Не Бородіно і не Тарутине: справжня історія Буджаку на Одещині (відео)

Ключові моменти

• Буджак – це південь Одещини, територія між Дунаєм, Дністром і Чорним морем. Його назва з тюркської означає «кут» або «закуток». Також у Болградському районі є селище Буджак, яке раніше називалося Бородіно.
• Це частина історичної Бессарабії, але не вся – лише її південний степовий край, де колись жили татари, козаки, болгари, молдавани та багато інших народів.
• Буджак пережив безліч імперій – османську, російську, радянську – але зберіг свій особливий характер і змішану, багатокультурну спадщину.

Географія, що формує ідентичність

Буджак – це не просто назва на карті. Це світ, що простягнувся на крайньому півдні Одещини, між Дністром, Дунаєм і Чорним морем. Саме слово «буджак» походить із тюркських мов і означає «кут» або «закуток» – і ця назва надзвичайно точна. Бо Буджак справді стоїть на краю – географічно, історично, і водночас символічно. Це український кут, у якому переплелися долі багатьох народів, і саме тут відчувається пульс Півдня.

Сьогодні саме тут, серед степів і солоного вітру, розгортається одна з найцікавіших сторінок української деколонізації. Бо справжня незалежність починається не в столицях, а саме у місцях, які вистояли, коли імперії падали.

Історичний котел і стерта спадщина

Історія Буджаку – це історія безперервного руху, змін і боротьби. Колись ці землі були ареною для молдавських князів, ногайських кочовиків, османів, козаків та російських військ. Кожен залишив свій слід, але жоден не зумів повністю підкорити цей степ.

• Одеса до Катерини: чому князь Потьомкін знищив Хаджибейську фортецю?

Ключовим моментом став 1812 рік, коли Російська імперія після чергової війни з османами приєднала Бессарабію, включно з Буджаком. Тоді почалася нова епоха колонізації.

Російська влада системно вимітала османсько-татарську спадщину:

• цілі села спалювали;
• тисячі людей насильно переселяли до Таврії, щоб не допустити їх повернення;
• татарські землі роздавали чиновникам і дворянам;
• а для «оживлення» краю завозили переселенців з центральних українських губерній – Полтавщини, Київщини, Поділля.

Кожному переселенцю обіцяли 10 десятин землі (приблизно 11 гектарів) і 25 років без податків. Пізніше сюди потягнулися болгари, молдавани, серби, албанці – ті, хто рятувався від війн або шукав кращої долі. Так імперія створювала свій «православний слов’янський буфер», але насправді формувала нову соціальну залежність – і нові лінії напруги між громадами.

• Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (на жовтень 2025 р.)

Козацька вольниця та культурна мозаїка

Та не всі прийшли з імперським наказом. Після знищення Запорізької Січі Катериною ІІ сюди рушили задунайські козаки – ті, хто не змирився з царською владою. Вони оселилися між Дунаєм і Дністром – біля Татарбунар, Кілії, Вилкового – і продовжили своє життя на власних умовах.

Буджак став для них новою Січчю – диким, але вільним простором. І навіть сьогодні у піснях, у формах хат, у ставленні до землі можна впізнати цю давню козацьку впертість. Сучасний Буджак – це культурна мозаїка, що дихає історією.

У Болграді вам запропонують болгарську баницю, у Кілії – плачинду, у Вилковому – рибу просто з дельти. Тут кожне село має свій акцент, свої свята і свої легенди. Це місце, де пам’ять не ділить людей за етносом, а зшиває минуле у спільну тканину виживання.

• Як російська мова обманом опинилася у списку захищених та чому й досі там

Деколонізація пам’яті

Сьогодні Буджак повертає собі не лише історичні назви, а й гідність. Бо тепер це не територія «славних походів Суворова», а земля громад, які вижили всупереч імперіям.

Два роки тому селище Бородіно, назване на честь битви 1812 року, повернуло собі історичну назву – Буджак. А поруч із цим, у самому серці селища, родина загиблого воїна Сергія Коваленка відкрила дитячий спортивний майданчик – як символ того, що пам’ять може перетворювати біль на розвиток.

Читайте також: 

• Як перейменовують міста Одещини: історія Южного, який став Південним (відео)
• Пушкін в Одесі: міфи, правда й повернення Італійської вулиці (відео)