Чому дорослим теж потрібен логопед: реальні історії та поради

Ключові моменти

• Дорослим дедалі частіше потрібна логопедична допомога: заїкання, проблеми з дикцією, наслідки стресу або хвороб.

• Порушення мовлення бувають вродженими й набутими — від анатомічних особливостей до неврологічних причин.

• Прогрес забезпечують регулярні вправи: артикуляційна гімнастика, дихальні вправи, декламування та скоромовки.

• Після інсульту рання робота з логопедом значно прискорює відновлення мовлення та покращує якість життя.

Навіть люди, які вільно говорять і почуваються впевнено, можуть знову зіткнутися з порушеннями мовлення — через стрес, психологічні травми або перенесені захворювання. Логопед для дорослих допомагає подолати гаркавість, заїкання, порушення дикції, а також відновити мовлення після інсульту. Анна Шлапак пояснює, коли варто звертатися до спеціаліста та які вправи справді покращують дикцію.

Навіщо потрібен логопед?

– Анно, поясніть, чим займається логопед і навіщо він людині?

– Логопед — це фахівець, який допомагає людям розвивати мовлення та вчить їх виражати думки й почуття так, щоб їх розумували в будь-якому віці. Ситуації бувають різні: інколи дитина може довго не починати говорити, а дорослий — назавжди втратити мовлення. Тому моя мета — допомогти людям жити повноцінним життям із позитивними емоціями.

– Багато хто знає про свої мовленнєві вади, але соромиться їх позбуватися?

– Звісно. Люди бояться і соромляться, особливо дорослі. Це посилюється суспільним тиском: «Навіщо тобі це? Тобі вже стільки років» або «Говорив так усе життя, а тепер хочеш ідеально?». Головне — мати мотивацію і терпіння. До мене звернулася жінка з проханням допомогти вимовляти звук «р», бо вона гаркавила. Усе йшло добре, але робота потребує часу. Вона не витримала, вирішила знайти легший шлях і підрізала вуздечку язика. Таке рідко дає стійкий результат. Інший випадок: дівчина 16 років сама захотіла покращити мовлення. Уже на третьому занятті ми досягли чудових результатів.

– Через що виникають проблеми мовлення у дорослих?

– Проблеми мовлення умовно поділяються на вроджені та набуті.

• Вроджені проблеми виникають під час вагітності, пологів або в перші роки життя. Прикладом можуть бути гаркавість чи заїкання. Але все індивідуально! Наприклад, я народилася на сьомому місяці, перенесла чотири наркози до року, але почала говорити дуже рано.
• Набуті порушення з’являються через стрес, психологічні травми або неврологічні проблеми. Заїкання може бути не лише наслідком переляку чи стресу, а й мати зв’язок із порушеннями в головному мозку, які раніше не проявлялися. Також дислалія — порушення вимови окремих звуків, часто гаркавість, проблеми з шиплячими («ш», «ж», «ч») і свистячими («с», «з», «ц»). Це може бути спричинено як анатомічними особливостями, так і психологічними бар’єрами. Стрес, зокрема пов’язаний з війною, значно посилив прояви набутих порушень.

Зверніть увагу!

Логопед може допомогти з вправами на дихання та зменшення стресу. Проте якщо проблема має неврологічні або психологічні корені, варто звернутися й до відповідного спеціаліста.

Як зробити мовлення чистим: поради логопеда

– Як працювати над проблемними звуками?

