Мисливці Одещини вкотре б’ють на сполох, бо через заборону на полювання в регіоні зросла популяція хижаків, насамперед вовків, шакалів та лисиць. Це спричинило зростання захворювання на сказ диких м’ясоїдних тварин. Внаслідок чого небезпечною хворобою заражаються свійські тварини та люди.
Мисливці з Миколаївщини
За словами фахівців, епізоотична ситуація на території Одеської області залишається досить складною. Це підтверджують результати лабораторних досліджень на сказ серед добутих хижих тварин в січні-лютому поточного року.
Наприклад, із 55 лисиць, впольованих мисливцями Любашівщини під час зимового відстрілу, 10 відсотків виявилися хворими на сказ.
Попри це, обласна влада обіцяє відкрити мисливський сезон тільки після завершення воєнного стану в країні, а поки що боротися зі сказом розповсюдженням протиотрути.
У квітні-травні на території семи районів області проводитиметься пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин.
Ситуація, що склалась у мисливській галузі, непокоїть голову Любашівської організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) Сергія Курдванівського, який майже десять років очолює спільноту. Фахівець стверджує, що лише відкриття полювання на хижаків, травоїдних та водоплаваючих допоможе оздоровити екологію та зберегти від знищення мисливські товариства Одещини та Любашівщини зокрема.
Також головний мисливець Любашівщини стурбований збільшенням популяції вовків і шакалів, які значно активізувалися на півночі області. За словами Сергія Курдванівського, на вовчі та шакалячі зграї потрібно полювати організовнно та регулярно, а не з дев’ятої ранку до трьох дня, як це було дозволено.
З колишніх 400 членів УТМР сьогодні залишилося 260. Хтось вийшов з організації, бо полювання хобі з недешевих. Із сотні наймолодших, які пішли на фронт, половина відвоювалась через отримані поранення, а дехто зник безвісти.
Сергій Курдванівський, який на війні командував взводом розвідників, звільняв Миколаївщину та Херсонщину, розповів, що у його підрозділі більшість складали досвідчені мисливці. А це дуже витривалі воїни, бо під час полювання вони натоптували десятки кілометрів.
Зрідка Сергій навідувався з передової у Любашівку, до свого офісу товариства мисливців і рибалок, щоб підписати папери, вирішити справи чи дати слушні поради та настанови колегам.
Після важкого поранення – він підірвався на розтяжці, коли виводив розвідгрупу з-під обстрілу – та реабілітації тепер намагається зберегти мисливську спільноту.
Мисливство і рибальство на Любашівщині має давні традиції. Чимало зусиль тут вкладається у справу ведення мисливського господарства, на здійснення природоохоронних заходів, щоб залишити майбутнім поколінням велику популяцію диких тварин і птиці. Проводять мисливці й роботу зі збереження стад диких косуль, кабанів, розводять фазанів. Зокрема, на Кодимі навіть поселилися бобри, а в заповідних місцях перед випуском у дикий світ плекаються плямисті олені.
На початку минулого століття ссавців у причорноморському степу було набагато більше. Тут мешкали численні стада копитних, зокрема оленів, тарпанів, європейських антилоп тощо. Великими зграями проживали дрохви та стрепети.
Сьогодні справа з примноження фауни у мисливських угіддях Любашівської і Зеленогірської громад продовжується.
За словами фахівців, однією з головних проблем для користувачів мисливських угідь є припинення видачі дозволів на регулювання чисельності хижих та бродячих шкідливих тварин.
До війни щороку на угіддях, розташованих уздовж річки Кодима, відстрілювали приблизно півтисячі лисиць та вовків. Без регулювання щільності цих хижаків чисельність цінних видів диких тварин щороку стрімко знижуватиметься. До речі, лисиці – головні переносники сказу. Вони безперешкодно забігають у села і можуть завдати шкоди і домашнім тваринам, і людям.
– Сьогодні ми залишились без фінансування від видачі відстрілювальних карток та ліцензій, що дозволяють полювання на звірів та птицю. При цьому єгерям доводиться працювати на громадських засадах, охороняти угіддя від браконьєрів та «чорних» лісорубів, бо наші мисливці їдуть на Миколаївщину та в інші області, де не заборонено полювання, – скрушно зауважив Сергій Курдванівський.
Мисливець сподівається, що обласні чиновники нарешті підуть назустріч мисливцям і дозволять відстрілювання лисиць і вовків.
Варто додати, що питання щодо ведення мисливського господарства в умовах воєнного часу постало перед Україною не з 24 лютого 2022-го, а ще з 2014 року. І щоб мисливська галузь могла працювати, вже сьогодні потрібно вирішити низку нагальних проблем.
За оцінкою ВООЗ, сказ входить у п’ятірку найнебезпечніших інфекційних хвороб, що завдають величезних соціально-економічних збитків. Щороку від сказу в світі гине понад 59 тисяч людей і понад один мільйон тварин. Територія України залишається щодо цього однією з найбільш неблагополучних країн Європи.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читайте також:
Родичі загиблого військовослужбовця мають право на виплати, але подати документи потрібно не пізніше ніж через… Read More
Сьогодні, у вівторок, 6 травня 2025 року, Україна повернула з російського полону ще 205 воїнів… Read More
Комітет з питань свободи слова Верховної Ради України вітає українських журналістів із отриманням престижної міжнародної… Read More
В Одесі поліцейські викрили шахрая, який видавав себе за власника фінансової компанії, що нібито спеціалізується… Read More
Завтра, у середу, 7 травня 2025 року, синоптики прогнозують в Одесі та Одеській області хмарну… Read More
Дедалі частіше Міністерство освіти України ініціює об'єднання одеських вишів. Як правило, проти таких «прогресивних новацій»… Read More
