Одеські кафе оновлюються та обіцяють величезні знижки (фоторепортаж)

На злобу дня: одеські кафе оновлюють зовнішній вигляд та рекламу

Після чергової повітряної тривоги, яка тривала майже всю ніч, а потім через кілька годин продовжилася вдень, після звісток про чергові прильоти та загибель мирних українців якось не дуже сидиться на тому самому. свіжому повітрі за столиком. Що робити?

Кореспондент «Одеського життя» розбиралася, як поводяться кафе на військовому становищі, щоб закликати потенційних клієнтів. Способи знайшлися. Чисто одеські!..

Так, потрібно підійти до справи з красою та гумором! Ну не лише виставленими біля входу генераторами зазивати!

Ні, ну ви тільки гляньте: тут вам ще зимово-новорічний пейзаж біля входу, тут – квіти-ліхтарики та інша яскраво-різнокольорова мішура. А столики все одно порожні…

Ага, ось вам жива реклама біля входу: любо-дорого подивитися, так і хочеться зайти всередину! А тут цілий квітник висаджується: ось-ось — і розпуститься на зло тваринам жива краса.

Або ось ще можна: про самі-найстрави розповісти по-новому. Ви тільки погляньте: на табличках на газонах замість «квіти не рвати» значиться, чим вас тут побалують із улюблених страв.

Ось і щось нове: цілий набір маняще-детективних табличок біля входу. Саме кафе іменується як «Кафе-музей», і безліч заманок у загадковій формі: від дарованої можливості зазирнути в лужок до складного шифру до «секретного входу» і інших штучок і фраз («Вхід у кафе безкоштовний!» і т.д.) …

Одеські кафе обіцяють величезні знижки. Коли?

І все ж таки справжнє одеське кафе на військовому становищі виглядає тепер так. По-перше, щоб уникнути зрозумілих проблем, скла його фасаду закриті фанерою (або ДСП). Але ж не пропадати такому «полю»! І його використали! Та як! Ні, не просто «Ми працюємо!». А пояснення — чітке та «конкретне» — про «одного п…ца». Поруч — ще більш конкретне вже не пояснення, а обіцянка, що «Коли тій п… нарешті здохне, у нас будуть святкові скидки 70%».

До чого ж вичерпно, до чого ж у крапку!.. Вже не реклама, а справжній виклик одеського бізнесу, відгук на злобу дня!

Поки стояла і фотографувала цей крик душі (до речі, придивіться, як виглядає буква «п» у цьому посланні!), поруч зі мною те саме робили відразу кілька людей. Навіть почула: «Здається, я сьогодні вперше за весь день усміхнулася!».

Я, до речі, теж…

Читайте також:

• Військовий березень по-одеськи: перетворені фасади, нові «арт-об’єкти»
• Одеські штучки: як назвати заклад, щоб «пройняло»?

Фото Марії Котової