Вибухи, вбивства та страта в Одесі: як у місті з’явилася вулиця Халтуріна

Набрав у Гуглі «Халтурін» – фу, блін, як у купу вступив! З’явився сиділець Ілля Халтурін – екс-гендиректор якогось «Теплоенерго» в Нижегородській області московії. Ще якийсь Халтурін – «херой СВОлоч» (не дочитав, сподіваюся, що це був некролог). А треба було набрати «Халтурін», українською. О, от і потрібний Степан Халтурін. Як раніше вже сказав, теж той ще душогуб. То що ж це за «ком з бугра» такий був?

Не ті книжки у дитинстві читав

Народився він 1856 року у деревні Вятської губернії у сім’ї заможних селян. Навчався, багато читав та начитався всякої біліберди, захопився народницькою літературою.

На початку 1875 року з однодумцями збирався виїхати до Америки – заснувати там комуну. На шляху до москви майбутні комунари виявилися жульманами: вони «спіонерили» його паспорт. Халтурін змушений був братися за різні роботи, щоб мати що їсти та забезпечити собі ночівлю.

Працюючи у Петербурзі, він встановив зв’язки з революційними народниками, працевлаштувався столяром і став «своїм у дошку» у політичних гуртках.

Невдовзі провінціал висунувся на перші ролі як тямущий пропагандист. Що цікаво, сучасники у своїх спогадах розповідали, що Халтурін «переконував зі сльозами на очах своїх учнів-робітників продовжувати пропаганду, але в жодному разі не йти на шлях терору. Потім він «поміняв масть»…

Читайте також: Ця вулиця в Одесі носила ім’я автора червоної зірки – символа армії СРСР та рашистів

Замість царя Халтурін підірвав купу народу

Халтурін працював на Адміралтейських верфях вже під ім’ям Степана Батишкова, був залучений до робіт на борту імператорської яхти «Лівадія». Молодий акуратний столяр впав в очі чиновнику з царського палацу, і у вересні 1879 його найняли для столярних робіт у палаці, поселивши у напівпідвалі.

Тут Халтуріна і відвідала думка, що «паде цар, впаде і царизм, настане нова ера, ера свободи. Смерть Олександра II принесе із собою політичну свободу». Головною метою було після смерті імператора підняти селян на бунт і з їхньою допомогою знищити самодержавство.

5 лютого 1880 Халтурін здійснив вибух в Зимовому палаці – замах на Олександра II. Вибух не приніс очікуваних терористами результатів – Олександр II не постраждав, замість нього загинули 11 солдатів – героїв російсько-турецької війни, яка нещодавно закінчилися, і їх, у якості нагороди, зарахували на службу в імператорський палац де вони і несли службу. Ще тоді 56 людей було поранено.

Після вибуху Халтурін був відряджений спільниками до москви. Олександра II через рік все ж таки грохнули в Петербурзі в березні 1881 року, але Халтурін «пролетів», чим був дуже засмучений.

Як Халтурин «схалтурил» в Одесі

Але «роботи» було навалом. У 1882 році в Одесі разом з Желваковим Халтурін брав участь у вбивстві прокурора Стрельникова. Желваков пострілом з пістолета впритул смертельно поранив прокурора, а Халтурін, переодягнений візником, не зміг допомогти тому змитися: їх обох затримали перехожі. Желваков і Халтурін були за розпорядженням Олександра III піддані військовому суду та повішені 22 березня 1882 року в Одеському тюремному замку.

Ще за темою: Його повісили в Одесі, потім назвали вулицю, а потім усе скасували: історія одного революціонера

Чи варто говорити, що із захопленням влади Радами цей борець з царизмом – Халтурін – увійшов до дуже поважних людей. Більше того, кремлівський кабінет самогО Леніна прикрашали лики Маркса і Халтуріна.

Доля назв

Ну і пішло-поїхало: пам’ятники, бюсти, пароплави, кінофільми, фабрики та заводи, вулиці. Але потім, як заведено, перебесилися. Місто в Кіровській області росії (ті краї, де він народився) було з 1923-го по 1992-й Халтуріним. Паперова фабрика в Петрограді носила його ім’я з 1922-го по 1938-й, а потім його «посунув» вбитий 1934-го Кіров.

Ну а про вулиці у численних містах колишнього СРСР вже й говорити нема чого. Навіть у петербурзі вулицю Халтуріна, що виходить на Палацову площу, де розташований Зимовий палац, в якому було скоєно невдалий замах на імператора, з 1991 знову зробили Мільйонною. У Казахстані також «відхрестилися» від невідомого там Халтуріна. Вулиця в Шимкенті – тепер вулиця Омірбека Жолдасбекова, а в Семеї тепер – Шоже Каржаубайули.

У нашій Одесі в 1994-му вулиці Халтуріна (вона в історичному центрі міста) повернули її «майже першу» назву – ГАванна. Початкова її назва – Портова, а в 1827 була перейменована в Гаванську. 1831-го назва була змінена на Гаванну, але вже 1832-го старий варіант – Гаванську було повернено. З 1924-го вона мала ім’я Халтуріна.

У матеріалі використані ілюстрації художника-авангардиста Леоніда Чуп’ятова