Статті

Михайло Комаров: українське серце Одеси (відео)

В історії Одеси багато видатних імен, але серед них є й ті, що присвятили своє життя збереженню української культури. Однією з таких постатей є Михайло Федорович Комаров — видатний діяч національного відродження кінця XIX – початку XX століття, який свідомо обрав Одесу своїм домом.

Михайло Комаров народився у 1844 році на Дніпровщині в родині, яка, хоч і мала московське та польське коріння, швидко українізувалася. Навіть вдома Комарови розмовляли виключно українською. Це захоплення українським фольклором та мовою Михайло Федорович проніс через усе життя.

Після закінчення Харківського університету Комаров працював у судах, але душа його прагнула до рідної України. У 1887 році він назавжди оселився в Одесі — на той час найбільшому місті України, населення якого вчетверо перевищувало київське. Тут він відкрив власну нотаріальну контору і швидко здобув репутацію блискучого юридичного радника.

Боротьба за українське слово

Комаров розумів, що без збереження культурної спадщини відновлення України неможливе. У часи Емського указу 1876 року, який забороняв українську мову майже всюди, він вів невпинну боротьбу з цензурою. Одного разу, щоб врятувати українську літеру “Ы” від заміни на російську, він переконав цензора, що це лише приверне зайву увагу до видання.

Михайло Федорович став першим бібліографом творчості Тараса Шевченка, видавши книгу “Тарас Шевченко в літературі та мистецтві”. Він також видавав збірки творів молодих українських письменників, історичні та просвітницькі твори. Головною справою його життя стало видання у Львові першого чотиритомного “Словника російсько-української мови” на 40 тисяч слів.

Своїм словником Комаров довів, наскільки важливий правильний переклад. Наприклад, український “барвінок”, яскрава квітка, російською перекладається як “могильница” або “гроб-трава” — це вже різниця світоглядів.

Український центр Одеси

Усі славетні українці, які приїжджали до Одеси, намагалися зустрітися з Комаровим. Його відвідували Михайло Грушевський, Марія Заньковецька, Михайло Коцюбинський, Іван Карпенко-Карий, Іван Нечуй-Левицький та Іван Франко. На його дачі на 10-й станції Великого Фонтана неодноразово гостювала Леся Українка, яка називала його доньку Маргариту “наша Гретхен”.

Після скасування Емського указу Комаров став одним із засновників Одеського товариства “Просвіта”, за його участю створювалися перші українські школи та освітні курси. Його спадщина — це не лише книги та словники, а й натхнення для багатьох поколінь українців. Недарма Іван Франко називав його “українським серцем Одеси”.

Сьогодні на честь Михайла Комарова названа вулиця в Одесі — раніше вона носила ім’я радянського космонавта Володимира Комарова. Завдяки такому збігу прізвищ навіть не довелося змінювати таблички — ось такий прагматизм по-одеськи.

Читайте також:

Олександр Отдєльнов

Дослідник історії Одеси, автор екскурсій і гід з понад 40-річним досвідом. Закінчив Київський національний авіаційний університет. Перше екскурсійне знайомство з Одесою провів ще 1980 року, а у 2013-му заснував унікальний «Музей контрабанди» — єдиний у Європі. Його інтерв’ю публікували BBC, Forbes, українські національні та регіональні медіа. Веде FB-сторінку з 9,5 тис. підписників. Волонтер. Його кредо — «Люблю Одесу в собі, а не себе в Одесі».