Як родина з Вишневого на Одещині справляється із садом у 97 гектарів

Щоб справа батька не була марною

Ще за колгоспу пенсіонер-агроном Матвій Макарович Поперечний розбив неподалік села Жовтневе (після декомунізації Вишневе) місце під сад, найменований «45 років Перемоги». Висаджені елітні сорти яблунь, черешень, слив та вишень прижилися, і невдовзі 97-гектарний сад щовесни духмянів біло-рожевим цвітом, а восени — запаморочливим ароматом яблук.

З розвалом колгоспу сад розділили серед чотирьох новостворених фермерських господарств, потім розпаювали на 33 частини, і поступово він почав занепадати.

Петро Поперечний, засновник приватного підприємства «Комуна», викупив дерева і будівлі за 150 тисяч гривень. Щоправда, земля під садом знаходиться в оренді, і за її користування садовод розраховується з власниками паїв грішми або зерном.

У саду роботи вистачає всім

У кращі часи добре плодоносили черешня та слива. Великі грона запашних плодів звисали з дбайливо доглянутих ранніх та пізніх сортів яблунь «Айдаред», «Зимовий банан», «Голден резістенд», «Монтуанський». Дарунки осіннього саду не залежувалися в коморах. Яблучний потік «перекочовував» у виробничі цехи «Сандори» і «Джафи», на любашівські, одеські, столичні ринки і магазини. 

Господарство садівника Поперечного було відзначено знаком «Ліга кращих 2010 року» Міжнародного економічного рейтингу. 

Ціна на яблука щороку падає

5-6 років тому Поперечні оновили сад, викорчувавши старі дерева і висадивши нові. Також господарник мріяв облаштувати міні-завод з переробки фруктів. Адже за «союзу» село славилося своєю консервною продукцією на всю країну.   

— Зараз майже неможливо реалізувати дари нашого саду. Заводи з виробництва соків та дитячого харчування цьогоріч не закуповували сливу, яка щедро вродила. Дещо вдалося реалізувати місцевим. На жаль, нинішній врожай яблук годен лише на сік. Везти продукцію навіть на найближчий консервний завод у Кодиму нерентабельно. Закупівельна ціна на яблука надто низька. Також не запускатимемо охолоджувальне обладнання для тривалого зберігання плодів, — поділився любашівський садівник. — Ціна на яблука щороку падає, а вартість вирощування та логістики зростає. Щоб бути конкурентним, треба мати яблука експортної якості та асортименту. В цьому напрямку і розвивали б сімейний бізнес, якби не війна.