В Одесі є безоплатні паліативні відділення: як допомагають важкохворим та їхнім родинам

Журналістка «Одеського життя» Світлана Комісаренко відвідала паліативне відділення Міської клінічної лікарні №5, розташоване в парку Шевченка, та поспілкувалася з його керівницею Світланою Ільїною, медиками й родичами пацієнтів. Вона побачила, як тут облаштували простір для важкохворих, чому рідним дозволяють залишатися поруч і яких навичок навчають тих, хто доглядає за близькими вдома. Особливу увагу приділила тому, як безоплатна паліативна допомога полегшує життя не лише пацієнтам, а й усій родині.

Ключові моменти:

• В Одесі важкохворі можуть отримати безоплатну стаціонарну паліативну допомогу.
• У відділенні лікарні №5 створили атмосферу домашнього затишку.
• Медики навчають родичів годувати пацієнтів, доглядати за катетерами та запобігати пролежням.
• Розповідаємо, коли варто звертатися по допомогу та де працюють відділення.

Коли в родині з’являється невиліковно хворий родич, це стає важким випробуванням на витривалість, людяність та спроможність щодня виконувати складні процедури догляду. Аби полегшити цей тягар, до Програми медичних гарантій НСЗУ додали пакет безоплатної стаціонарної паліативної допомоги. Як потрапити до спеціалізованого відділення в Одесі, чого тут навчають родичів та як лікарям вдається підтримувати домашній затишок для пацієнтів – розбиралося «Одеське життя».

Хто має право на паліативний статус та як отримати направлення до стаціонару

До категорії паліативних належать пацієнти з такими діагнозами:

• онкологічні захворювання IV клінічної стадії або інші важкі пухлинні процеси;
• хронічні захворювання серцево-судинної системи у стадії декомпенсації (зокрема серцева недостатність);
• важкі хронічні респіраторні патології;
• наслідки важких неврологічних уражень (інсульти, деменція, розсіяний склероз, бічний аміотрофічний склероз (БАС), наслідки важких травм);
• генералізовані інфекції (ВІЛ-інфекція/СНІД у термінальній стадії).

Що потрібно для госпіталізації в стаціонар?

Отримати направлення можна від:

1. Лікаря первинної медичної допомоги (сімейного лікаря, терапевта чи педіатра);
2. Лікуючого лікаря спеціалізованого закладу охорони здоров’я;
3. Лікаря мобільної паліативної бригади.

Виняток: електронне направлення не потрібне, якщо пацієнта переводять безпосередньо з іншого клінічного підрозділу або стаціонару.

Атмосфера затишку замість лікарняних стін: досвід паліативного відділення міської лікарні №5

Одне зі спеціалізованих відділень паліативної допомоги Одеси розраховане на 30 ліжок і працює на базі Міської клінічної лікарні №5 у парку Шевченка. Його очільниця Світлана Ільїна дотримується непохитного принципу: у приміщенні не повинно бути специфічних лікарняних запахів, які одразу нагадують відвідувачам про важку хворобу. Тут також відмовилися від похмурих сіро-чорних відтінків, що пригнічують психологічний стан пацієнтів та їхніх рідних. У відділенні завжди багато живих квітів, а до свят інтер’єр прикрашають, створюючи атмосферу домашнього затишку.

– Наше відділення – це місце, де з повагою до гідності людини допомагають їй прожити останній відрізок життя, – каже Світлана Ільїна. – У багатьох ситуаціях родичі бувають настільки виснажені фізично й морально, що більше не мають сил самостійно доглядати за хворим або об’єктивно сприймати стан справ. Саме тут на допомогу приходять наші фахівці. Коли хвора людина залишається під наглядом кваліфікованого персоналу, рідні отримують можливість перепочити, відновлюючи сили та просто виспаючись. Ми оцінюємо стан пацієнта за спеціальними паліативними шкалами й визначаємо необхідний обсяг медикаментозної, психологічної та гігієнічної допомоги.

– Деякі пацієнти перебувають у палатах разом із рідними…

– Так, хтось залишає близьких під опікою медиків, а хтось активно долучається до догляду й цілодобово або вдень перебуває поруч. Був випадок, коли дві доньки чергували біля матері по черзі: одна приходила вдень, інша – уночі. Це значно покращувало психологічний стан пацієнтки, адже вона постійно відчувала тепло та підтримку родини.

Чого навчають медики: від правильного годування до догляду за стомами й запобігання пролежням

Доглядаючи невиліковно хворих вдома, люди нерідко травмують власні спини, адже змушені постійно перевертати пацієнтів для профілактики пролежнів та застою рідини в легенях. Фахівці відділення навчають родичів робити це правильно й безпечно для власного здоров’я.

Крім того, рідних навчають правильного поводження зі стомами та катетерами: як їх доглядати, промивати та вчасно замінювати.

Значною проблемою є харчування людей із порушенням ковтання (дисфагією). Аби людина не вдавилася та для уникнення асфіксії, годувати її потрібно в чітко визначеному положенні – напівсидячи чи за допомогою спеціальних пристосувань. На цих нюансах медики також роблять особливий акцент.

Особистий досвід та історії пацієнтів: коли кожна прожита поруч секунда – подарунок долі

Наталя Прусс, кандидатка медичних наук, завідувачка відділення однієї з одеських лікарень:

– У цьому відділенні перебуває мій батько. І як лікарка, і як донька я можу порівняти ставлення до важкохворих у звичайному стаціонарі та тут. Саме в цьому відділенні нас навчили правильно перевертати батька, годувати його та міняти засоби гігієни. Тепер те, що ми раніше робили з мамою удвох, я легко виконую сама. Приходжу сюди з думкою, що кожна секунда, прожита поруч із батьком, – це подарунок долі. Дуже хочеться, щоб цей час тривав якнайдовше. Я щиро вдячна колективу: тут працюють лише дві медсестри та дві молодші медсестри. Попри колосальне навантаження, вони не тільки професійно виконують обов’язки, а й знаходять теплі слова підтримки для родичів. Відчуваєш, що не залишаєшся сам на сам із бідою.

Тамара Бабенко, завідувачка відділення функціональної діагностики лікарні міста Кривий Ріг:

– Ось так буває: лікарка, яка віддала медицині все життя, сама потрапила до паліативного відділення. Проте я вдячна своїм пацієнтам, які й досі телефонують, консультуються та вірять у мій досвід. Інколи й тутешні колеги звертаються за порадою – наприклад, розшифрувати складну кардіограму. Виходить, що навіть як пацієнтка я можу допомогти іншим. Така вона, примхлива доля лікаря.

Коли варто звертатися до паліативного стаціонару та за якими адресами працюють відділення в Одесі

Наостанок важливо підкреслити: направляючи пацієнта до паліативного стаціонару, слід обов’язково враховувати його особисте бажання та згоду. Крім того, родичам варто розуміти: оформлювати хворого до стаціонару краще на етапі різкого прогресування недуги – для швидкого підбору знеболення та взяття під контроль важких симптомів, а не чекати термінального стану.

Адреси паліативних відділень в Одесі:

1. Міська клінічна лікарня №1: вул. М’ясоїдівська, 32;
2. Міська лікарня №5: Лідерсовський бульвар, 11 (у парку Шевченка);
3. Міська клінічна лікарня №10: вул. Олексія Вадатурського, 61А;
4. Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр: вул. Нежданової, 32.

Читайте також, як працює мобільна паліативна допомога в Одесі.

Нещодавно ми розповідали про травмпункти Одеси: адреси, де приймають цілодобово, які послуги безкоштовні.