Що буде з Дніпром: нова ГЕС чи відбудова екосистеми?

Отруєна вода

Ще до війни екологи неодноразово попереджали про загрозу обміління та забруднення Дніпра. Після руйнування рашистами Каховського водосховища на території в районі нижньої течії Дніпра завалилося екологічне лихо.

— Протягом існування водосховища там відбувалася ціла низка процесів, пов’язаних із накопиченням великої кількості токсичних відходів, — розповідає еколог Владислав Балинський. — Створювалось «Каховське море» для водопостачання агропромислового комплексу, величезних промислових підприємств, судноплавства. Відповідно, відходи діяльності потрапляли у водойму і там накопичувалися. А після гігантського потоку, що хлинув із водосховища, ці забруднювальні речовини були знесені в нижню течію Дніпра. І сьогодні дніпровська вода на цій ділянці річища не може використовуватися для водопостачання.

Опустелювання та пилові бурі

Негативні наслідки екологічної катастрофи для дикої природи, за даними фахівців, сьогодні виявляються в зонах затоплення та осушення на площі не менше ніж 5000 км2. До того ж більшість степів, призначених для вирощування олійних, зернових, баштанних та овочевих культур втратила системи зрошення.

— Вирощування культур на цій території зараз неможливе. А якщо, припустімо, там сталася оранка і нічого не засіяно, після сходу води це призведе до опустелювання, вважає еколог. — Незадернована земля — джерело агресивних пилових бур. Тому, можливо, очікується серйозне забруднення атмосфери. До того ж пилові бурі з отруєних «пустель» несуть високий ризик поширення небезпечних захворювань.

Нову ГЕС можна збудувати за п’ять років

Після деокупації влада збирається відновлювати зруйновану Каховську ГЕС. Вже готуються проекти про те, як перегородити зруйновану греблю та забезпечити водою населення, сільське господарство, промисловість. Адже без водосховища великі підприємства Дніпропетровської та Запорізької областей не зможуть працювати навіть на 50% своєї потужності. До того ж Каховський шлюз був крайнім дніпровським шлюзом, що випускав судна у бік відкритого моря. І його знищення перекрило браму для українського експорту.

За оцінками української влади, на будівництво нової гідроелектростанції знадобиться п’ять років роботи у щоденному цілодобовому режимі. Вартість проекту – приблизно один мільярд доларів.

Екологи проти ГЕС

Водночас частина екологів виступає проти відновлення «Каховського моря».

— Відновлення такого водоймища не є розумним, бо його спорудження було масштабним злочином. Зокрема, було практично повністю затоплено «Великий луг» — заповідну зону, яка колись належала Запорізькій Січі, з її унікальною екосистемою та артефактами козацької доби, — зазначає Балинський. — Водосховище руслового типу — власне величезна річка, просто перегороджена греблею. І ніхто не спитав біля річки: «А тобі як?» Повністю було змінено всю природну складову річки. При цьому гідроелектростанції в нас вважалися зеленою енергетикою. Проте цей водний об’єкт був здоровим: постійне цвітіння ціанобактерій, застійні процеси, замори, накопичення токсичних речовин.

Чи води вистачить для всіх?

У довгостроковій перспективі, вважають фахівці, сьогоднішнє екологічне лихо може стати для Дніпра історичним шансом.

На думку професора Херсонського держуніверситету біолога Івана Мойсієнка, Запорізьку АЕС, сільське господарство, людей можна забезпечити водою та електроенергією за рахунок будівництва помпових станцій на Дніпрі. Можливість відновити майже 200 тисяч гектарів українських степів, лук і заплавних лісів просто не можна упускати, наполягає вчений. Води вистачить — вище Дніпром цілий каскад водосховищ.

За розрахунками Мойсієнка, за допомогою західних країн та природоохоронних організацій на реалізацію цього проекту може піти близько 10 років.

Читайте також:

• Великий Куяльник пересихає: хто робить з Одещини пустелю
• «Куяльницький лиман»: заповідна зона «на папері»?