Танці, абетка і курбан: як болгарське село на Одещині відроджує традиції

Візьміть купоранця на роботу

Якщо ви створюєте бізнес і прагнете, щоб він був вдалим, – візьміть на роботу впертого купоранця, і він обов’язково доведе будь-яку справу до кінця. Якщо справляєте весілля, то запросіть тамадою веселого купоранця, – ваші гості будуть у захваті.

Мешканці села поважають і шанують свої національні традиції. Кожна дитина тут змалечку розмовляє болгарською мовою, тут усім селом влаштовують традиційні народні свята. Тому не дивно, що День слов’янської писемності в Тарутинській громаді вже 25 років святкують саме в Рівному. Останні роки свято не проводилося, але в цьому році його відновили.

Абетку несли справжні Кирило і Мефодій

Зранку чепурні мешканці села почали збиратися на майданчику біля Будинку культури. Від Рівненського ліцею до клубу вирушила святкова процесія діточок, вбраних у національні костюми з літерами з абетки, українськими прапорами та різнокольоровими кульками. Саму Абетку несли справжні Кирило і Мефодій – хлопчики-близнюки, яких так і звуть.

Народилися брати Кирило і Мефодій в дружній родині Надії і Івана Дойжі у селі Лужанка Рівненського старостинського округу. Причому народилися вони саме 24 травня. У родині шестеро діточок, мама й тато займаються тваринництвом – розводять овець, поросят, тримають корову. Цього року Кирило і Мефодій стали справжнім талісманом етнографічного фестивалю «Слов’янська мова – душа народу».

Близько ста учасників танцювали на площі

Урочисте відкриття етно-фестивалю розпочалося на площі з хореографічної композиції, в якій взяли участь близько ста учасників. Далі дійство перемістилося в повний глядачів концертний зал.

На початку програми присутніх привітали Сава Чернєв – голова Бессарабської селищної ради, Светослав Іванов – Генеральний консул Болгарії в Одесі, Михайло Радєв – віце-президент асоціації Болгар України та інші. Братів Кирила і Мефодія разом з мамою Надією привітали особисто, запросивши на сцену, – діти були у захваті.

Вже після концерту я запитала братів, чи подобаються їм їхні імена, і з’ясувалося, що більше любить своє ім’я Мефодій: «Бо з таким іменем більше нікого немає – тільки я!».

А потім почалася яскрава концертна програма.

Після свята пригощались курбаном і вином

Чудовими виступами глядачів радували народні танцювальні та вокальні колективи, оркестри та солісти з Тарутинської громади, а також колективи з Арцизької громади і з містечка Твардиця (Молдова).

– Я в захваті від сьогоднішнього концерту, виступи були неперевершені. Давно не бачив такого яскравого фестивалю і стільки талановитих артистів, – відзначив консул Светослав Іванов.

Наприкінці свята було багато нагород, привітань, подарунків для колективів і, звичайно, частування духмяним, наваристим курбаном, іншими болгарськими стравами і обов’язково вином зі смаком бессарабських степів.

Читайте також:

• Навіщо в селі з двома назвами на Одещині змагаються на конях та ходять з мішками за плечем
• Болгарські традиції на Одещині: очищення, кінні оглядини та смачні топчета
• На відвідини – до Кулевчі: про село творчих людей та доброзичливих сусідів
• Святий Юрій, Гергьовдень, Хедерлез: 6 травня різні народи зустрічають одне з головних весняних свят