Жителі Придунав'я стурбовані суттєвим зростанням чисельності шакалів та лисиць. Оскільки в період воєнного стану полювання заборонене і відстріл хижаків не ведеться, вони стрімко розмножуються. З настанням темряви жителі сіл та околиць міст чують виття, від якого холоне кров.
Житель міста Рені пенсіонер Петро Карапетре шокований нападом на нього шакала, який стався два тижні тому:
— Я повертався з риболовлі, їхав мотоциклом дамбою вздовж озера Кагул, — розповідає пенсіонер. — Серед білого дня в районі Старого пляжу за мною погнався шакал — ще трохи, і вкусив би за ногу! Можливо, це була самка, котра охороняла свій виводок.
Він розповів, що раніше шакала можна було побачити хіба що на світанку, але той одразу ховався в чагарниках.
— Останнім часом я часто бачу шакалів вдень. Вони ходять по одному, парами чи невеликими зграями по 5-6 особин, – розповідає Петро Карапетре.
У Придунав’ї почастішали випадки нападу хижаків на худобу. Влітку минулого року зграя шакалів напала на теля.
— Мені зателефонували рибалки, які вели промисел на озері Кагул, — згадує мешканець Рені Михайло Клошка, власник невеликого стада. – Рибалки побачили, як моє теля, рятуючись від зграї шакалів, зайшло в озеро і попливло до рибальського човна, щоб люди його врятували. Берегом бігали 18 хижаків, що залишилися без здобичі! Цього року шакали вже загризли п’ять моїх тварин, які були на випасі. Кілька місяців тому зацькували навіть великого бичка вагою 300 кілограмів. Думаю, що вони на нього напали, коли він спав. Є випадки і в Ренійській громаді. Мій дядько живе в Орловці, він тримає отару овець, і на неї постійно нападають шакали. Останній випадок був буквально кілька днів тому.
— Шакал як вид з’явився в Українському Придунав’ї десь у 2011-2012 роках, — розповідає член Ренійського товариства мисливців та рибалок Михайло Бойко. – Хижак прийшов до нас із Середньої Азії.
Міграцію звіра в північніші широти пов’язують із змінами клімату: у Придунав’ї вже немає суворих снігових зим, і шакал цілий рік знаходить, чим поживитися. Тут для нього ідеальні природні умови. Наявність густих чагарників, де не ступає нога людини, дає звірові можливість ховатися та виводити потомство.
— Шакал всеїдний, він не тільки руйнує гнізда, харчується падаллю, а й робить набіги на городи та баштану, — розповідає голова Ренійського товариства мисливців та рибалок Георгій Веренжак. – Хижак їсть навіть кавуни та виноград. Але вівці для нього, звичайно, краще. Цей звір сильніший за лисицю — у полях шакал домінує, тож руда шахрайка перемістилася ближче до населених пунктів. Я бачив, як у Рені лисиці гуляють біля портової лікарні біля балки Баланешти. Нори лисиць ми бачимо в межах міста: лисичка стала «городянкою».
Буває, заходить до населених пунктів і шакал: фермер із села Котловина Іван Кобзаренко нещодавно бачив цього звіра у центрі села, на березі річки Безим’янки.
Багато мисливців говорять про те, що шакал дестабілізував ситуацію у природі. Ще до початку широкомасштабної війни мисливець із 35-річним стажем Олександр Гродецький розповідав про те, що розмноження шакалів призвело до скорочення популяції зайця.
— Ми пройшли 2021 року десятки кілометрів, а зайця не здобули, навіть припинили полювання на нього, — розповідає Олександр. — Нащадки цього звіра, а також гніздування птахів безжально знищують шакали.
Мисливці говорили, що необхідно організувати відстріл шакалів, але проти цього висловилися захисники природи. Так керівник науково-дослідного відділу заповідника «Тузловські лимани» Іван Русєв заявив, що численні публікації в місцевих газетах про напад шакалів на людей – це фейк. “Таким чином мисливці домагаються ліцензії на постійний відстріл шакалів”, – написав учений. І вказав на те, що золотистий собака (саме так по-науковому називаються ці тварини) занесений до Червоної книги України. Отже, ліцензію на відстріл цього виду отримати неможливо. «Золотисті собаки справді збиваються у великі зграї до зими та полюють за хворими птахами та рибою. Їх можна назвати “санітарами лісу”, але на людей вони зазвичай не нападають», — стверджував учений.
У Придунав’ї шакал не має природного ворога – вовка, який міг би скорочувати його популяцію. Але може «включитись» природний процес скорочення чисельності звіра – хвороби. Зокрема, сказ.
Ця хвороба була зафіксована наприкінці 2021 року в Кілійській громаді, але вчасно вжиті заходи запобігли спалаху.
— А щоб запобігти епідемії небезпечного захворювання, ми можемо проводити вакцинацію хижаків від сказу, — каже Георгій Веренжак. — Швидше за все, буде прийнято рішення, розроблено план заходів, і в місцях проживання шакала ми розкладатимемо котлети від сказу. Чекаємо на вказівки зверху.
Стурбовані навалою шакалів і у сусідній Румунії. За підрахунками румунських фахівців, у них на берегах Дунаю мешкає близько трьох тисяч хижаків, яких уже почали відстрілювати. На відео, опублікованому румунським каналом новин, видно, як шакали нападають на стадо кіз.
Читайте також:
Костянтин Ліберов, військовий фотограф з Одеси, отримав у Франції премію Bayeux Calvados-Normandy Award у категорії… Читати далі
Зазвичай нові ресторани в Одесі відкриваються напередодні туристичного сезону – навесні або на початку літа,… Читати далі
На сцені Одеського академічного театру музичної комедії ім. М.Водяного (ОАТМК) – неперевершена бродвейська класика «У… Читати далі
Ольга Глуха завжди мріяла знайти справу свого життя. Коли ж обирала, куди піти вчитися, мама… Читати далі
19 і 20 жовтня 2024 року в Одесі відбудуться велоперегони, у зв'язку з чим тимчасово… Читати далі
Одеса готується до зими. Наразі комунальні служби продовжують обстежувати та відновлювати теплові мережі. Вже виявлено… Читати далі
