З початку війни низка українських телеканалів кардинально змінили звичну сітку мовлення, інші – взагалі припинили роботу, кілька центральних каналів об’єдналися у телемарафон «Єдині новини» і продовжують його транслювати – розповідають у режимі 24/7 про події на фронті та всередині країни. Через це вибір програми передач у телеглядача скоротився до мінімуму. Позначилося це і на газеті «Одеське життя» – випускати телепрограму неможливо.
Зараз поступово на багатьох телеканалах з’являється звична нам сітка мовлення, з фільмами, серіалами, спортивними та аналітичними програмами, а отже – ми можемо надати нашому читачеві телепрограму, хоч і з коригуваннями на воєнний час. Але спочатку пропонуємо вам зрозуміти, як же працює українське і, зокрема, одеське телебачення під час воєнного стану?
Всеукраїнський телемарафон
З перших днів війни людям потрібна була адекватна та актуальна інформація, тому більшість всеукраїнських телеканалів об’єдналися в єдиний телемарафон. Кожен із каналів протягом двох-трьох годин показує свою частину програми: прямі ефіри, включення, сюжети. При цьому телередакції діють узгоджено – домовляються, хто над якими темами та напрямками працює, щоб до ефіру не потрапляли схожі сценарії чи сюжети. Журналісти також заряджають глядачів на протистояння з ворогом. Саме така робота демонструє глядачам єдність та якість українського телебачення, що вигідно відрізняється від пропагандистського російського.
На самому початку війни телевізійники зуміли буквально за лічені години перебудувати свою роботу так, щоб вона відповідала потребам воєнного часу. І це стало своєрідним «інформаційним щитом» для України: глядачі почали дивитись виключно українські телеканали.
Наприкінці березня деякі канали стали виходити з телемарафону, щоби створювати свої програми.
– Спочатку «Громадське» вийшло зі своїм каналом «Культура» з марафону, і показує наразі власні документальні фільми, мультфільми, новини культури, кінокласику, щоб глядачі могли переключитися та була якась альтернатива інформації.
Далі відкріпилися кілька комерційних телеканалів: «2+2», ТЕТ, СТБ, «Індиго ТВ». Вони показують серіали власного виробництва, у яких знімалися російські актори, було багато російської. І зараз «1+1» займається переозвученням своїх фільмів українською мовою або перезнімають ті серіали, де були задіяні російські актори, – розповів Вадим Міський, програмний директор «Детектор медіа», української організації, що висвітлює діяльність ЗМІ.
За словами експерта, у медіапросторі зараз з’явилася нова тенденція – окрім інформаційних передач стали показувати мультфільми, пізнавальні програми та навіть елементи якихось розважальних проектів. Але, звичайно, такого гумору, який був на телебаченні до війни, наразі немає. Наприклад, у рамках марафону існує проект “1+1” під назвою “Байрактар-ньюс”. Але основний акцент залишається на інформаційному мовленні, документальних фільмах, серіалах нейтрального характеру, передачі для дітей.
Деякі канали були обмежені у своїй діяльності, оскільки у воєнний час весь контент може піддаватися певному регулюванню з боку держави. Наприклад, РНБО збирався обмежити роботу 5-го каналу, оскільки він не увійшов до єдиного телемарафону. Наразі редакція продовжує роботу, транслює телемарафон «Незламна країна», фільми та новини.
Головне – оперативна та достовірна інформація
Одеське регіональне телебачення з першого дня війни продовжує свою роботу. Звичайно, є деякі обмеження на військову інформацію, яка зазнає редагування, особливо це стосується військових тем. Наразі журналісти мають право знайомити глядачів лише з тією частиною інформації, яка надходить від прес-служб державного та військового керівництва.
Павло Колотвін, представник Інституту масової інформації в Одеській області, проводив моніторинг регіональних ЗМІ та вважає, що рівень нашої місцевої журналістики є досить високим. Проте, на жаль, не обходиться без порушення журналістських стандартів. Це стосується оперативності та достовірності інформації, яка іноді публікується недостатньо перевірена, із ненадійних джерел. Крім того, заголовки новин не завжди відповідають змісту.
– До війни необхідним стандартам не відповідала дуже невелика кількість інформації. Але за умов війни ці показники могли б призвести до певного хаосу серед населення. Тому зараз, щоб обмежити помилки, вся військова інформація має проходити певну перевірку та редагуватись. Це не означає, що хтось сидить, прочитує та каже: це публікувати, це не публікувати. Ні, все по-іншому, – пояснює Колотвін.
Прес-служби надають каналам прес-релізи, оскільки журналісти не завжди мають доступу до місця подій. Це вимушений захід, і він потрібний для того, щоб виключити можливі помилки. Адже ми пам’ятаємо, який інформаційний хаос панував у перші дні війни. Наразі ситуація прийшла в норму і телеканали навчилися працювати в умовах воєнного часу. Наші місцеві журналісти швидко освоїлися з умовами, що склалися, ефективно і якісно працюють.
ЗМІ закриваються
При цьому багато одеських телеканалів змушені були призупинити свою діяльність. Зокрема, зіграло роль те, що через війну доступ місцевих медіа до реклами обмежився: багато рекламодавців втратили джерела заробітку через нестабільну роботу бізнесу і не можуть платити за розміщення реклами в ЗМІ.
– За нашими даними, – каже медіа-експерт, – загалом по Україні на кінець травня 113 засобів масової інформації (газети, електронні медіа) припинили роботу. Слід зазначити, що Одеса – рекордсмен за кількістю телеканалів в Україні. Я б оцінив довоєнну кількість телеканалів, журналісти яких відвідували заходи, створювали новини десь близько двадцяти. На даний момент зберегли свої редакції новин не більше п’яти телеканалів.
Насамперед, це «Суспільне ТВ» – канал пройшов реформу, зберіг редакцію та бюджетне фінансування, щоправда, з деякими обмеженнями.
Також продовжує мовлення «Перший міський», однак він обмежив кількість передач та відмовився від багатьох медійних проектів. Через війну скоротився штат, проте канал продовжує виходити в ефір. На «Першому міському» також з’явилося багато «розмовляючих студій», де збираються гості, експерти та щось обговорюють.
Також виходить в ефір та телеканал «Град».
–Якщо говорити про унікальний контент, то його створюють сьогодні лише три телеканали, решта ретранслюють передачі всеукраїнського телебачення. Наприклад, «Сьомий канал» показує телемарафон, але вони мають додатковий контент, який створюється в ютубі. Є ще телеканал “Коло”. Півроку тому повідомлялося, що він закритий і не функціонує, але зараз канал працює, щоправда, показує лише фільми і, можливо, якісь телепередачі, – каже Павло Колотвін.
У результаті з 20 телеканалів, які працювали на Одещині до війни, багато хто або припинив мовлення, або ретранслює телемарафон та якісь інші всеукраїнські новинні проекти.
Фото: Коментарі, виборчком, YouTube
