Статті

Як одесити заживлюють багатоповерхівки без світла: реальні випадки

Кілька діб без світла в багатоквартирному будинку – це відсутність води, зупинені ліфти, холодні батареї, темні під’їзди та питання безпеки. Саме тому одесити вимушені домовлятися із сусідами, спільно шукати рішення і брати відповідальність за свій будинок на себе.

Ключові моменти:

  • Під час тривалих блекаутів багатоповерхівки в Одесі залишаються без води, ліфтів і освітлення, що створює критичні ризики для мешканців.
  • Щоб забезпечити базові потреби, одесити самоорганізовуються, проводять збори та спільно інвестують у автономне живлення будинків.
  • Найчастіше обирають генератори, інвертори з батареями або сонячні панелі, зважаючи на навантаження, бюджет і тривалість відключень.
  • Досвід показує: навіть найкраща техніка не працює без чітких домовленостей, правил користування та відповідальних осіб.

Кілька діб без електроенергії у багатоповерхівці — це не лише темрява у квартирах. Це відсутність води, зупинені ліфти, холодні батареї та реальні ризики для людей похилого віку й маломобільних мешканців. Під час тривалих блекаутів ці проблеми стають щоденною реальністю для багатьох районів Одеси.

Готуючи цей матеріал, журналістка поспілкувалася з мешканцями багатоповерхівок у різних районах міста, побувала у дворах і під’їздах, де вже встановлені генератори, інвертори або сонячні панелі, та зібрала живі історії людей, які власноруч організовували заживлення своїх будинків під час відключень світла.

Окрім цього, матеріал доповнений коментарями управителя багатоквартирних будинків із багаторічним досвідом, який пояснює, які рішення справді працюють, з якими труднощами стикаються мешканці та чому техніка неефективна без домовленостей і спільної відповідальності.

«Ми зрозуміли: або самі, або ніяк»

Одна з дискусій на тему «Як «оживити» будинок без електрики» розгорнулася у Facebook серед мешканців багатоповерхівок. Обговорювали багато тем: від генераторів до автономних насосів і чергувань у під’їзді.

Ірина, мешканка 9-поверхівки на Таїрова. Жінка ділиться своєю історією.

«Коли світло зникло майже на дві доби, будинок залишився без води. Насос не працював, ліфт – теж. Першу добу всі мовчали. На другу – почали стукати одне до одного. Хтось запропонував: давайте скинемось на маленький генератор хоча б для насоса».

Ввечері у дворі зібрали збори: порахували, скільки коштує генератор, визначили, що він працюватиме тільки на воду, домовилися про графік і відповідального. Як результат – вода з’явилася вже наступного дня, хай і за графіком.

Сергій, мешканець будинку на Черемушках:

«Ми одразу домовились: генератор – не для квартир. Інакше сварки були б гарантовані».

Олена, мешканка будинку на 16 поверхів:

«У будинку живе жінка, яка перенесла інсульт. Коли ліфт зупинився – це стало реальною проблемою. Тоді й виникла ідея запускати ліфт хоча б двічі на день».

Які є дієві варіанти заживлення багатоповерхівок: реальні кейси одеситів

Микола Шатковський головує в організації «Управдом-1», а в професії вже понад дев’ять років. За цей час завдання, проблеми та важливі рішення вкрай змінилися. А з початком повномасштабного вторгнення, масованих атак країни-агресора та блекаутів взагалі часто довелося приймати непопулярні, але дієві рішення.

З його досвіду, щоб обрати метод живлення, насамперед необхідно опиратися на критичне навантаження. Одна справа – коли стабільно працюють графіки відключень, і зовсім інша – коли світла немає по кілька днів, або ж є лише 3-4 години на добу.

– Передусім ми робили збори, прораховували генератори на будинок, накопичувальні батареї, – розповідає Микола Анатолійович. – Інколи до якогось рішення з мешканцями приходили одразу, інколи ні. Адже будь-яке рішення тягне за собою фінансові витрати і доволі великі. Не завжди одесити могли чи хотіли вкладатися в той самий генератор – тому лишалося, як є.

Втім, за його словами, у 23-24 роках стало зрозуміло, що проблеми з енергетикою лише ускладнюються, і загальна система ще довго буде відновлюватися, навіть по закінченню війни. Тому все більше ОСББ та мешканців почали вкладатися у заживлення багатоповерхівок.

