У нашій колоритній українській Бессарабії живуть не лише працьовиті, а й, без перебільшення, унікальні люди. В захопленні від побаченого поспішаю поділитися з вами історією про молодого чоловіка, який проміняв міське життя на сільське, звільнився з роботи, щоб самотужки розвивати етно-туризм.
У нього вдома з усіх сучасних гаджетів — лише мобільний телефон. Натомість дуже багато старовинних предметів побуту та одягу, якім 100 і більше років і – увага! — він пряде, тче килимки на старовинному ткацькому верстаті, шиє шапки з овечих шкір і багато чого іншого. Цей список можна продовжувати довго. Зупинимося на головних моментах, які зробили Олександра Полібзу найвідомішим етнографом півдня Одещини.
— У мене з самого дитинства патологічне неприйняття всього сучасного. Я люблю все старовинне. Тому завжди мріяв, щоб у мене вдома було все, як колись, — каже Олександр, показуючи нам свій будинок, який він придбав декілька років тому.
Він народився в Арцизі, тривалий час мешкав у Болграді, де й працював на митниці. Але мріяв про сільський будинок. Маючи багато друзів у селі Кубей, там і знайшов собі оселю до душі.
— Живу майже на хуторі. Це місце в селі Кубей Болградського району називається Острів. Тут всього 19 будинків. Там от поле, там – річка і ліс. Мені дуже добре тут. Адже люблю усамітнення, природу, тишу і спокій. І щоб всі були як одна сім’я, — із щасливою посмішкою каже Олександр.
В кімнатах — все тільки старовинне. В планах — зробити кімнати в стилі різних історичних епох.
— Поки в мене вже готова вітальня — основна кімната для прийому гостей. Тут круглий стіл, про який я давно мріяв, — біля вікна з видом на село. Ідеальне місце для гостей. Цю кімнату зробив так, щоб кожна деталь нагадувала про минуле. Насамперед люди звертають увагу на цю полицю: тут і шапки, і капелюхи, і кожух висить. Всі згадують, що і в їх дитинстві теж була така, і залюбки фотографуються. Там висить і парадно-вихідний білий кожух. А ось на мені коричневий, робочий. Також гості звертають увагу на дві прядки. Їх я привіз з Арциза. Одна прядка — з приданого моєї прабабусі. Друга — це подарунок бабусиної сусідки. У них різні конструкції — вертикальна і горизонтальна. Всім цікаво, як вони працюють.
А це старовинні фіранки, їх я повісив на всі двері, які пофарбував у синій колір. І біле на синьому дуже ошатно виглядає.
Раніше всі речі люди зберігали в скрині. І я більшість речей також зберігаю в скринях. Вони у мене є в кожній кімнаті. До речі, скриня обов’язково має бути накритою: чому — не знаю, але дотримуюся цієї традиції. І ще: скриня має бути закритою. Відкрита скриня — це дуже погана прикмета, — так зазвичай починаються екскурсії Олександра, які він проводить по декілька разів на місяць для тих, хто цінує етнічні речі.
Найчастіше Олександр перебуває у майстерні, де працює. Головне місце тут посідає ткацький верстат.
— Це придане моєї прабабусі, яке потім перейшло мені як сімейна реліквія. Саме на ньому я працюю. Причому постійно: взимку і влітку. На ньому я роблю червоні пояси, які є частиною національного одягу болгар та гагаузів. У мене під ногами килимки, які я також зробив на цьому верстаті, — розповідає Олександр.
А ще він власноруч шиє традиційні чоловічі шапки з овечого хутра.
— Ось це калип — форма для виготовлення шапки. Вона шиється вручну. Раніше її шили з куполоподібним верхом, а зараз — з рівною поверхнею. Я пошив нову шапку, і їй треба постояти майже тиждень у формі, щоб вона розтягнулася, — каже майстер, який пошив вже близько 40 етнічних головних уборів.
Крім цього, Олександр часто влаштовує різні майстер-класи для тих, хто хоче навчитися прясти, ткати або шити кожухи з овечих шкур. А ще молодий етнограф проводить реконструкцію старовинних обрядів.
Цього року він організував юних болгарок та гагаузок села Кубей на свято Лазар, а влітку планує показати, як раніше відзначали Єньовдень (аналог свята Івана Купали).
Наразі наша екскурсія унікальним будинком Олександра Полібзи закінчена. Але через деякий час ми знову проситимемося в гості, щоб дізнатися щось нове про минуле болгар та гагаузів і побачити нові експонати, які Олександр ретельно збирає і вдосконалює, аби зберегти і подовжити їм життя.
Читайте також:
З кінця 2025 року удари по портах і суднах в Одеській області почастішали в рази.… Read More
За інформацією Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у середу, 21 січня 2026 року, в… Read More
У центрі Одеси поліцейські оперативно затримали трьох чоловіків, які серед білого дня зі стріляниною викрали… Read More
Після початку повномасштабної війни Одеса поступово відмовляється від російськомовного культурного простору. Бібліотеки, екскурсії та освітні… Read More
В Одесі затримали 41-річну жінку-офіцера, яка працювала психологом в одній з військових частин. Замість того… Read More
20 січня в Чорноморську вшанували пам'ять Олександра Внукова, полеглого захисника України, встановивши меморіальну дошку на… Read More
