Польщу “трусить” через конфлікт влади, Зеленський готовий до переговорів із Путіним

Ключові моменти:

• Загострилося протистояння прем’єра Дональда Туска та президента Кароля Навроцького.
• Поліція прибула до Конституційного трибуналу за рішенням уряду.
• Прихильники влади й опозиції зібралися біля будівлі установи.
• Навроцький достроково повернувся до Варшави та провів термінові консультації.

• Зеленський готовий зустрітися з Путіним та обговорити територіальні питання.
• Фінляндія та Норвегія долучилися до дипломатичного контакту з російським лідером.
• Київ наполягає на припиненні вогню та прямих переговорах.
• Наступний раунд тристоронніх переговорів України, США та Росії очікується в листопаді в Абу-Дабі.

Політична криза у Польщі загострилася

У Польщі загострився конфлікт між прем’єр-міністром Дональдом Туском і президентом Каролем Навроцьким. Протистояння навколо Конституційного трибуналу переросло у масштабну політичну напругу в столиці. До будівлі судової установи прибула поліція, а на вулиці Варшави почали збиратися прихильники різних політичних сил.

Ситуація набула особливого розголосу після того, як прем’єр-міністр вирішив узяти під контроль роботу Конституційного трибуналу. У цей час президент Кароль Навроцький перебував за кордоном. Дізнавшись про події у столиці, він достроково перервав закордонний візит і повернувся до Варшави.

Додамо, що головною причиною загострення стали розбіжності щодо реформування судової системи Польщі, зокрема Конституційного трибуналу.

Очільник установи Богдан Свєнчковський та його заступник Бартош Соханьський відмовилися допустити до роботи нових суддів, яких обрав Сейм. Обидва посадовці отримали свої посади за часів, коли парламентську більшість формувала партія «Право і справедливість» (PiS), яка нині перебуває в опозиції.

Натомість нових членів Конституційного трибуналу призначила вже чинна парламентська більшість. Таким чином, суперечка фактично стала частиною політичного протистояння між двома силами, кожна з яких прагне мати вплив на найвищий орган конституційної юстиції країни.

Дональд Туск пояснює необхідність змін потребою відновити верховенство права. На його думку, судова система досі відчуває наслідки рішень, ухвалених за попереднього уряду PiS.

Після заяв про необхідність відновлення правового порядку уряд перейшов до активних дій. За рішенням прем’єр-міністра поліція Варшави прибула на територію Конституційного трибуналу та взяла об’єкт під контроль.

Відповідно до польської системи державного управління, поліція підпорядковується урядовій вертикалі, очолюваній прем’єр-міністром.

Дії влади викликали невдоволення серед прихильників опозиції. Люди почали збиратися біля будівлі Конституційного трибуналу, протестуючи проти втручання уряду в роботу судової установи.

Попри пізню годину, кількість учасників зібрання продовжувала зростати. До Варшави також почали прибувати поліцейські підрозділи з інших регіонів країни.

Поки що незрозуміло, якою буде подальша роль правоохоронців у конфлікті та як розвиватимуться події навколо протестів.

Тим часом Кароль Навроцький уже повернувся до столиці. У президентському палаці він провів термінові консультації з головою Конституційного трибуналу Богданом Свєнчковським та очільником Верховного суду Збігневом Капінським. Пізніше президент особисто прибув до Конституційного трибуналу.

Польське суспільство розділилося через дії уряду

Конфлікт навколо Конституційного трибуналу спричинив поділ серед політиків і громадян Польщі.

Одна частина суспільства підтримує ініціативи Дональда Туска та виступає за масштабне оновлення складу Конституційного трибуналу й подальші зміни в системі влади.

Інші, навпаки, вважають дії прем’єр-міністра порушенням конституційних процедур і підтримують позицію президента Кароля Навроцького.

До критики урядових дій долучився і колишній президент Польщі Анджей Дуда. Він різко висловився щодо ситуації навколо Конституційного трибуналу у своєму дописі в соціальній мережі.

«Туск та його оточення, які обтяжують нас боргами і демонструють ганебну економічну некомпетентність, сьогодні також показали себе бандитською зграєю, яка вчинила жорстокий напад на конституційний орган держави. Вони не вміють перемагати відповідно до закону та демократичних принципів, тому вдаються до кийків. Ось такі вони “європейці”», — написав Дуда.

Подальший розвиток подій у Варшаві залишається невизначеним. Протистояння між президентом і прем’єр-міністром вийшло за межі політичних заяв і безпосередньо торкнулося роботи одного з ключових державних органів Польщі.

На тлі протестів і взаємних звинувачень головним питанням залишається те, чи вдасться сторонам знайти правове вирішення конфлікту без подальшої ескалації суспільної напруги.

Нагадаємо, раніше Дональд Туск розповів про зміну ставлення до мігрантів у Польщі та закликав інші європейські держави переглянути власну міграційну політику.

Зеленський готовий зустрітися з Путіним

Президент України Володимир Зеленський погоджується на особисту зустріч із главою Кремля Володимиром Путіним, під час якої сторони могли б обговорити найскладніші питання завершення війни, зокрема територіальні. Про готовність українського лідера до таких переговорів повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Про це глава МЗС розповів в інтерв’ю фінському виданню Helsingin Sanomat, яке опублікували після його дводенної робочої поїздки до Фінляндії.

За словами Сибіги, Київ заздалегідь узгодив дипломатичні кроки, пов’язані з телефонною розмовою Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре.

Під час спілкування скандинавські лідери мали донести до російського президента дві ключові позиції: необхідність припинення вогню та пропозицію організувати прямі переговори між Зеленським і Путіним.

