Можна з упевненістю сказати, що одеситам, які живуть у Київському районі на вулиці Комарова, певною мірою пощастило. Її перейменували, але нову назву їм буде запам'ятати зовсім не складно. «На Комарова я живу», — просто казала людина з адресою «вулиця Космонавта Комарова». І тепер вона так само каже, живучи вже на вулиці, названій на честь іншого Комарова — Михайла.
Володимир Михайлович Комаров (1927—1967) — радянський льотчик-космонавт №7, двічі Герой Радянського Союзу (друге звання присвоєно посмертно). Командир першого у світі екіпажу космічного корабля, що складався з трьох осіб. Перший радянський космонавт, який побував у космосі двічі. І водночас — перший космонавт, який загинув під час польоту.
Прослуживши кілька років льотчиком-винищувачем, він закінчив Академію ВПС і був направлений у НДІ ВПС, де займався випробуванням нової авіатехніки. Тут комісія з відбору до першого загону космонавтів запропонувала йому нову випробувальну роботу.
У березні 1960 року його зарахували до загону космонавтів. Свій перший космічний політ він здійснив 12—13 жовтня 1964 року на кораблі «Восход-1» разом із Феоктістовим та Єгоровим. Це був перший у світі багатомісний космічний корабель. Вперше в складі екіпажу були не лише льотчик, а й інженер та лікар.
У серпні 1966 року було ухвалено рішення, що Володимир Комаров пілотуватиме «Союз-1». Його дублером призначили Юрія Гагаріна. «Союз-1» стартував 23 квітня 1967 року.
Політ проходив з численними позаштатними ситуаціями й несправностями обладнання. Після невідкриття однієї з панелей сонячних батарей Комарову наказали здійснити дострокову посадку.
На фінальному етапі спуску 24 квітня 1967 року на висоті 7 км відмовила парашутна система: не розкрився основний парашут, а стропи запасного заплутались через обертання спускного апарата. На великій швидкості апарат врізався в землю, повністю зруйнувався і загорівся. Посмертно Володимиру Комарову присвоїли другу Зірку Героя СРСР.
Тут варто підкреслити, що космонавт Володимир Комаров за своє коротке життя нічим антиукраїнським не відзначився, тому вулицю перейменували не з особистих причин, а в рамках декомунізації. І це зрозуміло: якщо вже проспект Добровольського — також загиблого космонавта, до того ж ОДЕСИТА! — перейменували в рідному місті, то космонавту Комарову тут нічого не світило…
Але певний, хоч і опосередкований, зв’язок з Одесою космонавт Володимир Комаров усе ж мав — на його честь було названо один із кораблів далекого космічного зв’язку, портом приписки і базування якого була саме Одеса.
Читайте також: Хто з українських і одеських космонавтів побував у космосі
Тепер про нового «власника» цієї вулиці — Михайла Федоровича Комарова (1844–1913). Це український етнограф, письменник і бібліограф. Отримав юридичну освіту, працював в Одесі в цій сфері, але дуже влучно його тут прозвали «адвокатом української літератури».
Ще з юності Михайло Комаров записував український фольклор — пісні, думи, колядки, щедрівки. У 1891 році видав в Одесі збірник прислів’їв і замовлянь «Нова збірка», а трохи раніше — у 1883 році — бібліографічний покажчик української літератури того часу — «Показчик».
У себе вдома на Поштовій вулиці Комаров зібрав велику (близько 3 тисяч томів!) бібліотеку. Для його друзів і знайомих, яким було потрібно почитати щось українською, альтернативи хоча б трохи подібної за обсягом в Одесі не було. І це за умов державної заборони на все українське!
Його називали «Українське серце Одеси»: таке не купується і не продається. Просуваючи українськість в Одесі, Комаров постійно листувався з багатьма видатними українськими діячами. Серед них — Грушевський, Кропивницький, Коцюбинський, Нечуй-Левицький, Лисенко, Старицький, Франко, Карпенко-Карий…
Його ідеєю фікс (у найкращому сенсі цього слова) стало створення російсько-українського словника. Результатом колективної праці з багатьма однодумцями з одеської української громади став вихід у 1893–98 роках «Словника російсько-українського» в чотирьох томах.
Михайло Коцюбинський, який казав, що Комаров — з «найкращих і заслужених діячів на полі української літератури», наполегливо радив йому взятися за створення українсько-російського словника. Робота над цим була розпочата, але завершити її Комаров не встиг.
Михайло Комаров видавав не лише власні книги, а й фінансував видання творів інших авторів. А з-поміж його численних праць (їх понад сотню) близько 80 % були написані саме під час його життя в Одесі. Його розповіді про Богдана Хмельницького та Антона Головатого, «Про запорозькі вольності» були бестселерами серед української молоді.
На базі величезного книжкового зібрання та рукописного архіву Михайла Комарова у 1920 році в Одесі було відкрито Українську державну бібліотеку імені Т.Г. Шевченка.
Зараз ця колекція увійшла до складу Одеської національної наукової бібліотеки. Раніше в її назві були «ордена Дружби народів» та «ім. М. Горького», але під час деколонізації топонімів ці «додатки» прибрали. А от пропозиція присвоїти їй ім’я Михайла Комарова поки не реалізована.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
Сьогодні, 26 жовтня 2025 року, Україна переживає 1341-й день повномасштабної війни. Ворог продовжує завдавати ударів… Read More
Одеська вулиця Леонова носила ім’я радянського прикордонника, який загинув на острові Даманський. Тепер вона названа… Read More
Одеситів попереджають про погіршення погодних умов. За даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, вночі та… Read More
Старший матрос Роман Павленко з Роздільної та старший солдат Олександр Зайченко з Подільська віддали своє… Read More
З 2021 року в Україні офіційно діє інститут військового капеланства. Священнослужителі отримали статус військовослужбовців і… Read More
Одеситів попереджають про планові відключення світла сьогодні, у неділю, 26 жовтня 2025 року. Read More
View Comments
Пропоную Одесу перейменувати у Коцюбііївку. Так патріотичніше.
Знаю одне що за партію котра спаплюжила пам'ять космонавта одесита я голосувати не буду ніколи від слова взагалі!
український неперевершений ідіотизм.. . . .