Якою є загроза вторгнення Білорусі та загострення військових дій у лютому? Чи стане 2023 вирішальним? Чи зможемо ми звільнити свої території вже цього року? Чи продовжать партнери допомагати Україні?
На ці питання «Одеського Життя» відповіли експерти: політолог та громадський діяч Артем Рудомьоткін та військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.
Новий ворожий наступ може розпочатися в лютому
Секретар РНБО (Рада національної безпеки та оборони) Олексій Данилов заявив, що нове загострення війни та бойових дій може розпочатися в лютому 2023 року.
Військовий оглядач Олександр Коваленко впевнений, що така заява пов’язана з можливістю настання російських окупантів, які можуть скористатися морозами та промерзлим ґрунтом. Це допоможе рухатися тяжкій техніці. Росіяни прагнуть продовжувати наступальні воєнні дії на донбаському плацдармі, особливо на Донеччині.
Політолог Артем Рудомьоткін вважає, що у росіян велика любов до дат і вони готуються до річниці. «Вони ніби застрягли в середньовіччі, коли люди все зводили до знаків, символів та магічних ритуалів. Підтвердженням тому є також активне застосування ними шаманів і попів для підняття духу бійців, як вони вважають. Але насправді для заспівування заздалегідь.
І ось ці середньовічні мотиви дозволяють нашим бійцям бути готовими, адже в лютому виповниться річниця повномасштабної війни з Росією», – пояснив Артем Рудомьоткін. Також він нагадав про мобілізацію росіян та їхню бойову підготовку.
Вірогідність військового вторгнення з боку Білорусі
Кремль намагається залучити Білорусь у відкрите протистояння. Про це заявив нардеп, секретар комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко.
Олександр Коваленко нагадує, що Білорусь допомагає РФ вчиняти військові злочини. Президент Лукашенко надає свою територію та повітряний простір для російських окупаційних військ, але не армію. Він не надає своєї армії, тому що добре розуміє, що вона йому може знадобитися.
До того ж боєздатний потенціал білоруської армії — це близько 20 батальйонно-тактичних груп. Вони не є критичною вирішальною військовою силою», – пояснив Коваленко. На його думку, білоруські БТГ можна використовувати у комбінації із російськими підрозділами для здійснення наступальних дій на північному плацдармі. Але для цього необхідно сформувати відповідне ударне угруповання на території Білорусі.
Щоб це зробити, російській армії потрібно накопичити на території Білорусі від 40 до 50, а взагалі це має бути мінімум 60 тисяч особового складу. Нині там їх близько 12 тисяч. Цієї кількості критично мало. 12 тисяч — це підрозділи другої МОЗ танкової армії. Більш ніж на 90% вони складаються із частково мобілізованих.
На п’яти білоруських полігонах військові проходили підготовку та отримували базові навички, щоб брати участь у бойових діях на території України. Їх уже виводять із території Білорусії. Не виключено, що найближчим часом їх буде переведено до району Сватово-Кременної, а також під Бахмут.
Відбувається ротація. Натомість заходять нові підрозділи з проходження підготовки та здобуття базових навичок. Тобто це було лише розміщення контингенту для підготовки «чмобіків», а не формування ударного угруповання. А на це потрібно від 3-4 місяців. Тож загроза військового вторгнення російських окупаційних військ саме з боку Білорусі мінімальна.
Лукашенко може відправити в Україну білоруську ПВК
Політолог Артем Рудомьоткін вважає, що у разі ухвалення рішення відправлення військових до України висока ймовірність початку масових заворушень усередині держави. Адже на останніх виборах Лукашенко захопив владу силою і «у Білорусі не настільки зомбоване суспільство».
На думку політолога, Лукашенко може відправити свою армію в Україну, коли йому вже не буде чого втрачати. «Не треба виключати й той факт, що вступити у війну з боку Білорусі може бути ймовірна приватна військова компанія. Так, кілька років тому Лукашенко видав указ на дозвіл мати вогнепальну зброю охоронному підприємству Гард Сервіс. І останнім часом це підприємство збільшило свій штат».
У такому разі, на думку політолога, Лукашенко може зайняти дуже вигідну для нього, як йому може здатися, позицію. Начебто це найманці ПВК, а не регулярні війська вступили у війну, і він ніякого відношення до цього рішення не має.
Україна у 2023 році може звільнити території, окуповані до 2022 року
Олександр Коваленко вважає, що українська армія цього року може звільнити території, що знаходяться в окупації з 2022 року. Тобто ми можемо вийти на межі територій тимчасово окупованих, які були окуповані у 2014 році.
Це значно покращить наше військове стратегічне становище в зоні бойових дій. Більше контрольованої території, логістики, можливостей для маневрування та здійснення вогневого впливу, а також тиску на ворожі об’єкти.
Коваленко впевнений, що у нас є всі можливості найближчим часом змінити лінію фронту. Наприклад, у Луганській області вона може проходити через Старобільськ, зі Старобільська на Луганськ.
На думку експерта, лівобережну Херсонщину та Запорізьку область повністю звільнять, як мінімум, до кінця 2023 року. Тому лінія фронту до кінця цього року проходитиме саме адміністративним кордоном з тобто. півостровом Крим. І саме з цього розпочнеться процес звільнення Криму.
Також він вважає, що до кінця 2023 року може бути вирішене питання зі Старобільськом. У гіршому випадку – звільнимо територію України, яка була захоплена у 2022 році, та почнемо просування територіями, захопленими у 2014-му.
«Головне, щоб завжди була ротація підрозділів, щоб був резерв і постійна підготовка та підтримка активності ЗСУ – це запорука перемог та звільнення територій. Якщо не зараз, то в інший раз ми не матимемо, щоб звільнити всі наші території згідно з кордонами 1991 року», – підсумував Коваленко. Політолог Артем Рудомьоткін вважає, що Україна не має іншого вибору, окрім як перемогти. Це лише питання часу. «Але після перемоги у суспільства буде ще одна битва – битва за майбутнє України. А саме не дати усіляким політикам, які знову вилізуть зі своїх нір, і розповідатимуть, які вони молодці, вирішуватимуть долю країни», – наголосив Рудомьоткін.
Підготувала Ольга ГОЛОДОВА
