Княгиня Ольга: 7 фактів про єдину жінку на чолі Київської Русі

Про походження княгині Ольги достеменно нічого невідомо. Вчені мають кілька версій. Одні з них вважають, що Ольга має варязьке коріння та її справжнє ім’я Хельга. Інші припускають, що Ольга — слов’янка, треті віддають перевагу болгарській версії та переконані, що вона родом із болгарського міста Пліска. А прихильники галицької версії впевнені, що народилася майбутня княгиня на території одного із сучасних сіл Львівської області.

Чоловік Ольги був князь Ігор, син родоначальника династії київських князів Рюрика. За легендою, з майбутньою дружиною він познайомився, коли повертався з полювання. Ольга перевезла його через річку на човні і настільки сподобалася йому, що князь, користуючись становищем, почав чіплятися до дівчини. Ольга відповіла, що хоч вона й незнатного походження, їй легше кинутися в річку, аніж бути знечещеною. Пізніше, коли Ігореві треба було шукати собі дружину, він згадав про Ольгу і одружився з нею.

945 року князя Ігоря було вбито древлянами, і Ольга залишилася вдовою. За звичаєм на той час, древляни вирішили прибрати до рук вдову князя, а заразом і його володіння. Вони надсилали до Ольги різних послів із пропозицією вийти заміж за древлянського князя Мала. Княгиня жорстоко розправилася з усіма послами, а потім зібрала військо та пішла у похід на древлян. Вона підкорила їх, встановила данини, податки та повернулася до Києва.

Приблизно 955 року Ольга прийняла хрещення в Константинополі з ім’ям Олена і стала першою християнкою з правителів Київської Русі. Її хрещеним батьком став візантійський імператор Костянтин. Саме з цього моменту, хоч і дуже повільно, почалося поширення християнства по Київській Русі.

Після того, як Ольга жорстоко помстилася древлянам за загибель князя Ігоря, вона понад 20 років правила без воєн. Для того часу це був справжній рекорд, причому не лише для жінки, а й для будь-якого правителя чоловічої статі. До речі, Ольга була єдиною правителькою на Русі, ні до неї, ні після жінки влада не мала.

Саме Ольга започаткувала будівництво кам’яних будинків у Київській Русі. Першими з таких будівель були її палац у Києві та заміський терем, які були виявлені археологами лише у 1970-х роках.

До кінця 960-х років Ольга тяжко захворіла. На той час їй було близько 80 років, що в ті часи вважалося віком більш ніж поважним, оскільки багато хто не доживав і до сорока років. У 1547 році Ольга була зарахована до лику рівноапостольних святих.

Читайте також:

• 7 фактів про незалежність України
• Михайло Слабченко: за що одеський історик, юрист та поліглот 16 років провів у таборах та засланні
• Хто така Олена Пчілка і як вона пов’язана з Лесею Українкою