Розги для дворян і абат-директор: як Рішельєвський ліцей зробив Одесу освітнім центром імперії

Рішельєвський ліцей був не просто елітним навчальним закладом — він став інтелектуальним фундаментом Одеси. Тут формувалася нова освічена еліта півдня, поєднувалися європейські освітні підходи й імперська дисципліна, а суворі правила співіснували з привілеями, недоступними більшості.

Цей ліцей виховав майбутніх державних діячів, учених і меценатів, став прообразом університету й визначив освітній вектор міста на десятиліття вперед. Його історія — це водночас історія Одеси як амбітного проєкту XIX століття.

Розповідаємо, як працював Рішельєвський ліцей, кого тут навчали, за що карали різками і чому саме він став основою майбутнього університету.

Елітний навчальний заклад для півдня імперії

Ідея створення в Одесі престижного навчального закладу належала герцогу де Рішельє ще в ті часи, коли він обіймав посаду міського голови. Проте імператор Олександр І не поспішав із рішенням. Указ про відкриття ліцею було підписано лише згодом — уже за нового градоначальника, Ланжерона, коли сам Рішельє став прем’єр-міністром Франції.

Навчальний заклад назвали Рішельєвським — на честь його ініціатора та «хрещеного батька». Офіційне відкриття відбулося у 1817 році, а повноцінні заняття розпочалися 19 січня 1818-го після масштабної перебудови будівлі.

Ліцей утримували на «хлібні» гроші

Утримання такого закладу потребувало значних коштів. Рішельє пожертвував 13 тисяч франків і власну бібліотеку. Значний внесок зробив і банкір Микола Штігліц.

Втім, головним джерелом фінансування став спеціальний податок: із кожної чверті зерна, що експортувалася за кордон, купці сплачували 2,5 копійки сріблом. За великих обсягів торгівлі ці надходження забезпечували ліцею стабільне фінансування.

Хто міг навчатися у Рішельєвському ліцеї

Ліцей був закладом закритого типу. Тут навчалися не лише діти дворян, а й так звані «сторонні вихованці» — учні з незаможних родин, які не платили за навчання.

Втім, соціальні групи були чітко розділені:

• діти дворян жили в ліцеї, мали окремі кімнати й повне утримання;
• безкоштовні учні відвідували лише заняття й не контактували з «внутрішніми» класами.

Навчальні програми при цьому були однаковими для всіх.

Абат-директор і жорстка дисципліна

Першим директором ліцею став французький педагог абат Шарль Ніколь, який емігрував після Французької революції. Він мав репутацію м’якої та стриманої людини, ніколи не підвищував голос на учнів.

Проте дисципліна в ліцеї була суворою. Молодших учнів карали різками — навіть попри те, що тілесні покарання офіційно не були передбачені статутом. Після покарання дитині давали варення, а викладач читав повчальну лекцію.

За систематичні прогули учнів спершу карали доганою, потім — карцером, а в разі повторних порушень могли залишити на другий рік або виключити.

Як навчали і заохочували ліцеїстів

У ліцеї діяло п’ять відділень по 24 учні. Навчання починалося з граматики, історії, географії та арифметики, далі — гуманітарні науки, а згодом логіка, механіка, метафізика, фортифікація та право.

Заохочення були скромними, але статусними:

• найкращі учні сиділи за першими партами;
• щотижня отримували знаки відзнаки;
• обраних запрошували на недільні обіди до губернатора.

Привілеї випускників і шлях до університету

Випускники ліцею отримували серйозні переваги. Дворяни після закінчення могли одразу ставати офіцерами або отримувати цивільний чин без додаткових іспитів. Навіть «сторонні вихованці» прирівнювалися в правах до університетських студентів.

У 1837 році ліцейські класи реформували за університетським зразком, а студентам дозволили носити мундири, шпаги й трикутні капелюхи. Фактично Рішельєвський ліцей став повноцінним вищим навчальним закладом.

Як Одеса відстояла свій університет

Коли постало питання створення університету на півдні України, влада розглядала Миколаїв. Проте одеський градоначальник Олександр Строганов переконав імператора, що саме Одеса є найкращим місцем для такого закладу.

У 1865 році на базі Рішельєвського ліцею було створено Новоросійський університет — прямий спадкоємець ліцейської освітньої традиції.

Читайте також: 

• Одеса до Катерини: чому князь Потьомкін знищив Хаджибейську фортецю?
• «Карета швидкої»: сторінки історії створення швидкої медичної допомоги в Одесі (відео)
• Карта вісімнадцятого століття, яка руйнує московські міфи про Одесу та Крим