Цього дня народилася одна з найяскравіших і найнезвичніших особистостей у світі кіно — Кіра Муратова, режисер, який залишив значний слід у радянському та пострадянському кінематографі. Муратова стала відомою своїм неповторним стилем, що балансує між ексцентричністю і філософським глибокодумством. Її унікальний підхід до зображень, здібності глибоко розкривати людські емоції та часто різкий, провокаційний стиль зробили Муратову культовою фігурою.
Кіра Георгіївна Муратова (Короткова) народилася 5 листопада 1934 року в селі Сороки, Королівство Румунія. Навчалася на філологічному факультеті в МДУ, а потім на режисерському факультеті ВДІКу.
У 1961 році стала режисером на Одеській кіностудії. Тут же дебютувала як сценарист і режисер. У 70-х поїхала до Ленінграда і працювала на кіностудії «Ленфільм».
За свою кар’єру виступила режисером і сценаристом понад 20 картин. У фільмах Кіри Муратової знімалися Володимир Висоцький, Георгій Делієв, Олег Табаков, Зінаїда Шарко, Ніна Русланова, Рената Литвинова, Алла Демидова, Наталія Бузько.
У 2012 році, після прем’єри картини «Вічне повернення» заявила, що йде з кінематографа.
Кіра Муратова померла 6 червня 2018 року, ввечері, в Одесі після важкої хвороби.
Читайте також: На честь Кіри Муратової, на Одеській кіностудії встановили пам’ятну табличку
Про неї говорять багато. І різне. Але краще, ніж сама людина, про себе розповісти не може ніхто. Тож зрозуміти, якою насправді була Кіра Муратова, за якими принципами жила і працювала, допоможуть цитати видатного режисера.
Живі люди — це дуже небезпечно… Я завжди кажу, що хочу їх усіх загнати в плівку! Після цього вони можуть робити все що завгодно: пити, хворіти, померти. Вони вже існують, вони вже мої і не тільки мої.
Правда здебільшого жахлива, болісна, смертельна. Побачити її — означає померти.
Моя мрія — взагалі зникнути, щоб залишилися тільки фільми. От мені не подобається, щоб мене відкривали, як консервну банку, і дивилися, що в мене там усередині. А нехай буде загадка, а нехай буде так от.
Я ненавиджу війну. Я взагалі не розумію, як це можна — у XXI столітті вбивати одне одного. Це має бути заборонено як людоїдство. Хоча людоїдство я ще якось можу зрозуміти, бо голодні люди їдять як тварини. Але війна — це огидна річ. Заради жодної території, навіть якщо ти назвеш цю територію батьківщиною, ми не маємо права вбивати одне одного.
Кіно — це радість! Ніяких інших справжніх радощів для мене немає. У мене завжди фільм росте як дерево. Є глобальний задум, а по ходу справи на ньому з’являються гілочки, і так він гілкується до самого кінця.
ФОТО — diasporanews.com, 24tv.ua
Читайте також:
Фахівці одеського комунального підприємства «Сервісний центр» обробляють міські пам'ятники та інші об'єкти монументального мистецтва, які… Read More
Село Долинське Ренійської громади – самобутнє. Всі місцеві хлопці й навіть дорослі чоловіки люблять грати… Read More
На 84-му році пішов із життя політик Юрій Борисович Крук, який представляв у Раді Одеську… Read More
Мешканець Таїровської громади самовільно захопив частину місцевого стадіону, побудував там басейн і вживав психотропи. Його… Read More
Південний прощається із Захисником України Бойком В'ячеславом Володимировичем Бойком. Read More
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відсторонило від виконання обов'язків директора Нижньодністровського національного природного… Read More