Серед яких варіантів зазвичай обирають? Плюси та мінуси

Микола Шатковський розказав, які у одеситів є варіанти:

  • Генератори. Тут важливу роль відіграли державні програми по частковій компенсації коштів за їхню закупівлю. Але відшкодування потрібно чекати, а спочатку на цей генератор треба зібрати самим. В середньому він коштує 500 тисяч гривень. Окрім того, має бути не менше трьох співробітників, які будуть почергово обслуговувати та заправляти генератор.
  • Накопичувальні батареї – найпопулярніше в Одесі рішення. Але вони також мають мінуси: в період тривалих відключень не встигають заряджатися; ліфт, насос і, наприклад, світло у під’їзді зазвичай одночасно «не тягнуть».
  • Встановлюють і сонячні батареї – вони взагалі чудово працюють, але все варто прораховувати.

То як же обрати джерело енергії?

Перед вибором техніки важливо одразу визначити, яке навантаження має покриватися (насоси, освітлення сходів, ліфт, зарядка мобільних), яка тривалість відключень та який бюджет подужають мешканці.

Потужні генератори для багатоповерхівки

Дизельні та бензинові генератори – класика для екстрених навантажень

Генератори підходять для подачі електрики у разі тривалої відсутності світла, для насосів водопостачання та освітлення сходових клітин, коли потрібна поточна потужність >3-5 кВт.

У генераторі двигун (дизельний або бензиновий) обертає механізм, який виробляє електроенергію. Наприклад:

  • 5-7 кВт – для насосів, щоб вода була на верхніх поверхах, та освітлення під’їздів;
  • 10-15 кВт – якщо хочете запустити ще й ліфт;
  • від 20-25 кВт – кілька потужних споживачів водночас.

Переваги генератора полягають у тому, що він може працювати годинами або добами, має чітку зміну вихідної потужності та працює незалежно від того, яка погода. Серед недоліків – шум, потреба у пальному та систематичному обслуговуванні, без сертифікованих Державних будівельних норм та чіткого дотримання пожежної безпеки – ризик виникнення пожежі.

Як приклад Шатковський наводить один з будинків на Таїрова. Там мешканці встановили генератор ~12 кВт, що дає можливість працювати насосам і підтримує живлення до 48 годин без світла в мережі (надалі всі приклади будинків із конкретними рішеннями наводяться спікером – прим.ред.)

Нагадаємо, що в Одесі діє міська програма по компенсації для ОСББ вартості генераторів.

Контрольна панель великого генератора

Інвертори з системами накопичення та зберігання енергії (UPS, джерела безперебійного живлення)

Інвертор – це пристрій, який допомагає користуватися звичайною домашньою технікою, коли зникає світло. Він бере електрику, що зберігається в батареях, і «перекладає» її у звичні 220 вольт, які потрібні холодильнику, лампам, телевізору чи роутеру. Тож завдяки йому у домі ще певний час буде електрика, але рівно стільки, на скільки вистачить заряду підʼєднаної до нього батареї.

Інвертори підходять, коли діють короткі відключення (до 4-8 годин) для освітлення, зарядки гаджетів або як підтримка до генератора.

Технічно вони працюють так: батарея накопичує енергію, інвертор перетворює її у 220, система миттєво вмикається при зникненні мережі.

До переваг можна віднести те, що вони тихі, без вихлопів, їм не потрібне пальне і вони миттєво переключаються. Серед недоліків: батареї швидко сідають при великих навантаженнях, недоцільні для насосів чи ліфтів без великої батареї. Тож інвертор краще використовувати для світла у під’їздах, для техніки, яка чутлива до «стрибків» напруги або як буфер перед основним генератором.

Приклад ми знайшли у будинку по вулиці Інглезі: інвертор із батареями 10 кВт год забезпечує освітлення та зарядку гаджетів на шість годин без світла.

Розмаїття інверторів
Домашній інвертор

Сонячні батареї та батарейні накопичувачі

Сонячні батареї ефективні за умов, коли достатньо сонця, коли немає частих затінень дахів та як довгострокова інвестиція для певних споживачів. Для них також знадобиться інвертор, який «донесе» згенеровану енергію до електроприладів.

