День Чорного моря з тривожним прогнозом: що війна зробила з морською екосистемою

Ключові моменти:

• 31 жовтня відзначають Міжнародний день Чорного моря.
• Війна, забруднення та кліматичні зміни посилюють загрози для морської екосистеми.
• Після руйнування Каховської ГЕС біля узбережжя Одещини загинуло близько 50% мідій віком понад три роки.
• Науковці зафіксували підняття сірководню на менші глибини.
• Російські атаки на судна призводять до потрапляння у воду олії та нафтопродуктів.
• У 2022 році в Чорному морі фіксували масову загибель дельфінів.
• Через війну повноцінні дослідження значної частини акваторії залишаються обмеженими.
• Наслідки війни можуть впливати на Чорне море ще десятиліттями.

Чорне море під загрозою

За словами виконувача обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, повномасштабна війна завдала Чорному морю значної екологічної шкоди. Внаслідок атак на судна у воду потрапляють олія, нафтопродукти та інші небезпечні речовини. Проте одним із наймасштабніших екологічних потрясінь стало руйнування Каховської ГЕС. Експерт додав, що після катастрофи до Чорного моря, зокрема поблизу узбережжя Одеської області, потрапили великі обсяги забрудненої води, сміття, біогенних і токсичних речовин. Крім того, різка зміна солоності негативно позначилася на морських організмах.

За словами Віктора Коморіна, результати досліджень засвідчили загибель приблизно 50% мідій віком понад три роки біля узбережжя Одещини. Водночас фахівець наголошує, що проблема значно масштабніша за втрату окремих видів. Морська екосистема поступово втрачає здатність протистояти негативному впливу людської діяльності та кліматичних змін.

Крім цього, додаткову небезпеку становлять аварії суден, спричинені бойовими діями. Через пошкодження кораблів у воду потрапляють значні обсяги забруднювачів.

Коморін зазначає, що після атак на судна фіксували потрапляння в море великих обсягів олії. Також відбувалися витоки нафтопродуктів із кораблів, які залишали екіпажі або які перебували в аварійному стані.

Він зазначає, що через безпекову ситуацію можливості українських науковців щодо дослідження Чорного моря суттєво обмежені. Наразі фахівці можуть проводити безпосередні спостереження переважно на доступних ділянках Одеського узбережжя, де відбирають проби води та досліджують морські організми. В окремих випадках їм допомагають військові.

Чому Чорне море може втратити здатність до відновлення

Одна з головних тривог екологів — нестійкий стан морської екосистеми. Війна триває, а кожна нова масштабна екологічна аварія може мати значно серйозніші наслідки, ніж попередні.

Віктор Коморін пояснює, що після руйнування Каховської ГЕС екологічні показники Чорного моря поступово повернулися до попередніх значень. Проте це не означає, що екосистема повністю відновилася.

За його словами, море перебуває у неврівноваженому стані. Тому повторення катастрофи подібного масштабу може запустити процеси, які вже неможливо буде повернути назад.

Йдеться про порушення структури та функціонування екосистеми, скорочення біорізноманіття, загибель морських організмів і зміну властивостей води. У такому разі море може перейти в інший екологічний стан, значно гірший за попередній.

Особливе занепокоєння викликає можливість втрати природної здатності до самовідновлення. Якщо це станеться, для повернення екосистеми до нормального функціонування знадобиться втручання людини.

Окрім воєнного впливу, серйозною проблемою залишаються кліматичні зміни. Підвищення температури води впливає на природні процеси, циркуляцію течій, рівень опадів і сезонні коливання.

За спостереженнями Віктора Коморіна, у Чорному морі вже змінилися напрямки та характер вітрової циркуляції, режим опадів і сезонність природних процесів. Також зазнали змін морські течії та круговороти, зокрема основна великомасштабна течія, яка проходить через усю акваторію.

Кліматичні зміни позначаються і на глибинних шарах моря. Особливу увагу науковці приділяють співвідношенню кисню та сірководню, від якого безпосередньо залежать умови існування морських організмів.

Під час однієї з експедицій, проведених ще до повномасштабного вторгнення, дослідники виявили сірководень на глибині близько 60 метрів в одній із точок Чорного моря. Раніше його фіксували переважно на глибинах 100–120 метрів.

Експерт пояснює, що на розподіл сірководню впливає, зокрема, надходження органічних речовин із різних джерел.

Важливою особливістю Чорного моря є те, що більшість організмів можуть жити лише у верхніх шарах води, де достатньо кисню. На значних глибинах переважає сірководневе середовище, непридатне для існування риб та багатьох інших видів.

Через це біорізноманіття Чорного моря природно обмежене. За оцінками Коморіна, тут налічується приблизно 5 тисяч видів живих організмів, тоді як у Середземному морі — близько 15 тисяч.

Ще одним помітним наслідком забруднення є цвітіння морської води. Це явище виникає через евтрофікацію — надмірне надходження поживних речовин, які за сприятливих температурних умов і відповідної солоності стимулюють активне розмноження фітопланктону. Унаслідок цього вода може набувати зеленого, коричневого або червонуватого відтінку.

Масова гибель дельфінів

На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, на узбережжі Чорного моря почали масово знаходити загиблих дельфінів. Серед можливих причин їхньої смерті розглядали і вплив бойових дій.

Коморін пояснює, що ймовірніше йдеться про сукупність природних та антропогенних чинників. Тобто на стан тварин могли вплинути різні наслідки бойових дій, а не лише безпосередні вибухи чи фізичні травми. Невизначеною залишається і ситуація з рибними запасами. Через обмеження промислового вилову під час війни чисельність деяких видів могла збільшитися. Проте підтвердити цю тенденцію поки неможливо.

Експерт зауважив, що екологічні проблеми Чорного моря не зникнуть одразу після завершення бойових дій. Затонулі судна, залишки пального, токсичні речовини та порушення природних процесів можуть впливати на морське середовище ще протягом десятиліть.

Читайте також: У Чорному морі продовжують масово гинути дельфіни: чому їх неможливо точно порахувати.