«Ми хочемо цієї зустрічі й готові до неї. Імовірно, лише зустріч Зеленського з Путіним може надати переговорам нової якості. Зеленський готовий обговорити найскладніші та найчутливіші питання, зокрема територіальне», — наголосив Сибіга.

Українська сторона вважає, що безпосередній діалог між президентами може допомогти просунути мирний процес. Крім того, такі переговори потенційно відкрили б можливості для заходів із відновлення довіри між країнами, серед яких обмін військовополоненими та повернення українських дітей, незаконно вивезених Росією.

Сибіга зазначив, що для України місце проведення зустрічі не є визначальним. Водночас Київ не розглядає як прийнятні варіанти Москву та Білорусь. У жартівливій формі міністр також запропонував викреслити зі списку можливих майданчиків Північну Корею.

Запрошення Володимира Зеленського до російської столиці він назвав несерьйозною пропозицією.

У Києві позитивно оцінюють сам факт телефонного контакту між Путіним і представниками північноєвропейських держав.

«На нашу думку, ця розмова стала кроком вперед у наших мирних зусиллях», — заявив очільник українського МЗС.

Він висловив сподівання, що після цього контакту вдасться зберегти канал комунікації з російським керівництвом.

За словами Сибіги, телефонна розмова тривала приблизно 90 хвилин. Також очікується, що тристоронні переговори України, США та Росії продовжаться в листопаді в Абу-Дабі.

Міністр наголосив, що саме ці зустрічі мають продемонструвати, наскільки Москва справді зацікавлена у припиненні війни дипломатичним шляхом. Водночас він зауважив, що наразі українська сторона не бачить переконливих свідчень готовності Росії до такого кроку.

Коментуючи результати телефонної розмови, Сибіга зауважив, що її проведення саме по собі вже має значення.

Телефонний контакт Путіна зі Стуббом і Стьоре викликав неоднозначну реакцію серед європейських представників. Деякі посадовці висловили критику, тоді як президенти Фінляндії та прем’єр-міністр Норвегії пояснили, що виступали від імені власних держав, а не всієї Європи.

Андрій Сибіга підкреслив, що ініціатива відбулася за погодженням із Києвом і була частиною спільної стратегії використання всіх доступних дипломатичних можливостей.

Водночас він закликав європейські країни посилити свою участь у переговорах і демонструвати узгоджену позицію.

Особливу роль у цьому процесі міністр відвів Александру Стуббу. За його словами, фінський президент має налагоджені відносини як із Володимиром Зеленським, так і з президентом США Дональдом Трампом. Це вже забезпечило йому важливе місце в дипломатичних контактах.

Тепер Стубб отримав можливість безпосередньо почути позицію російського керівника.

На запитання журналістів, чи міг би президент Фінляндії представляти Європу під час мирних переговорів, Сибіга відповів, що остаточне рішення має залишатися за лідерами Європейського Союзу. Водночас він не виключив такого варіанта.

Україна не бачить можливості завершити війну без участі США

Окремо очільник МЗС звернув увагу на необхідність активнішої ролі європейських держав на тлі позиції адміністрації Дональда Трампа.

На думку Сибіги, американська сторона дедалі частіше схиляється до врахування російських вимог. Як приклади він навів те, що охарактеризував як тиск США щодо зміни українського керівництва, послаблення санкцій проти Росії та відновлення американських закупівель російського дизельного пального.

Попри такі побоювання, міністр наголосив, що Україна зацікавлена у збереженні активної участі Вашингтона в дипломатичному врегулюванні війни.

«Нереально закінчити війну без них або отримати реальні гарантії безпеки на майбутнє без них», — заявив Сибіга.

При цьому він уточнив, що європейські дипломатичні ініціативи повинні посилювати зусилля США, а не підміняти їх.

Ще одним чинником, який спонукав Київ шукати додаткові дипломатичні можливості за участю Фінляндії та Норвегії, стали посилені російські обстріли. За інформацією Сибіги, протягом двох тижнів Росія застосувала проти України 100 балістичних ракет.

Після візиту до Фінляндії міністр заявив, що повертається з більш оптимістичними настроями. Він також відзначив підтримку, яку фінська сторона продовжує надавати Україні.

Додамо, що тема можливої зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна залишається предметом дипломатичних дискусій.

28 жовтня президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що зможе організувати саміт за участю українського та російського лідерів «дуже скоро».

Речник Кремля Дмитро Пєсков не став виключати можливості такої зустрічі. Водночас він зауважив, що конкретні терміни поки не визначені, а переговори потребуватимуть серйозної попередньої підготовки.

Раніше Зеленський пропонував провести зустріч із Путіним під час саміту G20, який має відбутися у США в грудні. Однак Пєсков назвав цей сценарій неможливим і повторив запрошення українського президента до Москви, заявивши, що саме туди той може приїхати, якщо справді зацікавлений у прямих переговорах.

Ще на початку червня Зеленський у відкритому зверненні до Путіна запропонував організувати саміт на території нейтральної держави. Український президент наголошував, що така зустріч повинна відбуватися за підтримки ширших безпекових гарантій з боку США та європейських партнерів.

Російська сторона цю ініціативу відхилила, натомість знову запросивши Зеленського до Москви.

Як зазначається в матеріалі, Путін уперше озвучив таку пропозицію у вересні 2025 року. Тоді він також поставив під сумнів легітимність українського президента та доцільність особистої зустрічі з ним.

Зеленський не прийняв запрошення до російської столиці й запропонував альтернативу — провести переговори в Києві. Однак відповіді на цю пропозицію від Путіна не надійшло. Російський президент продовжив наполягати на Москві як основному майданчику для переговорів, запевняючи, що безпека українського лідера там буде гарантована.

Читайте також: Україна та РФ домовилися про локальне припинення вогню в Олешках.