Цього дня народилася одна з найяскравіших і найнезвичніших особистостей у світі кіно — Кіра Муратова, режисер, який залишив значний слід у радянському та пострадянському кінематографі. Муратова стала відомою своїм неповторним стилем, що балансує між ексцентричністю і філософським глибокодумством. Її унікальний підхід до зображень, здібності глибоко розкривати людські емоції та часто різкий, провокаційний стиль зробили Муратову культовою фігурою.
Кіра Георгіївна Муратова (Короткова) народилася 5 листопада 1934 року в селі Сороки, Королівство Румунія. Навчалася на філологічному факультеті в МДУ, а потім на режисерському факультеті ВДІКу.
У 1961 році стала режисером на Одеській кіностудії. Тут же дебютувала як сценарист і режисер. У 70-х поїхала до Ленінграда і працювала на кіностудії «Ленфільм».
За свою кар’єру виступила режисером і сценаристом понад 20 картин. У фільмах Кіри Муратової знімалися Володимир Висоцький, Георгій Делієв, Олег Табаков, Зінаїда Шарко, Ніна Русланова, Рената Литвинова, Алла Демидова, Наталія Бузько.
У 2012 році, після прем’єри картини «Вічне повернення» заявила, що йде з кінематографа.
Кіра Муратова померла 6 червня 2018 року, ввечері, в Одесі після важкої хвороби.
Читайте також: На честь Кіри Муратової, на Одеській кіностудії встановили пам’ятну табличку
Про неї говорять багато. І різне. Але краще, ніж сама людина, про себе розповісти не може ніхто. Тож зрозуміти, якою насправді була Кіра Муратова, за якими принципами жила і працювала, допоможуть цитати видатного режисера.
Живі люди — це дуже небезпечно… Я завжди кажу, що хочу їх усіх загнати в плівку! Після цього вони можуть робити все що завгодно: пити, хворіти, померти. Вони вже існують, вони вже мої і не тільки мої.
Правда здебільшого жахлива, болісна, смертельна. Побачити її — означає померти.
Моя мрія — взагалі зникнути, щоб залишилися тільки фільми. От мені не подобається, щоб мене відкривали, як консервну банку, і дивилися, що в мене там усередині. А нехай буде загадка, а нехай буде так от.
Я ненавиджу війну. Я взагалі не розумію, як це можна — у XXI столітті вбивати одне одного. Це має бути заборонено як людоїдство. Хоча людоїдство я ще якось можу зрозуміти, бо голодні люди їдять як тварини. Але війна — це огидна річ. Заради жодної території, навіть якщо ти назвеш цю територію батьківщиною, ми не маємо права вбивати одне одного.
Кіно — це радість! Ніяких інших справжніх радощів для мене немає. У мене завжди фільм росте як дерево. Є глобальний задум, а по ходу справи на ньому з’являються гілочки, і так він гілкується до самого кінця.
ФОТО — diasporanews.com, 24tv.ua
Читайте також:
Жителя Одеського району Одеської області підозрюють у вбивстві знайомого через те, що той наполегливо пропонував… Read More
На початку листопада в Одесі відбулася значна літературна подія. Три дні у Міжнародному культурному центрі… Read More
Увечері вівторка, 5 листопада 2024 року, в Одесі та Одеській області було дано сигнал повітряної… Read More
У Ренійській громаді постійно проводяться благодійні ярмарки, триває збір коштів, речей, виготовлення маскувальних сіток для… Read More
Шкіра рук постійно стикається з агресивними зовнішніми факторами: часте миття, хімічні речовини, вплив сонця та… Read More
Кабмін подав до Верховної Ради законопроект, який у разі ухвалення дозволить вивести на міські маршрути,… Read More