Схема того, як інвертор розподіляє енергію між загальною системою, батареєю та сонячними панелями

Встановити сонячну батарею мало – вона має бути встановлена ефективно. На її ефективність впливає площа даху будинку (і, відповідно, яку площу можуть зайняти батареї), під яким кутом вони встановлені і як повз них проходить сонце (бо це, на жаль, не соняшник, який рухається та ловить промінчики) і скільки батарейних банків вони здатні зарядити.

Корисне посилання: Програма «єВідновлення» в Одесі: як відновити житло після обстрілів

Щоб назвати конкретні цифри, треба враховувати дуже багато показників. Але якщо брати в середньому, то одна панель дає приблизно 300-400 Вт у пік сонця. Тож, щоб мати ~6-12 кВт у сонячний день, знадобиться 20-40 панелей. Батареї забезпечують енергію на вечір та ніч.

З переваг – безкоштовна енергія сонця, панелі тихі, без пилу і вихлопів.

Недоліки: ціна батарей (запас на 10-12 годин – значна вартість), залежність від сонячної погоди, складніше поставити у щільній забудові.

Приклад в Одесі: багатоквартирка по вулиці Чорноморського козацтва встановила 24 панелі з батареями. Тепер вона має освітлення сходових клітин, часткове живлення насосів у сонячні дні, але на ліфт все ж таки не вистачає.

Також показовим є приклад Одеського ОСББ «Говорова 5», яке довело, що навіть старі багатоповерхівки можуть стати енергоефективними – Опалення по 9 гривень: як одеське ОСББ стало енергоефективним і заощадило на платіжках.

Як ОСББ отримати пільговий кредит на встановлення сонячної електростанції, ми розповідали у публікації – ОСББ Одеси переходять на сонячну енергію: реальні кейси та підводні камені.

Під’їзд багатоповерхівки
Під’їзд багатоповерхівки

Світла може не бути, але безвихіддя – ні. Тож одесити більше не чекають, що хтось зробить за них, а самі знаходять вихід у темряві. Варто памʼятати, що генератори, інвертори чи сонячні батареї – це лише інструменти, які не зможуть працювати, якщо серед жителів немає довіри, чітких правил і спільної відповідальності.

До теми: Без світла, води та зв’язку: чому громади Одещини виявилися не готовими до блекауту

Читайте також: Сонячні електростанції для одеських ОСББ: чи варто влізати у борги

Share
Олена Кудряшова

Авторка видання "Одеське життя". Журналістка з майже 25-річним досвідом. Працювала на ICTV, у газетах і військовому телебаченні, має досвід підводних зйомок, прямих ефірів і викладання журналістики. Членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Recent Posts

  • Новини

Іпотека в Одесі: чи по кишені «єОселя» одеситам

Аналітики порахували, скільки одесити реально платять за житло в кредит: «єОселя» в Одесі забирає менше,… Read More

16-01-2026 в 15:24
  • Новини

Частина Одеської області знову з графіками відключень електроенергії: 16 січня

16 січня 2025 року по всій Україні запроваджують графіки обмежень електропостачання через наслідки атак на… Read More

16-01-2026 в 15:13
  • Новини

Порт Чорноморськ модернізується: що чекає на працівників

Історичний крок для українських портів: вперше після початку повномасштабної війни Україна запускає публічно-приватне партнерство в… Read More

16-01-2026 в 14:28
  • Новини

Морози й обстріли: Шмигаль назвав Одещину серед регіонів з найгіршою ситуацією (відео)

Після сотень ударів РФ та втрати тисяч мегаватів генерації Україна опинилася у критичній енергетичній ситуації.… Read More

16-01-2026 в 13:24
  • Статті

Чи довго триватимуть в Одесі морози: науковиця розповіла про наслідки глобального потепління

Грудень в Одесі видався аномально теплим. Серед зими – як у казці – зацвіли квіти.… Read More

16-01-2026 в 13:05
  • Новини

Російська розвідка планувала атаку дрона в Одесі: СБУ затримала організаторів

Двоє чоловіків, серед яких одеський підприємець, збиралися здійснити теракт за вказівкою російських кураторів, але українські… Read More

16-01-2026 в 12:34