– Якщо є помітні труднощі з вимовою звуків або порушення темпу мовлення, бажано звернутися до логопеда. Але за відсутності такої можливості я рекомендую робити таке:

1. Визначте проблемні звуки. Наприклад, «р», «л», «с» або будь-який інший. Це можна помітити під час розмови або прослуховуючи голосові повідомлення. Або продекламуйте вірш напам’ять — декламування змусить зосередитися на правильній вимові, інтонаціях і передачі емоцій, що допоможе виявити проблемні звуки.
2. Робіть вправи для артикуляції. Виконуйте вправи, що зміцнюють губи, язик і щелепу. «Посмішка–слоник»: розтягніть губи в широку посмішку, щоб оголити зуби, потім плавно округліть губи, витягнувши їх уперед (як під час вимови звука «о» чи «в»). Це покращує контроль над губами та допомагає легше переходити від одного звука до іншого.
3. Рухайте язиком у різні боки. Рухи вправо та вліво тренують бокові м’язи язика, що полегшує формування звуків «л», «р», «с», «ш». Піднімання язика вгору зміцнює верхні м’язи, важливі для звуків «д», «т», «л». Опускання вниз до підборіддя тренує нижні м’язи та допомагає відпрацювати звуки «а», «о».

– Як покращити вимову й інтонацію?

– Якщо проблем із вимовою звуків немає, а мета — покращити дикцію, завдання значно простіше. Не нехтуйте скоромовками. Поєднуйте їх або вірші з нейровправами (наприклад, «слово — рух»), щоб розвивати м’язову пам’ять і тренувати мозок: визначте відстань, наприклад, від вікна до дверей; на кожне слово чи рядок робіть крок, щоб вистачило слів, дихання й відстані.

Правильне дихання. Упевнений голос починається з правильного дихання. Вдихайте носом, надуваючи живіт (груди та плечі залишаються нерухомими). Видихайте через рот, щоб живіт поступово зменшувався.

Вправи для голосу. Чудові тренування для голосу пропонує Шеріл Портер. На YouTube можна знайти безкоштовні відео — від простих до складних.

Добре говорити українською: поради спеціаліста

– Чому ми заїкаємося, переходячи на українську?

– Навіть тим, хто добре володіє обома мовами, інколи складно миттєво перемикатися. Мозок і когнітивні функції працюють добре, але людина може не одразу знаходити потрібні слова, заїкатися тощо. Це природно. Також під час переходу з російської на українську можуть виникати особливості вимови. Наприклад, звук «р» у російській більш м’який, тоді як в українській — чіткіший і твердий. Вирішити цю проблему легко, але потрібен час:

• Читайте книжки, дивіться фільми, слухайте подкасти українською, щоб звикнути до звучання й структури мови.
• Декламуйте вірші — почніть з простих і переходьте до складніших, щоб призвичаїтися до мелодики мови.
• Знайдіть людину, з якою можна говорити без страху помилитися. Це прискорить адаптацію.
• Зробіть самопрезентацію або «Лист у майбутнє», щоб відстежувати прогрес і підвищувати впевненість.

Мовлення дорослих може порушитися через хворобу

– Нервуюся і не можу вимовити слово: що робити?

– Коли людина не може вимовити певне слово чи букву, наприклад «ідентифікація», це може бути справді складно. Я розумію цю проблему, бо сама з нею стикалася. Ось що я зазвичай рекомендую: розбиваємо слово на склади: і-ден-ти-фі-ка-ці-я й вимовляємо повільно; потім поєднуємо склади: іден-тифіка-ція й нарешті вимовляємо ціле слово. Треба повторювати кілька разів, щоразу пришвидшуючись.

– Як логопед допомагає людям після інсульту?

– В умовах війни й постійного стресу ризик інсульту зростає. Інсульт часто призводить до порушень мовлення, і тут потрібна комплексна підтримка. Чим раніше розпочнеться мовленнєва реабілітація, тим більше шансів на успіх. Хоча я особисто зустрічала випадки, коли її ігнорують, особливо якщо людина — старшого віку. Підтримка близьких також надзвичайно важлива:

• спілкуйтеся з людиною, мотивуючи її на спроби говорити;
• використовуйте альтернативні засоби комунікації — наприклад, картки з простими ілюстраціями;
• працюйте над диханням;
• вправи для губ, язика й щелепи відновлюють контроль над мовленням;
• повторюйте прості склади й слова («ба-ба», «ла-ла»), поступово переходячи до фраз.

У будь-якому разі звертайтеся до кваліфікованого фахівця, який співпрацюватиме з вашим лікарем.