Як мати героя «на щиті» домагається допомоги нашим захисникам (відео)

«Він дві години лежав і стікав кров’ю»

Артем Орлянський (позивний «Торнадо») служив у 95-й десантно-штурмовій бригаді у спеціальному підрозділі розвідників. Він пішов воювати у березні 2023 року. Бійця відібрали до розвідгрупи за фізичними даними, хоча, за словами його матері Ірини, він міг би піти до військ ППО, бо прослужив там рік.

«Вони з хлопцями ходили на дуже небезпечні завдання – тож із групи мало хто залишився»,

– додала жінка.

Артем загинув у селі Вільшани Куп’янського району Харківської області 13 серпня 2023 року.

«Артем із групою поверталися із завдання, їх засікли дронами та обстріляли касетними снарядами. Син отримав поранення правої руки та ноги, сам наклав турнікети, але вони зламалися. Він дві години лежав і стікав кров’ю»,

– розповіла про загибель сина Ірина.

Артему Орлянському назавжди залишиться 32 роки. Крім матері, у нього залишилися батько та дві молодші сестрички.

За словами матері загиблого воїна, Артем змалку займався спортом, був чемпіоном Європи з карате, працював в охоронному агентстві, добре володів зброєю.

«Він завжди світився і посміхався, любив природу, тварин та археологію. Жив дуже активно, напевно, знав, що буде такий вік короткий. Тільки онуків нам не залишив… Я до останнього не знала, де він. Говорив, що тренує хлопців на навчаннях. Потім виявилося, що мій син виніс пораненого побратима через мінне поле і ось-ось мав піти у відпустку. І тут раптом нам принесли похоронку»,

– згадує жінка.

Ірина впевнена: її син загинув через відсутність дронів та підтримку розвідників і міг би вижити, якби турнікети мали належну якість.

«Нас вбиває не лише росія»

Після втрати сина Ірина почала виходити на мирну акцію «Кава на Думській».

«Я була в горі, а коли побачила безглузді тендери міста, мене це ще більше обурило. Вийшла на вулицю з портретом загиблого сина, це був крик моєї душі»,

– каже мати Захисника.

За її словами, спочатку вона була впевнена, що до протестувальників вийде мер Одеси або хоча б хтось із можновладців, але вони просто «поховалися за колонами мерії».

«Нас вбиває не лише росія, а й корупція при владі та серед військових. Те, що держава закупила неякісні турнікети, призвело до багатьох смертей. Також тіло мого сина транспортували із Чугуєва до Одеси без рефрижератора, у звичайній «Газелі». Він вісім днів пролежав в ангарах із сотнями тіл інших загиблих воїнів за невідповідної температури. Незалежний судмедексперт це підтвердив. І це таке ставлення до Героїв на щиті?.. Тому ми виходимо на вулицю і просимо людей почали контролювати тендери, щоб хоча б 20% з бюджету міста йшло на допомогу ЗСУ»,

– каже Ірина.

«Мати – це та, яка не тільки народила»

Ще одна проблема, на яку звертає увагу Ірина, – це ставлення до тих, хто одержав чи не одержав посвідчення члена сім’ї загиблого.

«Я вважаю, що мати – це та, яка не лише народила, а й виростила дитину. Нещодавно зі мною зв’язалася жінка і попросила про допомогу в отриманні будь-якої державної допомоги. Колись вона стала опікуном для хлопця та його братів. У віці 21 року він загинув на війні, а жінці не надають статусу члена сім’ї загиблого. Це не справедливо! Загалом люди реагують на чорне посвідчення, ніби їх обікрали. Є мами, які заздрять мені, що я поховала сина, що набула статусу сім’ї загиблого. У багатьох діти зникли безвісти, дехто знає, де лежить тіло дитини, але забрати її не можуть… Нам важливо, щоб наших дітей пам’ятали, щоби була повага. Я раджу всім мамам допомагати, молитися і сподіватися»

Читайте також: Мама воїна, одягнута в чорне: як знайти сили жити і боротися? (відео).