути і на міжнародну підтримку України, і на виплати у майбутньому контрибуцій.

Чотири причини змінити конституцію

Так чи інакше Марина Ставнійчук робить акцент не на порушеннях тих чи інших норм Конституції, а на необхідності її зміни  в принципі і називає щонайменше чотири причини для цього.

По-перше, конституція має стати більш людиноцентричною.

«Зараз ключові виклики для нашої держави – це, з одного боку, збереження суверенітету, територіальної цілісності і обороноздатності, а, з іншого боку, одним із майбутніх ключових викликів – це збереження нашого народу нашої нації», – каже Ставнійчук.

По-друге, сучасна Конституція орієнтована на мирний період часу і має деякі неузгодженості, пов’язані з функціонуванням органів влади під час воєнного стану.

«Правовий пробіл, пов’язаний з Президентом України, говорить про те що Конституція не була на це орієнтована. Ніхто в країні не міг передбачити, що доведеться воювати з найближчим сусідом», – додає фахівчиня.

По-третє, є процедурні питання щодо вступу України до ЄС і НАТО. За словами Ставнійчук, ці прагнення безперечно мають бути відображені в основному законі. Але ці положення мають бути внесені до іншого розділу Конституції з урахування всеукраїнського референдуму.

«До ухвалення цих змін, до вирішення цих важливих питань: яким чином розвиватися і в якому напрямку рухатися державі – все-таки мав бути залучений український народ. Це фактично і є загальні засади конституційного ладу України», – зауважує пані Марина.

По-четверте, сьогодні мільйони українців знаходяться за кордоном, але вони будуть потрібні майбутній Україні. Тому, на думку Ставнійчук, треба буде переглядати деякі питання громадянства.

До теми: Українці за кордоном: які обирають країни та як адаптуються до нового життя

«Мені здається, важливіше говорити сьогодні про певні перспективи, які пов’язані з українським майбутнім. Розраховуємо на перемогу, на мир у нашій державі. І, очевидно, достатньо давно визрівають умови для нового суспільного договору, а  відтак і нової конституції. Всі недоліки чинної Конституції які ми фіксували навіть не останні роки, а впродовж останніх десятиліть, проявилися  дуже активно. Очевидно, що є потреба її змінювати», – підсумовує наша співрозмовниця.

А ми лише нагадаємо, що Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Тому бажаємо всім нашим читачам дочекатися змін на краще та щоб їх права і свободи дотримувалися за будь-яких обставин.

Які статті неможна порушувати взагалі

В статті 64 Конституції України прописано, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Але деякі права і свободи не можуть бути обмежені за жодних обставин. Нижче наведено приклади відповідних статей.

• Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24).
• Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (стаття 25).
• Кожна людина має невід’ємне право на життя (стаття 27).
• Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (стаття 28).
• Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (стаття 29).
• Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (стаття 59).
• Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (стаття 60).

Отже, кожен може самостійно зробити висновки чи дійсно в Україні не порушуються ці норми.

До теми: Бізнес на мобілізації: як заповзятливі одесити допомагають ховатися й обманювати ТЦК

Дія яких статей може бути обмежена

Нижче наведено витримки зі статей Конституції, дія яких певною мірою може обмежуватися під час воєнного стану.

• Кожному гарантується недоторканність житла (стаття 30).
• Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (стаття 31).
• Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди (стаття 32).
• Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України (стаття 33).
• Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
• Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (стаття 39).
• Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (стаття 41).
• Громадяни мають право на соціальний захист (стаття 46).
• Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).
• Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49).

Втім, дивлячись на цей перелік одразу назріває питання: а чи виконувалися всі ці норми повною мірою до оголошення воєнного стану? До того ж тимчасове «обмеження окремих прав і свобод» під час воєнного стану не означає, що в країні має статися повне свавілля.