Опинившись на вулиці Головківській, вам потрібно чітко зрозуміти головне: нічому не дивуватися. Колись давно, на початку позаминулого століття, на цьому місці передбачалося розбити сади. Але натомість почалася забудова. А що вийшло на сьогоднішній день, вас вразить.
Будинки старі, будинки нові…
Звичайно, не на одній Головківській (за радянських часів – імені Калініна) можна побачити поряд висотки та новобудови. Але тут вийшло просто щось: одноповерхівка, двоповерхівка, висотний будинок. І знову так, і ще раз, і так далі, так далі – все в цьому ж дусі.
Дорогою зустрінеться і розвалюха, що не витримала випробування часом, і корпусу заводу «Холодмаш», які здадуться невпізнанними, якщо ви, звичайно, бували тут кілька десятиліть тому.
Назва вулиці, як вважається, походить від прізвища міщанина Головкова, який і започаткував забудову на цій вулиці. На вулиці Михайлівській (простірується паралельно до Головсковської) є меморіальна на честь художника Головкова. Цілком імовірно, що це родич того ж міщанина.
Ось так почалася забудова замість садів, і тепер ми отримали вулицю і сучасну, і по-молдаванськи архаїчну. Тягнеться вона на кілька кварталів від Мельницької, плавно переходячи в Картамишевську.
Люди, що живуть тут, скаржаться, що при такому «напливі» сучасних будинків на вулиці так і не з’явився «пристойний супермаркет, за продуктами доводиться тупотіти на Степову, а місцеві магазинчики – не рахуються». Так, справді: вулиця Головківська висотками обзавелася, а ось магазинчики на ній – маленькі, іноді просто у вигляді кіоску.
Головківські цікавості та штучки
Старі будинки, з тих, що тримаються, все ж таки зуміли донести до наших днів і старовинні двері, і навіть колони подекуди збереглися. А ці вуличні місця відпочинку зі лавочками під навісами! Уявляю, як вони мають попит під час літньої спеки.
У якийсь момент вам може здатися, що ви опинилися трохи в минулому, така магічна риса старих вулиць на Молдаванці. А приглянешся до вікон якогось житлового будинку, побачиш хрест-навхрест обклеєні вікна, одразу опинишся в сьогоднішній реальності.
Тут немає засилля палісаданичків, як на багатьох інших вулицях Молдаванки (і не лише). Натомість зустрінуться вам дорогою якісь неймовірні «арт-об’єкти»: «сплав» з каменів, який розташований прямо посередині тротуару, мальовничі останки авто, які так і притягують погляд, старе-старе крісло, яке невідомо як виставлено на вулицю …
Зустрілися нам на Головківській і розписані з любов’ю ворота з маяком та вітрильником, з великим гумором прикрашений вхід до майстерні з ремонту взуття. Тож мода на одеські штучки дісталася й сюди.
Побачте вивіску «Лавка запасних», не дивуйтесь. Це ще одна визначна пам’ятка: так на Головківській назвали спорт-бар.
За всього вражаючого «прагнення» забудувати вулицю висотками, вона зовні все ще стійко зберігає свій патріархальний дух. Може, однією з причин цього є той факт, що й дорожнє покриття на вулиці, як і з її будинками: тут – краса-краса, а тут – вивчайте, чим мостили вулиці в не давні часи і далекому минулому.
Читайте також:
- Одеська вулиця Михайлівська: змішання жанрів, стилів та настроїв;
- Одеська вулиця Садиковська: історичні талісмани, сучасні загадки .
Фото автора
