Можна з упевненістю сказати, що одеситам, які живуть у Київському районі на вулиці Комарова, певною мірою пощастило. Її перейменували, але нову назву їм буде запам'ятати зовсім не складно. «На Комарова я живу», — просто казала людина з адресою «вулиця Космонавта Комарова». І тепер вона так само каже, живучи вже на вулиці, названій на честь іншого Комарова — Михайла.
Володимир Михайлович Комаров (1927—1967) — радянський льотчик-космонавт №7, двічі Герой Радянського Союзу (друге звання присвоєно посмертно). Командир першого у світі екіпажу космічного корабля, що складався з трьох осіб. Перший радянський космонавт, який побував у космосі двічі. І водночас — перший космонавт, який загинув під час польоту.
Прослуживши кілька років льотчиком-винищувачем, він закінчив Академію ВПС і був направлений у НДІ ВПС, де займався випробуванням нової авіатехніки. Тут комісія з відбору до першого загону космонавтів запропонувала йому нову випробувальну роботу.
У березні 1960 року його зарахували до загону космонавтів. Свій перший космічний політ він здійснив 12—13 жовтня 1964 року на кораблі «Восход-1» разом із Феоктістовим та Єгоровим. Це був перший у світі багатомісний космічний корабель. Вперше в складі екіпажу були не лише льотчик, а й інженер та лікар.
У серпні 1966 року було ухвалено рішення, що Володимир Комаров пілотуватиме «Союз-1». Його дублером призначили Юрія Гагаріна. «Союз-1» стартував 23 квітня 1967 року.
Політ проходив з численними позаштатними ситуаціями й несправностями обладнання. Після невідкриття однієї з панелей сонячних батарей Комарову наказали здійснити дострокову посадку.
На фінальному етапі спуску 24 квітня 1967 року на висоті 7 км відмовила парашутна система: не розкрився основний парашут, а стропи запасного заплутались через обертання спускного апарата. На великій швидкості апарат врізався в землю, повністю зруйнувався і загорівся. Посмертно Володимиру Комарову присвоїли другу Зірку Героя СРСР.
Тут варто підкреслити, що космонавт Володимир Комаров за своє коротке життя нічим антиукраїнським не відзначився, тому вулицю перейменували не з особистих причин, а в рамках декомунізації. І це зрозуміло: якщо вже проспект Добровольського — також загиблого космонавта, до того ж ОДЕСИТА! — перейменували в рідному місті, то космонавту Комарову тут нічого не світило…
Але певний, хоч і опосередкований, зв’язок з Одесою космонавт Володимир Комаров усе ж мав — на його честь було названо один із кораблів далекого космічного зв’язку, портом приписки і базування якого була саме Одеса.
Читайте також: Хто з українських і одеських космонавтів побував у космосі
Тепер про нового «власника» цієї вулиці — Михайла Федоровича Комарова (1844–1913). Це український етнограф, письменник і бібліограф. Отримав юридичну освіту, працював в Одесі в цій сфері, але дуже влучно його тут прозвали «адвокатом української літератури».
Ще з юності Михайло Комаров записував український фольклор — пісні, думи, колядки, щедрівки. У 1891 році видав в Одесі збірник прислів’їв і замовлянь «Нова збірка», а трохи раніше — у 1883 році — бібліографічний покажчик української літератури того часу — «Показчик».
У себе вдома на Поштовій вулиці Комаров зібрав велику (близько 3 тисяч томів!) бібліотеку. Для його друзів і знайомих, яким було потрібно почитати щось українською, альтернативи хоча б трохи подібної за обсягом в Одесі не було. І це за умов державної заборони на все українське!
Його називали «Українське серце Одеси»: таке не купується і не продається. Просуваючи українськість в Одесі, Комаров постійно листувався з багатьма видатними українськими діячами. Серед них — Грушевський, Кропивницький, Коцюбинський, Нечуй-Левицький, Лисенко, Старицький, Франко, Карпенко-Карий…
Його ідеєю фікс (у найкращому сенсі цього слова) стало створення російсько-українського словника. Результатом колективної праці з багатьма однодумцями з одеської української громади став вихід у 1893–98 роках «Словника російсько-українського» в чотирьох томах.
Михайло Коцюбинський, який казав, що Комаров — з «найкращих і заслужених діячів на полі української літератури», наполегливо радив йому взятися за створення українсько-російського словника. Робота над цим була розпочата, але завершити її Комаров не встиг.
Михайло Комаров видавав не лише власні книги, а й фінансував видання творів інших авторів. А з-поміж його численних праць (їх понад сотню) близько 80 % були написані саме під час його життя в Одесі. Його розповіді про Богдана Хмельницького та Антона Головатого, «Про запорозькі вольності» були бестселерами серед української молоді.
На базі величезного книжкового зібрання та рукописного архіву Михайла Комарова у 1920 році в Одесі було відкрито Українську державну бібліотеку імені Т.Г. Шевченка.
Зараз ця колекція увійшла до складу Одеської національної наукової бібліотеки. Раніше в її назві були «ордена Дружби народів» та «ім. М. Горького», але під час деколонізації топонімів ці «додатки» прибрали. А от пропозиція присвоїти їй ім’я Михайла Комарова поки не реалізована.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
За інформацією синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у понеділок, 21 квітня 2025 року,… Read More
У найтемніші часи з’являються найсвітліші постаті. Коли над Україною нависла загроза, тисячі чоловіків і жінок… Read More
89-річна Марія Боса з села Гвоздавка Друга Зеленогірської громади щодосвітка поспішає на свій, без жодної… Read More
Сьогодні, 20 квітня, християни всього світу відзначають велике та світле свято – Воскресіння Христове. Великдень… Read More
Чесно кажучи, я ніколи не зустрічала гастроном (чи щось подібне) у старому одеському дворику. Та… Read More
У Виноградівці (Бессарабська громада) ніколи не було затишної паркової зони для відпочинку дітей та дорослих.… Read More