Застосування штукатурки
Штукатурка до свого складу включає: цементну основу та додавання гіпсу, глини та інших сполучних матеріалів. Від поверхні для якої застосовуються штукатурні маси та поділяють на стінову та стельові.
Призначення штукатурки:
- Нанесення шару суміші для вирівнювання поверхні, усунення западин, перепадів, нерівностей.
- Захистна функція внутрішніх матеріалів (конструкції стін із цегли). Запобігає попаданню вологи, не дає процесу руйнування основної конструкції.
- Усунення дефектів, виправлення тріщин у процесі експлуатації та усадки будівель.
- Завершальна обробка. При обробних роботах застосовуються звичайна штукатурка або декоративні суміші, які після фарбуються.
Різновиди штукатурки
Різновид штукатурки залежить від сполучного матеріалу та наповнювача всередині. За своїм призначенням штукатурка буває:
- Звичайна. Штукатурки, які використовуються на початковому та завершальному етапі ведення робіт. На початковому етапі створюється і наноситься перший шар, а на завершальному етапі для покращення якості до поверхні.
- Спеціальна. Готові штукатурні суміші у відрах та мішках, які у своєму складі мають ізоляційні властивості (гідроізоляція, теплоізоляція, звукоізоляція та ін.).
- Декоративна. Оздоблювальна суміш, яка застосовується для створення нового дизайну та інтер’єру стель і стін.
Штукатурка ділиться ще за своїми технічними властивостями.
Особливості застосування штукатурки
Попередньо, перед застосуванням штукатурки у відрах чи мішках необхідно вивчити інструкцію із застосування або проконсультуватися у фахівців. Штукатурний розчин може наноситися як вручну, так і із застосуванням машини. Нанесений невеликий шар суміші впливає на оброблювану поверхню. Для проведення штукатурних робіт необхідно:
- підготувати поверхню, прибрати пил, залишки шпалер, фарбу, плями;
- великі щілини попередньо замазати цементним розчином;
- перед нанесенням шару штукатурки проґрунтувати поверхню.