Як і чому почалася війна – розповідає військовий журналіст

І знов тривога… І знов ракетні обстріли Одещини та багатьох інших населених пунктів… І знов загинули 43-річна жінка, 22-річний хлопець та 16-річна дівчина…

Як же набридла ця клята війна, цей нескінченний щоденний терор, який безкарно близько 1000 днів і ночей чинить росія, позбавляючи людей найголовнішого та найціннішого – права на життя. А ми тримаємося, боремося та вмираємо… На жаль, поки ніхто не наважується вчинити з рашистською росією у такий же спосіб, як це зробили з нацистською німеччиною в 1945-му. Поки…

Але у війни мають бути свої причини. Чи були у росіян причини здійснити напад на своїх колишніх співвітчизників по радянському союзу, їхніх дітей, онуків та правнуків? Ні, не були. Але це сталося… Через що й навіщо? Через масову маніпуляцію свідомістю й з метою заволодіння чужими територіями.

Протестні настрої наростали

А поштовхом для цього стала відмова від укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Янукович цей документ наприкінці листопада 2013-го у Вільнюсі не підписав. Злякався «російського гніту» або взагалі ніколи не хотів підписувати.

Як висновок, по поверненню Януковича зі столиці Литви, прихильники інтеграції з ЄС з вулиць не розійшлися. Навпаки, протестні настрої наростали.

Як не дивно, але тодішній президент України такий порив людей в центрі столиці та інших містах країни навіть вітав, нібито поділяючи їхнє європейське прагнення… Чому? Напевно, що на рівні зі своєю горезвісною «легітимністю» ще й намагався виглядати «найдемократичнішим» та у такий спосіб спробувати загравати з людьми. Але насправді безглуздо це виглядало, «по-януковицькі».

Янукович прохав «зупинитися»

Втім це тривало недовго. За кілька тижнів протестувальники допомогли йому «прийти до тями», всіма своїми діями демонструючи, що вони вийшли на вулиці не жартувати, а домагатися свого – асоціації з ЄС. Відтоді, з кінця листопада, янукович більше протестувальників не вітав, а лякався та прохав їх «зупинитися». І не лише прохав, а й намагався це зробити силовим шляхом, багато разів роблячи спробу розігнати людей по домівках за допомогою підрозділів спеціального призначення внутрішніх військ.

Але ці спроби були марними. Протестувальників ставало більше, їхні вимоги лунали гучніше та стали ширшими.

Пропаганда в режимі «прайм-тайм» та погрози з ерефії

У «московії» пропаганда запрацювала на повну. У новинних сюжетах та політичних ток-шоу на російському телебаченні стали висвітлювати події з центру столиці України та інших міст. Там переконували російський народ, що Євромайдан сплановано західними кураторами, а присутні на ньому виключно «націоналісти і неонацисти», і це несе загрозу національній безпеці росії.

До чого тут взагалі росія та росіяни? Протести відбувалися в Україні, а не в росії. Тоді, у листопаді 2013-го–лютому 2014-го, росія мало кого цікавила в Україні. Більшість українців ставилися до росії нейтрально. Ми були громадянами сусідніх незалежних держав: у них свій шлях, у нас – свій.

У московських студіях на політичних ток-шоу експерти, політики, політологи та журналісти кричали, обурювалися, перебиваючи одне одного, і навіть погрожували навести у Києві «порядок», відправивши туди свої «елітні» підрозділи спецпризначенців та десантників.

«Бандерівці», «нацисти», «фашисти» та рашистські пропагандисти…

Пропаганда в росії акцентувала увагу на тому, що на Майдан вийшли «бандерівці» – послідовники Степана Бандери, який нібито воював на боці нацистської Німеччини. Насправді Бандера був заарештований нацистами в 1941 році і перебував у концтаборі до 1944 року. Термін «бандерівці» давно втратив зв’язок з конкретним політичним рухом, але російська пропаганда використовувала його для дискредитації протестувальників.

Російські медіа називали учасників Євромайдану «фашистами», «нацистами» та «бандерівцями», щоб переконати російський народ у загрозі з боку України. Пропаганда стверджувала, що Захід прагне поневолити російський народ через Україну, навішуючи ярлики на протестувальників та натякаючи на їхню підтримку одностатевих відносин.

Росіяни дивилися, слухали та стискали кулаки, вірячи, що «бандерівці», американці та європейці намагаються захопити їхню землю та позбавити їх можливості народжувати дітей, вступати у традиційний шлюб та розмовляти російською мовою. Пропаганда переконувала, що Євромайдан – це лише прелюдія до спроби поглинання росії колективним Заходом.

Янукович втік… росія готувалася до розвитку подій…

Революція гідності або Євромайдан завершилися втечею Януковича та його соратників до росії 21 лютого. Події на Майдані були кривавими: загинуло близько ста протестувальників та п’ятнадцять працівників силових структур. Більшість загиблих були застрілені з 18 по 20 лютого 2014 року, обставини вбивств досі не розкриті.

21 лютого між владою та опозицією було укладено Угоду про врегулювання кризи в Україні. Вона передбачала формування уряду національної єдності, повернення до парламентсько-президентської форми правління та вибори Президента до кінця року. Документ підписали представники Німеччини, Польщі та Франції, але російський представник Володимир Лукін свій підпис не поставив.

Янукович того ж дня втік, а росія готувалася до подальших дій. Далі буде…

Вячеслав ДІОРДІЄВ
Фото ілюстративні із відкритих джерел