Аналітики групи CAT-UA проаналізувала новини та емоції українських соцмереж за тиждень 27 липня-2 серпня 2024 року.
Так, виявилося, що роковини теракту в Оленівці збурюють вир емоцій: сум за загиблими, гнів на росіян, тривогу за долю полонених. Удари по тилах лишаються ключовим драйвером радості.
Українці з радістю сприймають повідомлення про удари по тилах рф, натяки на українські спецоперації проти росіян в світі, позитив від F-16 та надії на звільнення Криму.
Помітними залишаються удари по території рф, зокрема каскад уражень авіації (Ту-22М3, Су-34, гелікоптери), НПЗ та нафтобаз (як-от «Польова» в Курській області), заводів (одночасно вибухи в Єкатеринбурзі та Ростові), що справляють гарантоване позитивне враження й пом’якшує погані новини впродовж тижня.
Новинні спільноти та медіа масово підхопили новину про ліквідацію «вагнерівців» повстанцями в Малі й подали це як сенсацію. Окремо тішаться ймовірній ліквідації, за повідомленнями росмедіа, командира штурмів Соледара і Бахмута «Лотоса». Особливий сплеск уваги стається, коли ГУР натякає на причетність українців до цих подій.
Після заяв Сирського кілька днів тому, в соцмережах пожвавилась і досі тримається надія на звільнення Криму. Пізніше сподівання щодо деокупації Криму підживлює глава ГУР Кирило Буданов своєю заявою про реалістичність знищення Кримського мосту до кінця року.
Новина, що F-16 вже в Україні, помітно збурює соцмережі. Одразу є пости з надією, що тепер Крим звільнити стане легше.
Українці жваво обговорюють різні плани завершення/заморроження війни, але критики шукають найменші ознаки намірів влади на «капітуляцію».
Найбільше новинні канали цитують тезу Володимира Зеленського про розробку мирного плану до кінця листопада з інтерв’ю японському NHK. Помічають і фразу Буданова: «Війна точно закінчиться, це закономірний процес» із промови перед випускниками Київської школи економіки.
Тема перемир’я викликає зайві надії «втомленої» авдиторії (тих, хто за найскоріше припиняння бойових дій навіть ціною територіальних втрат), з іншого – критику патріотичної (тих, хто за війну до повернення кордонів 1991 року), бо ж швидкі переговори з РФ скоріш за все не стануть виграшними для України.
Тому опозиція аналізує промову А. Єрмака з деталями щодо другого Саміту миру, експерти-історики коментують неможливість переговорів на даному етапі, адже вести їх можна лише з позиці сили. Опозиційні ж спікери та спільнота побоюються «здачі» України.
Інтерв’ю Р. Червінського УП послугувало черговим поштовхом до згадування деталей невдалих операцій і щодо затримання «вагнерівців», коли у 2021 році не вдалося переправити цих військових злочинців із Мінська до Стамбулу, да їх мали затримати і передати Україні (пролунала теза про знищення даних у цій справі ГУР за вказівкою глави Офісу президента Андрія Єрмака), і щодо переманювання на свій бік російського літака (Червінський – затриманий колишній співробітник СБУ, який мав намір таємно організувати переліт російського літака до України, але ця операція провалилася).
Знову звучать претензії до керівництва держави щодо можливої співпраці з росіянами або звичайної необачності (або й обох цих чинників разом). В. Цибулько розмірковує про акцію «Азову» на Майдані в Києві щодо полонених, вбачаючи там претензії до влади, яка, мовляв, не займається звільненням «азовців». Тим самим створює враження, ніби тут знову військові висувають політичні вимоги.
Українці критикують наміри уряди підвищити податки на тлі візиту П. Прітцкер, яка вказала на проблему нереформованої митниці й загалом тіньових схем.
Критика зросла і після скандального тендеру на ремонт Охматдиту, а також про тендер з ознаками корупційності на будівництво військового кладовища.
В обміні вбачають ґрунт перед початком переговорів щодо заморожування війни в Україні. Втім, пізніші перші виступи російської опозиції після звільнення з в’язниць розчарували (зокрема, в контексті заяв, що «карати треба винуватців війни, а не всіх росіян»).
Акції пам’яті проходять на окупованих територіях та в рф, нагадується про обстріл Горлівки й «Донбаську Мадонну», яким виповнилося вже 10 років, дітей називають янголами, а жалобні заходи проходять навіть у дитячих садочках.
Гнів присутній в 28% усіх постів щодо війни – на росіян за обстріли, теракт в Оленівці, утиски на ТОТ, фейки; у критиці влади (корупція на «Охматдиті», переговори з ворогом, утиски опозиції та ін.). Гнів викликають також зрадники (зокрема, з УПЦ МП), недостатня світова підтримка (зокрема, замало F-16 та пілотів).
Радість – 22% – найбільше додають удари по тилах РФ (ТУ-22М3 на аеродромі «Оленья», низка нафтобаз та підстанцій, завод «НВО Автоматика» в Єкатеринбурзі); також історії знищення окупантів, доконаний факт передачі F-16, знищення «вагнерівців» у Малі; традиційно у зведеннях Генштабу та волонтерських звітах.
Тривога – 19% – поза повітряними тривогами, найбільше тривожить наступ росіян на Донеччині (окремо на Покровськ як головну ціль ворога вказує В.Зеленський); також хвилює доля полонених, зокрема «азовців».
Сум – 10% – найбільше у некрологах захисників та звістках про цивільні жертви; на другому плані – згадки теракту в Оленівці (принагідно до роковин), повернення в Україну 250 тіл загиблих, смерть «азовця» О.Іщенка у полоні, важка ситуація у прифронтових містах.
Гордість – 8% – пишаються медиками з нагоди професійного свята; військовий Сергій Куліш здобув медаль зі стрільби на Олімпіаді-2024.
Надія – 6% – на завершення війни в осяжній перспективі (Зеленський анонсує план досягнення миру до кінця листопаду); на примус рф до миру наступним президентом США (надія на обох кандидатів).
Вдячність – 4%.
Сміх – 1%.
Чоловіки значно більше обговорюють відсіч ворогу, світову підтримку, дещо активніше критикують владу. Жінки більше коммунікують волонтерство, критикують зрадників/негідників, поширюють некрологи.
Матеріали надані громадською организацією CAT-UA, колаж – Українська Правда
У сучасному світі стабільний та швидкісний інтернет дуже важливий для виконання бізнес-завдань та повсякденного користування.… Read More
В Одесі правоохоронці затримали завідувачку одного з відділень "Дитячої міської клінічної лікарні №3". Її підозрюють… Read More
22 листопада 1954 року, тобто рівно 70 років тому «скопитився» Андрій Януарович Вишинський. «Фі!», —… Read More
У частині Приморського району Одеси у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, тимчасово відключать воду. Причина… Read More
В ЮНЕСКО дали відповідь на гучний «Одеський лист», в якому противники деколонізації топонімів, названих на… Read More
Завтра, у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, в Україні та, зокрема, в Одесі та Одеській… Read More