Одеська педіаторка назвала 10 батьківських міфів, що заважають дітям швидше одужувати

Ключові моменти

• Одеська педіаторка Сіма Пірієва назвала 10 найпоширеніших батьківських міфів, через які діти довше хворіють — від зайвих антибіотиків до неправильного ставлення до температури й кашлю.
• Антибіотики у 80–90% випадків не потрібні, адже більшість дитячих хвороб — вірусні, і організм має сам виробити інтерферони та «потренувати» імунітет.
• Гірчичники, сода, банки та кілограми сиропів — шкідливі пережитки, які можуть призвести до алергії, ускладнень або навіть госпіталізації.
• Не всі соплі і кашель — небезпека, а залишкові симптоми можуть тривати до кількох тижнів; важливо відрізнити норму від ознак, що потребують консультації лікаря.

Досьє «Одеського Життя»

Сіма Пірієва – лікарка-педіатриня Одеського дитячого консультативно-діагностичного центру імені Бориса Резника.

Міф 1. Якщо захворів – потрібні антибіотики

– У 80-90% випадків захворювань в дітей маємо справу з вірусними захворюваннями, які антибіотиками не лікуються. При вірусних хворобах в дітей синтезуються інтерферони – білки, які прискорюють одужання, – каже Сіма Пірієва. – Тому зайві ліки, зокрема антибіотики, зовсім не потрібні. До них швидко формується резистентність (нечутливість) та ще й різні органи страждають.

Під час цих захворювань тренується дитячий імунітет, напрацьовується його готовність до соціуму, де постійно доведеться стикатись з якимись інфекціями і чинити їм опір. Чим краще натренований імунітет дитини, тим легше він чинитиме опір хворобам.

Міф 2. Підскочила температура, її треба швидко збити

Насправді віруси, що потрапили до організму дитини, гинуть за температури 38,5°С. Тому лікарі й не радять її збивати до рівня 38,5°С.

– Дуже часто дитина навіть не відчуває тієї температури, добре почувається, а в батьків починається паніка – навіть маленьку температуру вони хочуть збити, – ділиться досвідом Сіма Пірієва. – Найчастіше це відбувається в родинах тривожних батьків.

Міф 3. Про народні методи та поради з інтернету

Гірчичники, банки, інгаляції водою з содою, намазки горла фукорцином, використання собачого чи борсучого жиру – все це в минулому, сучасна медицина цими методами не користується.

Міф 4. Дитина кашляє, треба обовʼязково давати ліки

Кашель може бути наслідком перенесеної дитиною ГРВІ. І може тривати до трьох тижнів, а після гострого риніту – до півтора місяці. Далі пройде сам собою.

Зараз в дітей 8-12 років часто виникає неврологічний кашель через стреси, повʼязані із повітряними тривогами, через конфлікти в родині, через переїдання і зайву вагу. Хоча батьки майже ніколи не повʼязують між собою ці події. Буває, що діти з родин дуже зайнятих батьків самі провокують кашель, щоб звернути на себе увагу і отримати батьківську турботу.

Зайняті батьки, буває, занадто «перегодовують» дитину ліками. Це дуже небезпечно.

– В мене був випадок, коли матуся давала 5-річному хлопчику три сиропи та два види пігулок, що провокують кашель, і два сиропи, що кашель повинні зупинити, – згадує Сіма Пірієва. – Як наслідок, дитина захлиналася у своїй мокроті, мала дуже важкий стан, ще й заробила важку форму алергії на використані мамою препарати.

Міф 5. Шмарклі: прозорі, жовті, зелені. Чи всі треба лікувати?

Шмарклі більшістю батьків сприймаються як загроза здоровʼю дитини. Насправді – це не завжди так.

– Ми забуваємо, що з осені до весни існує доволі великий перепад температур між квартирою та вулицею, – пояснює педіатриня. – Дитина виходить з простору теплого, сухого від кондиціонерів чи радіаторів повітря дому на сире та холодне повітря вулиці. Слизова оболонка носа починає захищатись і виділяє світлі, прозорі слизові виділення. Вони також зʼявляються, коли дитина нещодавно перехворіла і слизова дочищається. Нічого страшного в цьому немає.

