На Одещині дощі призупинили екологічну катастрофу на річці Кодима

Місяць тому тут була пустеля

На початку жовтня опадів випало міліметрів 80-100, і цього виявилося достатньо, щоб пробудити підземні джерела, які сприяють наповненню водойми життєдайною вологою. Адже дощова вода, стікаючи з поверхні землі та просочуючись у ґрунт, потрапляє в підземні води. Тож щодня рівень води підійматися на 20-30 сантиметрів.

Сприяють цьому й три сотні колись замулених джерел, відшуканих та розчищених ентузіастами на обох берегах річки, котрі споконвіку, разом із талими водами та зливами, забезпечували Кодимі водний режим.

Житель села Ясенове Друге, член спілки рибалок громадського об’єднання «Кодима» Михайло Паровик, город якого впирається в річку, розповів, що вода вже піднялася більш ніж на метр. Ще трішки – і дійде до весняного рівня.

А ще місяць тому він з розпачем демонстрував пересохле кодимське річище, яке нагадувало пустельний пейзаж. Тепер і порибалити на річці можна спокійно, споглядаючи голубе плесо прадавньої ріки-годувальниці.

Оживлення водойми – щастя для рибалок

Ближче до грудня рибалки планують вчергове запустити в річку понад тонну малька промислових видів риби, що сприятиме оживленню водойми, очищенню її від водоростей та ощасливить не одну сотню адептів любительської риболовлі.

Також місцеві ентузіасти, дбаючи про збереження та відновлення рідної Кодими, продовжуватимуть наповнювати та оберігати річкові рибні багатства від браконьєрів. За останнє десятиліття завдяки їхнім природоохоронним заходам іхтіофауни значно побільшало.

І багатьом рибалкам-любителям вдається вполювати на спінінг десятикілограмових сазанів, товстолобиків, чималеньких щук та судаків. А якось на гачок гвоздавського рибалки втрапив навіть рекордний сом вагою близько 20 кілограмів.

Річку треба чистити, щоб врятувати

Проте проблема пересихання Кодими ятрить серця жителям надкодимських сіл. Нещодавно в селі Ясенове Друге цю наболілу екологічну тему та раціональне використання річкової води для поливу полів бурхливо обговорювали члени рибальських громадських спільнот, власники ставків разом з аграріями.

Кожна сторона залишилась при своїй думці, але незаперечним фактом є те, що замулену з по-хижацьки розораними берегами річку необхідно чистити, щоб врятувати. Тим паче, що глобальні зміни клімату спонукатимуть всіх, а не тільки поодиноких агровиробників, всюди впроваджувати меліорацію для збільшення врожайності.

Фермер Анатолій Артеменко, який досить активно використовує води Кодими для зрошення своїх рисових та кукурудзяних ланів, планує внести декілька мільйонів гривень у розробку проєкту розчищення річки Кодими для відновлення гідрологічного режиму та поліпшення її санітарного стану з перспективою залучення державних та грантових коштів для виконання необхідних робіт.

Читайте також: 

• На Одещині та Хмельниччині відроджують пересихаючі ставки: як об’єдналися рибалки та екологи
• Засуха на Одещині спалила врожай: що робитимуть аграрії?
• Як філологиня перетворила захоплення риболовлею на сімейну традицію