7 грудня в Україні та світі святкують Всесвітній день української хустки. Перші хустки, які носили в Україні, мали білий колір. А кольорові прийшли до нас із Туреччини.
У давні часи українські жінки мали хустки на всі випадки життя: святкові, в яких йшли до церкви, і буденні, в яких працювали у полі чи по господарству. Хустки, як і вишиті рушники, супроводжують українців впродовж усього життя.
Їх традиційно використовували при народженні немовляти, при хрещенні. Обов’язково перев’язували юнаків, відправляючи в армію. Вона залишається невід’ємним атрибутом й у весільному обряді: наречений пов’язує обраниці хустку на руку, щоб вони були нерозлучні. Переводячи наречену у статус заміжньої жінки, її тричі покривають вишуканим головним убором.
Зараз хустка перестає вважатися пережитком минулого. Дизайнери цілого світу перетворюють барвистий шмат тканини на модний жіночий аксесуар.
У народних обрядах хустка була оберегом, символом жіночої мудрості.
В шафах у наших бабусь було по двадцять, а то й більше хустин.
Орнамент на них був переважно геометричний, а у ХVІІІ столітті увійшов у моду рослинний – квіти рожі, васильків, гвоздик. Дуже рідко на старих українських хустках можна зустріти зображення півників та голубів.
У Любашівці в етнографічному музеї «Оберіг» демонструється чи не єдина на Одещині вишукана колекція унікальних українських хусток. Її зібрав заслужений працівник освіти, вчитель історії Любашівського ліцею №2 Валерій Бондаренко.
Більше сотні автентичних та рідкісних хустин зібрано краєзнавцем в селах Любашівщини. Серед експонатів – хустки домашнього та фабричного виробництва: з льону, бавовни, вовни та шовку, оздоблені тканими та вибійчаними візерунками.
Невтомний дослідник історії й традицій може годинами розповідати про кожен експонат. Свої розповіді він доповнює приказками та виконанням народних тематичних пісень під акомпанемент баяну. «Ой, Покрово-Покровонько, покрий мою голівоньку хоч хусткою, хоч калиною…»
— Українська хустка різна, легка, тепла і для кожної жінки рідна. Бо зазвичай хустка переходить від матері до дочки, — розповідає Валерій Бондаренко. — Саме мамина хустка як оберіг, як пам’ять роду супроводжує і не дає забути традиції нашого народу.
Читайте також:
Перейменування провулка Спартаківського в Одесі відбулося ще у 2024 році, однак цей випадок залишається показовим… Read More
Трамп, Птушкін чи Сагайдачний — одесити активно пропонують, ким замінити Пушкіна біля міськради. За два… Read More
Поки триває війна, Україна закладає фундамент для майбутнього газового прориву. «Нафтогаз» обговорює створення спільного підприємства… Read More
Аварійна ситуація змусила зупинити подачу води у Слобідці та прилеглих населених пунктах — відомо, коли… Read More
Три місяці після трагедії на Новосельського — і досі без остаточних відповідей. Одна жінка загинула,… Read More
У престижному рейтингу QS Europe 2026 відзначили українські університети. До списку потрапили одразу чотири виші… Read More