Невеличка, але потужна команда з п’ятьох ентузіастів у Одеській області власноруч збирає дрони-камікадзе, дрони-бомбери, міні-ракети, системи скидання та інше знаряддя, завдяки якому наші військові краще бачать ворога та ефективно його знищують.
Ключові моменти
Хлопці, окрім зброї, також виготовляють пульти, телефони, планшети, примудряються ремонтувати та ворожі дрони, які потім повертаються до ворогів з «подарунками» від українських воїнів.
Хто ж створив так званий Балтський оборонпром, де міні-ракети робили з каналізаційних труб, а тепер спроможні зробити навіть «хаймарси».
Організував Б.О.П. (Балтський оборонпром) балтянин Микола Котенко – чоловік, який не має військового досвіду, але має величезне бажання бути корисним і допомагати фронту.
Микола ще з 2014 року зайнявся ґрунтовною волонтерською діяльністю – підтримував наших військових продуктами харчування та предметами першої необхідності. А з початком повномасштабного вторгнення розгорнув разом з однодумцями справжнє технічне виробництво.
– «Балтський оборонпром» – так жартома назвав мене один мій друг, який загинув на фронті. Мені сподобалась назва і її абревіатура. Я згадав про товариша, який знається на новітніх технологіях, і запропонував йому співпрацю. Потім стали звертатися інші. Один чоловік сказав, що має 3Д-принтер, який можна застосувати у виготовленні деталей до «пташок» – так згуртувалась наша команда, – розповідає Микола.
Маючи інвалідність першої групи, Микола Котенко не полишав думок про військову службу. Але всі його спроби не мали успіху. Отже, він зайнявся тим, чим більше міг принести користі.
– Виграє війну той, хто скоріше опанує нові технології, які дають переваги на землі й у небі, а не той, хто переважає живою силою. Сучасні війни більш технологічні. Наші дрони здатні замінити артилерію і попадати точно в ціль. Ми виробляємо свою безпілотну зброю, якою можна управляти на відстані, щоб зберегти життя нашим воїнам. До речі, нещодавно ми випробували один із наземних дронів. Дрон знаходився в Балті, а ним управляли з Одеси. Це понад 200 кілометрів! Скажу вам, працює ефективно, – каже волонтер.
– Я лише організатор, менеджер, який шукає гроші, налагоджує зв’язки, регенерує ідеї. А хлопці мають різнобічні знання, розбираються в різних галузях, особливо у новітніх технологіях. Я б сказав, високопрофесійні інженери новітньої техніки, – характеризує однодумців Микола Котенко.
Спочатку балтських волонтерів попросили придумати пристрій, щоб можна було скидати ракети з дронів. У них це вийшло. Але, як згадує волонтер, перші дрони були дещо смішними, як і ракети до них, які виготовляли з каналізаційних труб. Сьогодні їх зберігають для історії.
А потім пішло-поїхало. Тепер, наприклад, під заводські дрони-бомбери хлопці роблять ракети та систему скидання. Дрон скидає ракету або протипіхотну міну, а сам залишається цілим.
Дуже швидко виробництво налагоджувалось та наближалось до заводського. Хлопці винаходять та випробовують нові прилади й засоби. Є дрони-камікадзе, які летять в один бік. Є дрони, які, скинувши ракети, повертаються додому, якщо не зіб’ють.
Все це волонтери виробляють без будь-якої зарплатні. Головне для них – успіхи на фронті та кількість знищених ворогів і техніки.
– Ми постійно на зв’язку з різними підрозділами, які повідомляють, що потрібно змінити чи вдосконалити. Це допомагає нашим військовим виконувати завдання, – каже Микола.
Нещодавно хлопці розробили проєкт установки під кулемет – так звана турель. Завдяки цьому військовий може знаходитись в укритті й керувати кулеметом, який стоїть на тринозі нагорі.
– До нас прийшов один хлопець. З усієї команди він наймолодший. Я його відправив на навчання в Одесу щодо дронів-камікадзе. Та він зараз працює не тільки з ними, а й з логістичними, розвідувальними. Знаєте, хлопці кажуть, що не знають, чим будуть займатися, як закінчиться війна, настільки живуть воєнними потребами. Зізнаюсь, я теж собі часто задаю це питання, – ділиться роздумами волонтер.
Номер телефону Миколи Котенка гуляє по всьому фронту. До нього звертаються знайомі й незнайомі люди з проханням допомогти чи то з ремонтом, чи з виготовленням дронів, з ремонтом автівок чи з якихось інших потреб.
