Ну ось вам і ще один суто одеський ринок, тільки він не за їжу, а за корисність сьогоднішнього дня. Це такий Клондайк усіляких корисних штучок - від гаджетів до тих, які ви часом і не знаєте, як назвати. І жінки себе тут найчастіше відчувають блондинками, бо не розуміють часом, що ну ніяк не можна називати заправкою для мобільника.
Так, ви зрозуміли, я про радіоринок на Пересипу, який хоч і називається «Летючий голландець» (треба ж!), але інакше як радіоринком не називається. На воротах цієї обителі тисячі й однієї (а, може, й більше) корисності таки зображено той Летючий голландець. Але це вже з гарностей, а ми про корисність.
Втім, якщо про красу, то мене розчулює щось на зразок саду каміння біля входу на ринок, так само як і оголошення, що на велосипедах сюди – ні-ні. А, та й ще: з’явилася тут чергова корисність, вже військова: спеціально обладнані місця для зарядки мобільних телефонів. Ринок працює щодня, тому зручно.
Ось же місце дивовижне: знаходиться радіоринок поряд з ледве живими стінами старовинної синагоги. Сам він здається маленьким: вузенькі вулички з павільйонками, але це тільки здається, тому що вуличок багато, так само як і провулків. І тільки завсідники знають, що і де. Зате в будь-якому місці вам підкажуть, куди вам саме крокувати за тією чи іншою покупкою чи послугою.
Колись у вісімдесяті все починалося з «блошиного» радіобазару. Він був не зовсім тут, а неподалік. Потім вся ця торгівля стала перетворюватися на ринок, щоправда, з не найкращою славою, вважалося, що саме там торгують краденими (ще кнопковими!) мобільниками.
Ну а потім настали інші часи, радіоринок (так, все ще як і раніше «радіо»!) час від часу то перебудовували, а то й зовсім хотіли зносити і навколо нього кипіли пристрасті.
Втім, як би хтось не ставився до радіоринку на Пересипу, рано чи пізно люди сюди все одно поспішають за якоюсь потрібністю.
Що сьогодні? Час військовий, і все здається набагато тихішим, ніж зазвичай, та й людей не так багато, як це зазвичай бувало на радіобазарі. Але ринок працює, і сюди їдуть купувати гаджети, лагодити їх, впізнавати «за хорошого майстра за ноутами», прикупити «паверчик-банк подешевше» і отримати (кому як) ще величезну кількість необхідних дрібних і великих послуг.
Можу сказати на власному досвіді: тут уміють слухати та вникати у проблему. Навіть якщо ви не дуже зрозуміло можете її висловити. І часто саме тут ви купите (наприклад) новий чохол на свій не наймолодший мобільник, хоча ніде в іншому місці не могли його знайти.
Не подобається (ну не зрозуміли вас там!) у павільйоні номер такий – не біда. Поруч є інший павільйон, далі – ще й ще… Утім, таке рідко буває. Найчастіше вам підкажуть, у який павільйон тупотіти, щоб отримати бажаний результат.
У радіоринку – своє обличчя та свої «пам’ятки». Деякі «планшети» (наприклад, з радіодеталями) вас дуже зацікавлять, деякі оголошення вразять, щось викличе посмішку, а щось змусить задуматися: «Ой, здається, мені це теж треба».
А взагалі разюче місце: воно вміщує в себе і минуле, і сьогоднішній день, має свою досить давню історію. Але, головне, ніколи не можна навіть намагатися перерахувати, що саме тут можна купити яку послугу отримати. Іноді просто у вигляді дуже-дуже потрібної «радіотехнічної» підказки…
Читайте також: Улица Одария: неповторимый портрет одесской Пересыпи.
Марія Котова
Фото авторки
У Ростові-на-Дону російський суд засудив до увʼязнення в колонії суворого режиму 23 полонених українців –… Read More
Нещодавно президент США Дональд Трамп зупиняв військову допомогу Україні. На широкий загал цей крок пояснюється… Read More
В Одесі завершено опитування «Яким ініціативам у розвитку міського простору ви віддаєте перевагу?». З'ясувалося, що… Read More
За підсумками 2024 року до бюджету Одеси надійшло понад 835 мільйонів гривень від плати за… Read More
Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак прокоментував рішення приєднати… Read More
Білгород-Дністровський прощається з підполковником Володимиром Анатолійовичем Гложиком, який тривалий час вважався зниклим безвісти. Read More