Відкриття в галузі роботи мозку допоможуть вилікувати хворобу Альцгеймера

Анатолію Сергійовичу, як на роботі мозку позначаються стреси і стан навколишнього середовища, що почастішали зараз?

Головний мозок – це інформаційна система, і це найголовніша функція мозку. Безумовно, ця інформаційна система відповідає попри всі зовнішні впливи, зокрема і стан навколишнього середовища. Мозок є основним споживачем кисню та білка, якого він споживає більше, ніж серце та інші органи. Тому що білок – це білкові зв’язки, що знаходяться усередині мозку між клітинами. І щоб ці зв’язку як існували, а постійно оновлювалися, потрібні амінокислоти, і навіть глюкоза.

Зараз багато говорять про радіаційну дію. Японський досвід і наш чорнобильський досвід підтверджують, що нервова система схильна до опромінення. Не менше значення має психологічний вплив, а ми зараз живемо у постійному стресі. Нервова система відповідає на це у різний спосіб: хтось стає дратівливим, хтось впадає в депресію, хтось погано спить.

Чи розроблено нові системи лікування мозку? Чи можна вилікувати захворювання, які вважалися невиліковними ще кілька років тому?

Я працюю нейрохірургом 45 років, і можу сказати: те, що було порівняно недавно і зараз – це небо та земля. У мене зараз, наприклад, є пацієнти з пухлиною мозку, яким тоді не змогли б поставити настільки точний діагноз, як сьогодні, і, можливо, одиниці хірургів у світі взялися б це оперувати. Сьогодні, завдяки сучасним досягненням у медицині, я спокійно можу запропонувати такому пацієнтові операцію. Я розумію, як зайти в мозок так, щоб не постраждали центри промови, письма, рахунку, читання, рухів та інші. Для цього є багато прийомів, і, мабуть, найголовніший – мікрохірургія. Вже близько 40 років я оперую лише з мікроскопом, останніми роками з методикою так званої нейронавігації. Крім того, дуже важливо, що є неінвазивні, безпечні методи діагностики, які дозволяють отримати стільки інформації, що 40 років тому все це здавалося фантастикою.

Що стосується неврології, то, мабуть, найнеймовірніше для всіх фахівців із нервової системи відкриття відбулося у 2012 році: з’явилися докази роботи лімфатичної системи всередині мозку. До цього вважалося, що лімфатичної системи немає, її функції виконує ликворная система. Адже з мозку продукти життєдіяльності, як і з м’язів, треба виводити, бо інакше вони можуть вбити – вони токсичні. Основну роль цьому виконує кровоносна система, але є такі речовини, які вивести безпосередньо через кровоносну систему неможливо – це великі молекули.

Популярна колись аксіома, що нервові клітини не відновлюються, давно пішла у минуле. Насправді ми постійно відбувається те, що ми називаємо нейрогенезом, тобто одні клітини відмирають і їхнє місце стають інші. Всі ці механізми вже вивчені, і ми добре уявляємо, як клітини всередині мозку можуть переміщатися до зони ушкодження. Буквально минулого тижня ми мали конгрес Європейської академії неврології, де були представлені неопубліковані ще дані про те, як це працює. Назвали цю систему Г-лімфатична. Ось, наприклад, жінки роблять лімфодренаж (і правильно роблять), а як проводити лімфодренаж мозку? Виявилося, що ця система не працює 24 години на добу. Вона включається лише тоді, коли ми спимо, і звільняє нас від великих молекул, продуктів нашої життєдіяльності. Причому ця Г-лімфатична система працює тільки під час фази глибокого сну. При цьому якщо ви вип’єте снодійне та заснете, це не означає, що увімкнеться система очищення. Виявилося, що система очищення увімкнеться лише в тому випадку, якщо ви заснете природним чином. Для цього потрібно дати тілу фізичне навантаження перед сном, піти погуляти, подихати свіжим повітрям – тільки тоді ця система працюватиме, змусить мозок вимкнутись та очиститись від великих молекул.

А чому це так важливо?