– Ми намагаємось виконати всі замовлення і в найстисліші терміни. Друкуємо елементи до дронів з філаменту, виготовляємо деталі. Ця робота надзвичайно відповідальна, – пояснює керівник групи.
Більшість запчастин до дронів волонтери виготовляють на 3Д-принтерах, дещо з деталей закуповують. Наприклад, двоє чоловіків за день можуть виготовити кілька десятків різних бойових комплектів (міни, ракети, бомби) і кілька дронів, таких необхідних нашій армії. Проблема лише в грошах.
Сьогодні хлопці задумали створити бюджетний дрон з функціями «Мавіка», що дасть можливість розвідки, спостереження та коригування вогню. І знову із запитом коштів – до народу.
Команда отримує величезну кількість запитів і старається, щоб жоден не залишився поза увагою.
– На допомогу приходять небайдужі люди, які хочуть, щоб балтські дрони долітали з «вітаннями» до ворогів. Скажу вам, це майже завжди одні й ті самі люди. Часто самі військові донатять на свої запити. Це нонсенс. Але так воно є. Ми вдячні всім, хто підтримує нас фінансово, – зазначає Микола. – Хлопці, які розбираються в електроніці, мають акумулятори та 3Д-принтери – це потужна сила. Єдина проблема – це фінанси. Дайте нам кошти, ми і «хаймарси» зберемо.
Волонтери не мають вихідних і працюють 24/7. Але їх це не лякає. Лякає збайдужілість людей.
– Ми не зморилися допомагати фронту і не зморилися наші воїни виборювати нам волю. Дивують люди тут, у тилу. Адже в 2022-му самі приходили і запитували, чим допомогти, донатили. А тепер Київ і Одеса гуляють, Балта «врубає» музику на всю силу. Військові кажуть, що розуміють, що людям треба підтримувати ментальне здоров’я, а для цього потрібна розрядка. Але ж треба пам’ятати і про тих, хто на передовій, треба допомагати фронту, – розмірковує Микола.
Підтримують і допомагають волонтеру батьки та брат.
– Тато – перший помічник: привезти чи відвезти якісь деталі або готові вироби, зробити відправку Новою поштою хлопцям, – розповідає Микола. – І донатять мої рідні щомісяця, без цього ніяк.
Якщо «товар» габаритний чи надто дорогий, то Микола з друзями самі везуть його на передову. Бувало всяке під час таких поїздок, та Бог береже хлопців.
Хлопці возили свої «іграшки» у Бахмут, Часів Яр, Костянтинівку, Авдіївку тощо.
Якось, будучи «на нулі», вони зупинилися, щоб зателефонувати військовим. Зв’язку не було.
– Ми стартанули звідти, і за кілька секунд на те місце прилетіло, – згадує Микола.
Микола каже, що хотів би створити свій батальйон безпілотних систем, який би мав міні-цех з ремонту і виготовлення безпілотників. Стримує його прив’язка до гемодіалізу, який потрібно проходити через день.
Скільки з початку волонтерської ініціативи відправлено на передову дронів, скільки відремонтовано техніки, хлопці не лічили. Знають лише, що це число визначається тисячами.
– Зупинятись не плануємо, аж поки не отримаємо довгождану звістку про перемогу України, – запевняє Микола.
І дуже сподівається, що прості люди та благодійники будуть щедрими на донати, щоб хлопці могли виготовляти «пташок» для ЗСУ.
– Є військові, за якими стоять волонтери, і є волонтери, за якими стоять всі інші українці. І ми маємо працювати, як єдиний злагоджений механізм. Тоді здобудемо перемогу, – переконаний Микола Котенко.
Задонатити хлопцям з Б.О.П. можна, перерахувавши кошти на картку Миколи Котенка – Приватбанк 5363 5420 9401 8588
Читайте також:
Звісно, люди незадоволені відключеннями світла, але все розуміють складну ситуацію з енергетикою, тому пристосовуються до… Read More
Одеська мерія вирішила закупити солодкі подарунки для школярів до Нового року, хоча раніше повідомлялося про… Read More
Одеський медцентр опинився в центрі скандалу: ревізія встановила завищені ціни оренди, некоректні закупівлі, неправильно оформлені… Read More
В Одесі планують упорядкувати територію колишнього санаторію Чувиріна на Французькому бульварі — місто не витратить… Read More
З бюджету Одеської міської громади планують виділити 68 мільйонів 500 тисяч гривень на безпритульних тварин.… Read More
На четвертому році повномасштабної війни Одещина входить до п'ятірки регіонів з найбільшою кількістю дітей, які… Read More