Статті

Після полону мріє стати офіцером: на Одещину повернувся ще один захисник

Звільнений з полону 24-річний захисник Руслан Кіщук повернувся в рідну Солтанівку на початку липня. Юнак категорично відмовився від офіційних урочистостей, тож першими його зустрічали дідусь Микола Кучерина, який був онукові за батька, бабуся Ніна, матуся Ліля та фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб громади Олена Дроздовська.

Бійця розвідбату 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу звільнили ще 6 травня під час обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». Протягом 40 днів юнак проходив реабілітацію у Вінниці. Спершу медики провели йому операцію на очах. Адже до полону, у червні 2023-го, Руслан отримав поранення і важку контузію під Бахмутом, і за два роки не отримав необхідної медичної допомоги.

Таким Руслан Кіщук повернувся з полону

Дідусь хлопця розповів, що Руслан пішов служити добровольцем. Необхідний вишкіл новобранець пройшов у Чорноморську, й невдовзі саме пан Микола настояв, щоб його любий онук уклав контракт із ЗСУ.

Телефонний зв’язок з Русланом зник раптово, коли воїн воював на Донбасі, й дідусь доклав усіх зусиль, щоб його відшукати. Лише згодом відповідні служби повідомили, що солдат Кіщук перебуває в полоні. Відтоді рідні чекали Руслана, не здавалися й щиро молилися та вірили у його повернення.

І лише торік, у липні, до оселі Миколи Кучерини з гарною звісткою завітав із сусідньої Гвоздавки Першої Іван Бурлака з батьком. Іван, якого звільнили з полону, розповів, що сидів у в’язниці разом з Русланом, і з ним все добре. Полонений у перші місяці зазнав чимало тортур. Коли ж земляк із Солтанівки трішки оклигав, він допоміг йому влаштуватися працювати у пекарню, всіляко підтримував та допомагав вижити у катівні.

– Роки невідомості, на щастя, вже позаду, – каже Микола Кучерина. – Ми з дружиною щасливі, що нарешті дочекалися онука, а донька – сина. Руслана передавали на Чернігівщині. Першим його зустрічав рідний батько Анатолій зі своєю родиною. Після чого, вже на Вінниччині, онук пройшов повний курс реабілітації. Зараз переймається офіційними справами. Хоче звільнитися з війська та вступити у військове училище. Мріє стати офіцером, щоб далі захищати Вітчизну.

Фахівець із супроводу ветеранів Олена Дроздовська розповіла, що у полоні перебуває ще один уродженець громади – Іван Буну.

– Сподіваємося, що наш захисник обов’язково повернеться додому, як і Руслан. Я мала змогу обійняти його. Багато говорили про пережите, про плани на майбутнє. Скромний, небагатослівний, втомлений, але щасливі очі, адже нарешті вдома, – поділилась враженнями пані Олена.

Читайте також:

Юрій Федорчук

Автор видання "Одеське життя". Журналіст з 35-річним досвідом. Пише про соціальні теми, природу, культуру та історію півночі Одещини. Лауреат кількох всеукраїнських премій.