Як у громаді на Одещині кожна гривня людей перетворюється на три: досвід Буджака

Ключові моменти:

• У Буджацькій громаді діє програма «Спільна справа – рідне село» за формулою співфінансування «1+2»
• На 2026 рік громада заклала 1,5 млн грн бюджетних коштів для підтримки місцевих ініціатив
• Мешканці збирають гроші на тренажерні зали, дитячі майданчики, ФАПи, тротуари та благоустрій
• До фінансування активно долучаються земляки з Німеччини, Великої Британії, Італії та Нідерландів

Поки більшість українських громад під час війни змушені скорочувати витрати через підтримку армії та критичних сфер, у Буджацькій громаді Болградського району вирішили шукати новий підхід до розвитку сіл. Тут запрацювала офіційна програма співфінансування «Спільна справа – рідне село», яку затвердила селищна рада.

Журналістка «Одеського життя» Юлія Валієва поспілкувалася з керівницею «Офісу грантів» Аллою Куруч, старостами сіл та мешканцями, які вже збирають кошти на ремонти, спортивні майданчики й громадські простори.

З тебе гривня – з влади дві

Почалося все з відвідин Іваном Кюссе, головою Буджацької громади, колеги в селі Камчик Саратської громади. Там продемонстрували спортивний майданчик, гроші на який зібрали мешканці села, що виїхали через війну за кордон. Іван Кюссе вирішив цю ідею реалізувати й у своїй громаді. Програму «Спільна справа – рідне село» розробили, удосконаливши ідею, щоб заохотити людей.

Про те, як кожна гривня мешканця перетворюється на три, розповіла Алла Куруч, директорка КУ «Офіс грантів та дорадчих служб «Буджак».

– У чому суть програми «Спільна справа – рідне село»?

– Її суть – у переході від споживацтва до партнерства. Ми пропонуємо просту формулу співфінансування – «1+2». Якщо мешканці села, місцевий бізнес, фермери чи наші земляки за кордоном об’єднуються і збирають сто гривень на важливу локальну справу, то селищна рада виділяє з бюджету ще двісті.

Тобто громада виступає в ролі інвестора, який помножує зусилля людей. Зібрали люди 50 тисяч на дитячий майданчик – селищна рада додає 100 тисяч. У підсумку село отримує об’єкт за 150 тисяч гривень. Це вигідно і бюджету, і людям. Зауважу, що програма не розрахована на внески селян, пенсіонерів, які ледь-ледь зводять кінці з кінцями. Здебільшого гроші надають мешканці, що перебувають за кордоном і хочуть допомогти рідному селу, а також фермери, підприємці.  

– На що найчастіше збирають кошти?

– У цьому році – це безпека та енергонезалежність: встановлення ліхтарів, облаштування автономного живлення для ФАПу, також облаштування зон відпочинку, ремонт зупинок, майданчики, ремонти. Головна умова – об’єкт має бути спільного користування, громада не фінансує приватні подвір’я чи закриті території.

Як легально «обійти чергу»?

– Багато людей вважають, що благоустрій – це обов’язок влади, адже всі платять податки. Отже, чому мешканці мають вкладати власні гроші?

– Це дуже поширене запитання, і я всім пояснюю. Бюджет громади у воєнних умовах має величезну кількість критичних видатків: підтримка захисників, освіта, соцдопомога, зарплати. Охопити кожну вулицю в кожному селі – неможливо.

І програма – це легальний та прозорий спосіб «обійти чергу». Якщо у людей «горить» якась проблема і вони готові вкласти ресурс – влада реагує миттєво. До того ж є важливий психологічний момент: коли людина вкладає бодай 20 власних гривень, вона не дозволить це зламати. З’являється відчуття співвласності.

Головне – навчити людей рахувати кошти

– Ви зазначили, що «Спільна справа» – це не лише про ремонт чи будівництво, а і про навчання. Що мається на увазі?

– О, це наша головна філософія! «Офіс грантів» створювався для того, щоб інтегрувати громаду в європейський простір проєктного менеджменту. Програма – це, якщо хочете, «школа з написання грантів» для мешканців.

Світові донори ніколи не дають гроші під слова «нам потрібно». Потрібні заявка, бюджет, звіт. Беручи участь у «Спільній справі», групи мешканців проходять цей шлях на практиці. Ми плануємо проводити навчання для активістів та зацікавлених, адже хочемо навчити людей рахувати гроші, працювати з документами, звітувати. Група, яка успішно реалізує проєкт «1+2», зможе подаватися на міні-гранти і залучати в родину або громаду додаткові кошти.

«Шість кроків до успіху»

– Як виглядає шлях від ідеї до готового об’єкта?

– Алгоритм дуже простий, ми назвали його «6 кроків до успіху».

