Паска чи куліч, Великдень чи Пасха, крашанка чи писанка: як вірно, а як ні

Великдень чи Пасха

В українській мові свято Воскресіння Христового называется Великоднем. Пасха – це єврейська назва, що походить від іудейського свята Песах. 

В більшості словників української мови навіть не має слова Пасха. А в тих, що є, позначино, що це теж саме, що і Великдень. Тобто вживати його можна, хоча більш правильно все ж казати Великдень.

Паска, пасха, чи куліч

Традиційна пасхальна випічка зветься паскою. Називати її пасхою неправильно, бо це назва самого свята. Люди часто плутають ці слова, бо вони схожі за вимовою.

В Україні паскою здавна називали круглий здобний хліб, який випікали із пшеничного борошна. Є навіть припущення, що словом паска наші пращури називали пшеницю.

Слова куліч в українській мові не існує. Це російська назва великоднього хліба.

Що до пасок, доволі часто їх називають ще кексами. Особливо це стосується торговельних мереж. Називати так паски почали в Радянському союзі, щоб не було асоціацій із релігією, проти якої виступав комуністичний режим.

Читайте також: Класичний кулич: покроковий рецепт паски та великодньої випічки

Крашанки чи писанки

Окрім паски традиційною великодньою стравою є ще варені крашені яйця. Ті, шо мають однокольорове забарвлення, зовут крашенками. Інколи їх розмальовують. Такі ще можна назвати писанками. 

А ось називати крашанки і писанками яєчками не варто. Це термін з біології, яким там називають орган, який відноситься чоловічої репродуктивної системи.

До речі, яйця відварюють заздалегідь. Але треба пам’ятати, що якщо зберігати їх без холодильника, то безпечно вживати яйця можна протягом трьох днів. Із холодильником цей термін зростає до 20 діб.

Читайте також: Які бувають великодні яйця і що означають кольори та малюнки на них (відео)