Жовті виділення з носу виникають через домішки мертвих лейкоцитів, які захищають організм від інфекцій, які опиняються на слизовій носа. Якщо вони не супроводжуються підвищенням температури в дитини, її сонливістю, втратою апетиту, то це означає, що нічого страшного не відбувається.

Зелені виділення з носа, які мають поганий запах, – це вже привід проконсультуватись з педіатром, а за потреби – з ЛОР-лікарем.

Міф 6. Якщо є шмарклі та кашель, в садочок чи школу дитина не йде

Насправді дитина повинна контактувати з різними інфекційними агентами задля тренування свого імунітету. Коли цього не відбувається, діти хворіють важче. Бо вони не готові до зустрічі з новими інфекціями та одразу починають хворіти. Тому батьки, які часто залишають малюка вдома, самі провокують його перетворення дитину, яка постійно хворіє.

Після ковідних канікул лікарі бачать зростання кількості важких пневмоній, зростає також кількість випадків коклюшу та кору. Навіть звичайні ГРВІ мають більш важкий та ускладнений перебіг, ускладнення у вигляді отитів, бронхітів та пневмоній.

– Завжди треба памʼятати про залишкові явища, коли дитина вже не заразна для оточуючих, але нежить та кашель можуть в неї залишатись ще протягом 2-3 тижнів. Тому важливо підтримувати баланс між повною ізоляцією дитини та помірним контактом з оточуючими.

Міф 7. Викликати швидку за будь-яких обставин

Фахівчиня радить викликати швидку у наступних випадках:

• якщо висока температура не збивається протягом двох годин,
• в дитини важке дихання,
• порушується серцевий ритм,
• починається втрата свідомості,
• виникають судоми,
• різко падає температура на рівень 35,5°С з появою холодного поту,
• якщо дитина різко зблідла або посиніла,
• має рідкі неодноразові випорожнення,
• має неодноразову фонтанну блювоту.

Міф 8. Щеплення призводять до аутизму (розладу аутистичного спектру, РАС)

Останні дослідження довели генетичну причину виникнення РАС. І до щеплень це немає ніякого відношення. Ризик розвитку РАС однаковий як у щеплених, так і у нещеплених дітей. Наслідки перенесених хвороб, від яких можна зробити щеплення і захиститись, набагато страшніші за наслідки щеплень. З першого січня 2026 року діятиме новий календар щеплень.

Міф 9. Манту не можна мочити

– То було раніше, – каже Сіма Пірієва. – Бо раніше Манту робили нашкірно, а зараз роблять підшкірно. Тому швидко прийнятий душ нікому не зашкодить. Манту не можна гріти різними компресами, заліплювати пластирем, давити місце Манту, мазати кремами чи мазями.

Міф 10. Гіперактивність дитини: хвороба чи норма?

Насправді діти мають бути досить активними, що інколи сприймається батьками як гіперактивність. З іншого боку, коли гаджети зʼявляються в житті дитини вже з 6-8 місяців, мозок постійно знаходиться у збудженому стані – його провокують до цього яскраві картинки, різкі звуки. Тому дитина перестає нормально спати, стає знервованою, навіть агресивною.

– В таких випадках часто добре допомагає ситуація, коли батьки починають більше часу приділяти спілкуванню з дитиною, надають їй можливість реалізувати себе не лише у навчанні, а й різних хобі, – каже лікарка.

Довідка «ОЖ»: 5 правил здорової дитини

1. Здоровий сон
2. Достатня рухова активність
3. Повноцінне харчування
4. Своєчасні щеплення – здоровий імунітет
5. Нормальне оточуюче середовище (відсутність конфліктів у родині)

Читайте також: 

Снова в школу: как сохранить детское зрение во время обучения с гаджетами?

Ембріони — на утилізацію, ЕКЗ — лише для обраних: проєкт закону викликав скандал

Після інсульту життя триває: як допомогти близькій людині відновитися