Статті

«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»: прем’єра в часи війни

На прем'єру опери Олександра Родіна «Катерина» поціновувачі музичного мистецтва чекають з нетерпінням. Адже відбутися вона була повинна ще 26 березня. Але в творчі плани жорстко втрутилась війна. Однак під час рашистської агресії митці не припинили роботу над оперою. І незабаром прем'єра «Катерини» відкриє VII Міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері» – перший з початку повномасштабної війни офлайн фестиваль в Одесі.

Нове втілення класичного твору

Більш 30 років на сцені Одеського оперного театру йшла опера Миколи Аркаса «Катерина», створена за однойменною поемою Тараса Шевченка. Вона полюбилась слухачам і завжди добре сприймалась. Але новий час й нові глядачі викликали необхідність пошуку новітніх ідей та їх втілення в театрі.

– Наш театр відрізняється цікавим баченням класичних творів, – підкреслює помічниця генеральної директорки – художньої керівниці Одеської опери Надії Бабіч зі зв’язків із громадськістю Людмила Сергійчук. – Наприклад, пiсля 30 років ми повернулись до опери Вiталiя Губаренка «Вій». Театром був створений зовсім новий твір – як за режисерським рішенням, так і за музичною інтерпретацією. Ми повернулися до класичної теми, але на іншому вітку спіралі. І це був дуже цікавий досвід.

Ще на тему: Одеська національна опера підготувала світову прем’єру опери «Катерина»

Отже, Надія Матвіївна звернулась до випускника Одеської музичної академії композитора Олександра Родіна с проханням написати сучасну оперу. Взявши за основу класичний й улюблений твір – поему «Катерина» Шевченка, розповісти мовою митця ХХІ століття історію про кохання, зраду, вічні людські цінності.

– Я мріяла про те, щоб у репертуарі Одеської національної опери з’явилась унікальна вистава, що стане новою віхою в історії українського театрально-оперного мистецтва. І поступово ця мрія «матеріалізувалась», стала реальністю – на жаль, реальністю воєнного часу, – розповідає Надія Бабич. – Геній Кобзаря став творчим імпульсом для композитора у створенні масштабного мистецького твору. В ньому знайшли втілення обряди і традиції, національна культура і життя душі нашого народу.

Репетицiї під обстрілами

Робота над виставою почалась ще до пандемії. Коли локдаун закінчився – була поновлена. Перервалася знов с початком повномасштабного вторгнення рашистів.

Репетиції спектаклю відновились весною. А до того артисти та технічні робітники театру волонтерили, плели маскувальні сітки, збірали пісок для укріплень на одеських пляжах.

Хтось пішов до армії, хтось – евакуювався. Але, дізнавшись про відновлення підготовки вистави, більшість повернулась до рідного оперного. Хоч репетицiї нерiдко переривалися повітряними тривогами.

Повернулась у місто з гастролей у Великобританії, щоб знов працювати в театрі, і одна з провідних солісток Одеського оперного Катерина Цимбалюк.

– Опера «Катерина» дуже актуальна сьогодні, – впевнена співачка. – Майже 200 років тому Шевченко написав «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями». Він знав, що це не є наші друзі.

«Вишиванка» українських мелодій

Музика Олександра Родіна сьогодні лунає на відомих сценах світу. А його опера «Катерина» в Одеському оперному стане мировою прем’єрою. В ній, говорить митець, є і казка, і містика, і драма. Опера трагічна, але, в той час, тут багато кохання та гумору.

– «Катерина» – це моя жага повернути вітчизняному оперному жанрові його законне право на красу, мелодійність, – зізнається композитор, – та вкласти в цю мелодійність всю магію української пісні.

Неоромантична партитура опери, ніби в єдину вишиванку, об’єднує наспіві різних регіонів України. І, запевняє диригент-постановник «Катерини», головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч, артисти з захопленням розучують партії – бо музика надзвичайно виразна, мелодійна, натхненна й зворушлива.

Непорушне, як життя

Олександр Родін розширив сюжет поеми Шевченка, включивши до партитури тему обрядових свят. Виходячи з того, знайшов сценографічне рішення вистави художник-постановник Ігор Анісенко. Її символом стало поворотне коло з кільцем жорна.

– Тобто – люди приходять і йдуть, але щось вічне, непорушне, як саме життя залишається. Це – основна ідея вистави, і до певних часових рамок вона не прив’язана, – говорить Ігор Анісенко.

Вражаюча новаторська музика потребує новаторського рішення спектаклю, переконана його режисерка-постановниця Оксана Тараненко. І вистава створена сучасниками для сучасників: вона включає символізм і переміщення в часі, містику і сучасні візуальні рішення, масштабні декорації і автентичні костюми.

Стаття на тему: «Катерино, серце моє!»: чим живе Одеський Оперний під час війни?

Костюми під обстрілами

«Катерина» – це хорова опера з великим числом персонажів. Величезна кількість сцен насичена обрядовими піснями, танцювальними жанровими епізодами, що створює колорит українських народних піснеспівів.

Важливу роль відведено і хореографії. Саме пластичне бачення хореографа-постановника «Катерини» Олексія Скляренка допоможе створити відчуття того, що люди, так само, як природа, є частиною єдиного світу.

Дійових осіб в спектаклі зайнято дуже багато. Тому потрібно дуже багато костюмів. Декілька сотен костюмів для хору мали пошити майстрині у Харкові. Але з початку обстрілів міста робота зупинилась. Майстрині просто не могли дістатися до цеху. Вже готові костюми відправили до Одеси – щоб снаряди в них не потрапили.

Але згодом продовжили працювати далі. До Одеси вирішили поїхати тільки, коли побачили в своєї майстерні на четвертому поверсі шматки асфальту, що прилетіли з вулиці після чергового обстрілу. Частину вже пошитих костюмів відправили поштою, частину – притягли самі. Сьогодні майстрині відшивають костюми в Одесі. І запевняють, що хоч і важко, але вся втома спадає, коли актори приходять і дякують за працю.

Зміна театральних традицій

– Цією виставою Одеська опера змінить підсвідомо усталену традицію інтерпретацїї українських музичних творів на сучасній оперно-балетній сцені, – впевнена Оксана Тараненко. – Зараз, коли відбуваються бойові дії, Україна виборює свою свободу, актуалізується питання сомоідентичності: хто ми, чим ми відрізняємось від інших, які сенси ми пропонуємо світові? І відповіді потрібно шукати у класиків – саме у таких, як Тарас Шевченко. Вони завжди на часі.

Прем’єра опери «Катерина» відбудеться 17 вересня. І, впевнені, глядачам, які вийдуть після її перегляду, обов’язково запам’ятаються численні чарівні мелодії, що лунали на виставі. Бо опера ця – про любов, а любов – це життя. Непорушне, незламне життя українського народу.