Степан Миколайович Халтурін – душогуб той ще, але його ім'я багато десятиліть носила одна з центральних одеських вулиць. Як так сталося і яку назву зараз носить ця вулиця – читайте у матеріалі «Одеського Життя».
Набрав у Гуглі «Халтурін» – фу, блін, як у купу вступив! З’явився сиділець Ілля Халтурін – екс-гендиректор якогось «Теплоенерго» в Нижегородській області московії. Ще якийсь Халтурін – «херой СВОлоч» (не дочитав, сподіваюся, що це був некролог). А треба було набрати «Халтурін», українською. О, от і потрібний Степан Халтурін. Як раніше вже сказав, теж той ще душогуб. То що ж це за «ком з бугра» такий був?
Народився він 1856 року у деревні Вятської губернії у сім’ї заможних селян. Навчався, багато читав та начитався всякої біліберди, захопився народницькою літературою.
На початку 1875 року з однодумцями збирався виїхати до Америки – заснувати там комуну. На шляху до москви майбутні комунари виявилися жульманами: вони «спіонерили» його паспорт. Халтурін змушений був братися за різні роботи, щоб мати що їсти та забезпечити собі ночівлю.
Працюючи у Петербурзі, він встановив зв’язки з революційними народниками, працевлаштувався столяром і став «своїм у дошку» у політичних гуртках.
Невдовзі провінціал висунувся на перші ролі як тямущий пропагандист. Що цікаво, сучасники у своїх спогадах розповідали, що Халтурін «переконував зі сльозами на очах своїх учнів-робітників продовжувати пропаганду, але в жодному разі не йти на шлях терору. Потім він «поміняв масть»…
Читайте також: Ця вулиця в Одесі носила ім’я автора червоної зірки – символа армії СРСР та рашистів
Халтурін працював на Адміралтейських верфях вже під ім’ям Степана Батишкова, був залучений до робіт на борту імператорської яхти «Лівадія». Молодий акуратний столяр впав в очі чиновнику з царського палацу, і у вересні 1879 його найняли для столярних робіт у палаці, поселивши у напівпідвалі.
Тут Халтуріна і відвідала думка, що «паде цар, впаде і царизм, настане нова ера, ера свободи. Смерть Олександра II принесе із собою політичну свободу». Головною метою було після смерті імператора підняти селян на бунт і з їхньою допомогою знищити самодержавство.
5 лютого 1880 Халтурін здійснив вибух в Зимовому палаці – замах на Олександра II. Вибух не приніс очікуваних терористами результатів – Олександр II не постраждав, замість нього загинули 11 солдатів – героїв російсько-турецької війни, яка нещодавно закінчилися, і їх, у якості нагороди, зарахували на службу в імператорський палац де вони і несли службу. Ще тоді 56 людей було поранено.
Після вибуху Халтурін був відряджений спільниками до москви. Олександра II через рік все ж таки грохнули в Петербурзі в березні 1881 року, але Халтурін «пролетів», чим був дуже засмучений.
Але «роботи» було навалом. У 1882 році в Одесі разом з Желваковим Халтурін брав участь у вбивстві прокурора Стрельникова. Желваков пострілом з пістолета впритул смертельно поранив прокурора, а Халтурін, переодягнений візником, не зміг допомогти тому змитися: їх обох затримали перехожі. Желваков і Халтурін були за розпорядженням Олександра III піддані військовому суду та повішені 22 березня 1882 року в Одеському тюремному замку.
Ще за темою: Його повісили в Одесі, потім назвали вулицю, а потім усе скасували: історія одного революціонера
Чи варто говорити, що із захопленням влади Радами цей борець з царизмом – Халтурін – увійшов до дуже поважних людей. Більше того, кремлівський кабінет самогО Леніна прикрашали лики Маркса і Халтуріна.
Ну і пішло-поїхало: пам’ятники, бюсти, пароплави, кінофільми, фабрики та заводи, вулиці. Але потім, як заведено, перебесилися. Місто в Кіровській області росії (ті краї, де він народився) було з 1923-го по 1992-й Халтуріним. Паперова фабрика в Петрограді носила його ім’я з 1922-го по 1938-й, а потім його «посунув» вбитий 1934-го Кіров.
Ну а про вулиці у численних містах колишнього СРСР вже й говорити нема чого. Навіть у петербурзі вулицю Халтуріна, що виходить на Палацову площу, де розташований Зимовий палац, в якому було скоєно невдалий замах на імператора, з 1991 знову зробили Мільйонною. У Казахстані також «відхрестилися» від невідомого там Халтуріна. Вулиця в Шимкенті – тепер вулиця Омірбека Жолдасбекова, а в Семеї тепер – Шоже Каржаубайули.
У нашій Одесі в 1994-му вулиці Халтуріна (вона в історичному центрі міста) повернули її «майже першу» назву – ГАванна. Початкова її назва – Портова, а в 1827 була перейменована в Гаванську. 1831-го назва була змінена на Гаванну, але вже 1832-го старий варіант – Гаванську було повернено. З 1924-го вона мала ім’я Халтуріна.
У матеріалі використані ілюстрації художника-авангардиста Леоніда Чуп’ятова
Минулого місяця депутати Ренійської міськради ухвалили чергові рішення про виділення ділянок землі на березі Дунаю… Читати далі
Один із ресторанів швидкого харчування McDonald`s в Одесі, розташований по вулиці Дерибасівській, 23 у будинку-пам'ятнику… Читати далі
Російські пропагандисти поширюють черговий фейк про те, що українська ППО нібито б'є по своїх житлових… Читати далі
В Одесі стануть платними майже 200 місць для паркування навколо парку Перемоги. Надходження від зборів… Читати далі
Необхідність роздрукувати книгу знайома багатьом: викладачам та студентам, вчителям та батькам школярів, молодим вченим та… Читати далі
Нещодавно "Одеське життя" розповіло про кілька аспектів землетрусу, що жахнув увесь світ, у Туреччині. А… Читати далі