• Перший – люди збирають ініціативну групу (мінімум 3 особи) і заповнюють «Картку проєкту».
• Другий – округи подають картку до старостату.
• Третій – старостат разом із фахівцями перевіряє технічні нюанси: чи належить земля громаді, чи не пролягають там труби чи кабелі, чи немає суперечностей із генпланом.
• Четвертий – після погодження ініціатори мають 60 днів, щоб зібрати третину вартості.
• П’ятий – коли збір закрито, «Офіс грантів» передає протокол до селищної ради, і депутати виділяють бюджетну частку.
• Шостий – підрядник виконує роботи під контролем мешканців. Після закінчення робіт об’єкт приймається в комунальну власність, і рада бере на себе обов’язок доглядати за ним.

– А що буде, якщо ініціативна група не зможе зібрати свою частку за 60 днів? Гроші пропадуть?

– У жодному разі. Якщо за 60 днів суму не зібрано, проєкт знімають з розгляду. Кошти, за згодою людей, спрямовуються на інші потреби цього села. Маємо наразі 15 заявлених проєктів. Шість із них вже зібрали «народну» частку та затверджені на співфінансування. Один проєкт – на стадії капремонту.

– Який бюджет програми на 2026 рік і скільки проєктів плануєте реалізувати?

– Селищна рада заклала в забезпечення програми півтора мільйона бюджетних коштів. Це означає, що разом із внесками людей ми плануємо згенерувати інвестицій щонайменше на 2,25 мільйона гривень. Мета на цей рік – мінімум десять проєктів у різних старостатах, що стануть прикладом для інших.

Дуже тішить те, що люди не бояться брати на себе відповідальність, не чекають, що хтось прийде і зробить усе за нас. І величезна вдячність мешканцям, які зараз живуть за кордоном, але не забувають про рідне село.  

Від тротуарної доріжки – до тренажерного залу

Які громадські ініціативи вже втілюються в життя і як люди збирали кошти на їх реалізацію?

Село Новодолинське

Староста села Юрій Бакарогло розповів, що односелець, який мешкає в Німеччині, передав тисячу євро з пропозицією зробити для молоді тренажерний зал. Новодолинці, які живуть в Одесі, долучилися до справи.

– Для цього підійшла занедбана будівля кафе. На зібрані гроші ми придбали будматеріали й за допомогою комунального підприємства «Господар» переобладнали стіни, залили підлогу, встановили вікна, двері. На кошти, що виділила громада, зробимо внутрішній ремонт. А ось тренажери обіцяли придбати наші одесити.

Село Височанське

В прикордонному селі люди вирішили зробити тротуарну доріжку від школи до Будинку культури.

– Ми не зверталися по допомогу до земляків, а просто оголосили по селу збір склотари і макулатури. Першими долучилися підприємці та школярі. Зібрали тисячу пляшок і майже п’ятсот кілограмів макулатури. Вийшло 50 тисяч гривень, отже чекаємо тепер на сто тисяч від громади, і почнемо роботи, – розповіла Світлана Корчмарюк, староста Височанського старостату.

Село Миколаївка

Людмила Лунгу, староста Миколаївського старостату, разом із активістами села розіслали оголошення про збір коштів миколаївцям, які виїхали за кордон. За кілька тижнів зібрали аж 128 тисяч гривень: гроші надійшли з Великої Британії, Німеччини, Італії, Нідерландів. Тож облаштували майданчик у центрі села – відновили колодязь, встановили альтанку, лавки, столи. А за кошти від громади майданчик покриють тротуарною плиткою.

Село Ганнівка

Роми з Німеччини передали гроші на ремонт ФАПу в Ганнівці Лісненського старостату, а внутрішній ремонт безкоштовно зробили будівельники. За кошти громади зроблять зовнішні роботи – ремонт даху, вимощення, поріг, пандус.

У селі Вознесенка в старій їдальні вирішили зробити зал на кшталт бенкетного. У зборі взяли участь ті, хто виїхав із села, і фермери. Загалом зібрали 107 тисяч гривень.

У Веселій Долині зібрали кошти на будівництво приміщення для зберігання інвентарю на кладовищі.

У Надрічному збирають гроші на спортивний майданчик, у Буджаку – на зупинку, в Євгенівці – на дитячий майданчик.

У селі Петрівка фермерські господарства «Діамант», «Лаванда», «ЧагаАгро» та підприємці готові вкласти кошти в благоустрій парку на двісті тисяч гривень.

Ось так, з власної ініціативи, люди змінюють на краще  рідне село.

До речі, Буджацький «Офіс грантів» працює над ще однією програмою співфінансування, тільки для школярів. Для них буде оголошено конкурс на кращий проєкт з благоустрою школи. Три проєкти-переможці отримають право на втілення в життя і фінансову підтримку громади. Збір буде оголошено серед випускників шкіл.

Раніше ми розповідали як на півдні Одещини фастфуд витісняє національну кухню.

Читайте також про математику виживання аграріїв Одещини – як за 1 літр солярки віддають 25 кілограмів зерна.

Ще по темі: Після дощу села Одещини опиняються у пастці: зникають дороги, швидка, школи та підвіз продуктів