Вже є докази, що коли великі молекули не виводяться, вони накопичуються. З цим пов’язана хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона та всі так звані нейродегенеративні захворювання. І якщо ми навчимося правильно виводити ці великі молекули, то в нас буде менше таких захворювань. Це, мабуть, найважливіше, що сталося протягом останніх 10 років. Поки що не має чіткого відображення в клінічній практиці, але, думаю, ми будемо свідками того, як це станеться, і навчимося цими процесами керувати.

А чи є відкриття, які вже зараз застосовуються на практиці?

Якщо говорити про практичне застосування, всі знають, що таке захворювання, як розсіяний склероз. Раніше ми знали, що такі пацієнти довго не живуть, вони гинуть через те, що руйнуються різні структури мозку. Але протягом останніх 20 років у нас з’явилися нові можливості, нові препарати, які дозволяють таким пацієнтам значно збільшити тривалість життя. Дуже важливо, що, незважаючи на найважчу ситуацію в країні, існує державна програма для таких пацієнтів, є абсолютно безкоштовний доступ до цих препаратів. Для мене це чудово, тому що зовсім недавно цей діагноз був просто вироком. Не озвучуватиму назви препаратів, бо хтось прочитає та побіжить до аптеки. А спочатку треба піти до сімейного лікаря, який направить до невропатолога. Якщо треба, ми на кафедрі консультуємо всіх пацієнтів, даємо рекомендації і на підставі цього сімейний лікар може надати безкоштовний доступ до препарату.

У галузі нейрохірургії в нейроонкології можу сказати, що сьогодні, завдяки дослідженням, ми можемо визначити чутливість пацієнта до того чи іншого виду терапії – променевої терапії, хіміотерапії. Наразі ми призначаємо цю процедуру цілеспрямовано: ДНК пухлини прямує на дослідження, які показують, яким саме чином треба лікувати цю пухлину. Це дуже важливо, тому що хіміотерапія та променева терапія нешкідливі, і призначати їх тим хворим, яким вона не допоможе, не варто.

Що допомагає розвивати мозок і зберігати його у здоровому стані?

Є дослідження, що люди інтелектуальної праці менше хворіють. Тому, мабуть, потрібно змушувати мозок працювати, щоб він швидше оновлювався. Скажу банальну річ: потрібно дотримуватися режиму праці та відпочинку, але це справді так. Чи потрібно навантажувати мозок? Так треба. Ми зараз, на жаль, дедалі менше читаємо, бо з’явилося багато візуальної інформації, яка нібито замінює читання. Але така інформація не змушує мозок працювати. Коли читаєш текст, мозок вмикається. Я вдячний мамі, яка багато читала та привчила до цього нас. Це дуже важливо, щоб у сім’ї була ця культура. Звичайно, простіше отримати візуальну інформацію: навіщо читати величезний роман, якщо можна подивитися фільм? Але насправді аудіовізуальної інформації для роботи мозку недостатньо. Мозок треба змушувати працювати, щоб важкі молекули в процесі його життєдіяльності розпадалися, оновлювалися і мозок міг би служити нам довше.

Чи можуть одесити звернутися за допомогою до ваших фахівців?

У нас є кафедра неврології та нейрохірургії, клініка нашого медичного університету. Ми тут амбулаторно приймаємо пацієнтів. Якщо є потреба, ми лікуємо хворих у стаціонарі. У тому числі приймаємо стаціонарно пацієнтів для операцій. Наша спеціальність – це діагностика та лікування захворювань та травм нервової системи – головного та спинного мозку, периферичних нервів та хребта, судин головного та спинного мозку. До нас можуть звертатися всі одесити, достатньо зателефонувати до кол-центру нашої Університетської клініки за телефоном (048) 737-37-30 та записатися на прийом до невропатолога або нейрохірурга нашої кафедри.

Читайте також: Не з’їхати з глузду від війни: в Одесі відкрився безкоштовний психологічний центр, який працює за унікальною системою

Фото chocmp.ru та hi-news.ru