Багато хто сприймає символ української державності — тризуб лише як зображення, малюнок, однак він має давню історію та чимало значень. Крім того, тризуб колись був грізною зброєю, яка була на озброєнні багатьох військ світу. А ще у нашого тризуба є й найвищий сенс — він символізує Воскресіння, Трійцю та небесну справедливість.
Часто в розмовній мові ми використовуємо слова «тризуб» та «тризубець» як синоніми, проте це далеко не одне й те саме. Тризубець — звичайні вила, сільськогосподарська зброя, яку за старих часів називали острогою і використовували для лову риби. Втім, за потреби тризубець міг стати і небезпечною зброєю — бойовими вилами, якими можна було колоти і рубати ворога. Найчастіше ними озброювали своїх піхотинців Німеччина, Італія та Іспанія. Хоча історія знає чимало прикладів, коли і на нашій землі захисники та захисниці, маючи в руках лише звичайні вила, могли впоратися навіть із добре озброєними загарбниками.
Що ж до нашого рідного тризуба, то він міг виступати не лише у ролі зброї, а й мав сакральне значення. Його історія розпочалася з князів роду Рюриковичів. Тоді символ тризуба зображали скрізь — від монет до цеглин, з яких будували храми. Таке саме зображення було і на прапорах дружинників князя Святослава.
Його син, князь Володимир Великий, трохи підкоригував зображення на гербі батька — додав ще один довгий зубець і горизонтальну лінію, щоб у центрі утворився хрест. З того часу тризуб має знайомий нам вигляд.
Найдостовірніша теорія про походження головного українського символу свідчить про те, що тризуб — це стилізоване зображення божества небесного вогню, сокола-Рарога, птаха-блискавки. Для наших пращурів це був чарівний оберіг. Цей птах вважався зброєю богів і символізував перемогу добра над злом, а також був знаком влади, звитяги та сили.
Крім того, як вважають археологи, тризуб використовували ще трипільські племена та скіфи. А перша письмова згадка про нього зустрічається у праці Платона у 350-х роках до нашої ери. У ньому афінський філософ писав про царів атлантів, які одягалися в блакитні шати, прикрашені золотим тризубом. Отже ми сміливо можемо вважати, що цей символ перейшов до нас у спадок від легендарного та мудрого народу.
У ХХ столітті тризуб став символом боротьби українців за незалежність. В Українській Народній республіці печаткою із зображенням тризуба стали скріплювати урядові документи. Ініціатором виготовлення такого друку став генеральний писар Павло Христюк. 1918 року тризуб з’явився на перших грошах, випущених в УНР.
Після здобуття Україною незалежності 24 серпня 1991 року зображення тризуба на блакитному тлі було затверджено як Малий державний герб країни. Конституція 1996 остаточно закріпила його як символ нашої держави. З цього моменту ніхто більше не має права диктувати нам свою волю, і сьогодні тризуб об’єднує всіх українських патріотів, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України.
У соборі святого Петра у Ватикані є вівтар святого Еразма. Це особливе місце, де звершується таїнство сповіді. Для українців він має особливе значення, бо прикрашений мозаїчними зображеннями князя Володимира, княгині Ольги та символу державності України – тризубом. Зображення виконали ватиканські майстри у 1989 році на гроші української діаспори. Під час урочистого відкриття мозаїчних зображень до 1000-річчя Хрещення Київської Русі-України їх урочисто освятив сам Папа Іван Павло ІІ.
Сьогодні, у середу, 17 червня 2026 року, через відключення світла в Приморському районі Одеси частково… Read More
Доброго ранку, друзі! Ну що, дочекалися – на календарі середа, офіційний екватор тижня. Фінішна пряма… Read More
Завтра, 17 червня 2026 року, наше Сонце вирішило взяти невелику відпустку. За прогнозами фахівців, геомагнітна… Read More
Коли пацієнт чує, що повне обстеження ока включає понад сотню окремих тестів, перша реакція зазвичай… Read More
Неправильний розмір бюстгальтера може викликати дискомфорт, залишати сліди на шкірі, погано підтримувати груди або псувати… Read More
На одеському залізничному вокзалі жінка через власну необережність зірвалася з платформи просто на колії, коли… Read More