Ми п’ємо погану воду: як в Україні будуть вирішувати цю проблему

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я:

• Близько 5 мільйонів людей у світі щорічно помирає через низьку якість води.
• Близько 500 тисяч людей хворіє на різні інфекції, пов’язані із забрудненою питною водою.

Світовий дефіцит водних ресурсів: що це означає?

На сьогодні в Україні, як і в усьому світі, є дві водні проблеми. Перша — нестача водних ресурсів, друга — якість питної води. Вони взаємопов’язані, тому й розглядати їх треба разом.

За інформацією ООН, нестача питної води актуальна для більшості держав. Сьогодні країни ЄС забезпечені прісною водою в середньому на 60%. При цьому Україна вважається однією з найменш забезпечених водою європейських країн. У нас доступні для використання запаси води на одну людину становлять 1,09 тисячі кубів у середньоводні роки та 0,62 тисячі кубів у маловодні. А, за загальноприйнятими стандартами, «неводними» вважаються вже ті країни, в яких водні ресурси не перевищують 1,5 тисячі кубів річного стоку на людину.

Читайте також: Вода з-під крана в Одесі: хто за неї відповідає і кому дзвонити, якщо вона пожовкла?

Якщо говорити предметно, то до війни тільки 69% населення України мало доступ до систем централізованого питного водопостачання і 48% — до централізованого водовідведення. У багатьох населених пунктах досі подають воду за графіком або використовують привізну воду. Але навіть там, де вода є, вона часто не смачна, а часом і небезпечна.

Мікроби харчуються пластиком

Забруднення навколишнього середовища пластиком набуває грандіозних масштабів. І якщо у водному середовищі від поїдання пластику гинуть ссавці, то мікроорганізми, навпаки, стають «сильнішими». Так, учені шведського Технологічного університету Чалмерса виявили, що мікроби в океанах і ґрунтах еволюціонують, якщо є пластик. У їхній ДНК виявили 30 тисяч різних ферментів, які можуть руйнувати 10 різних видів пластику.

Читайте також: Потруйні речовини в Чорному морі: морські мешканці приречені на вимирання

Чиста вода в Україні та інших країнах Європи: у чому різниця?

Водоканали, щоправда, регулярно перевіряють якість води і рапортують про те, що вода придатна для пиття. А вчені та екологи наполягають на тому, що вода з крана — технічна, що не дивно.

По-перше, занадто високий відсоток зношеності водопровідних мереж. І навіть спочатку очищена вода потрапляє до споживачів далеко не в ідеальному вигляді. До речі, у Києві відсоток аварійних мереж водопостачання один із найвищих в Україні — 44,5%. Ще гірша ситуація в Луганській і Донецькій областях — 58,9 і 54,6%, у Львівській — 49,7%, у Кіровоградській — 47,6%, у Волинській — 46,5%, у Харківській — 46%.

По-друге, в Європі вимоги до якості води набагато вищі, ніж в Україні. За даними Держпродспоживслужби, у законодавстві України відсутні 23 показники безпеки та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС. Крім того, нормативи для деяких показників у Європі в 100 разів жорсткіші, ніж в Україні.

Знову ж таки треба розмежовувати місто і сільську місцевість. У містах якість води постійно перевіряють, а в сільській місцевості про хімічний склад питної води можна тільки здогадуватися.

Читайте також: Як перевірити якість питної води та очистити її: 4 кроки

Чому вода в Україні погана і що з цим робити?

В Україні потребу населення у воді забезпечують: на 97% річки (поверхневі води) і на 3% — підземні води. В інших європейських країнах усе навпаки: близько 90% споживачів забезпечують високоякісною питною водою з підземних джерел. Ця вода теж проходить контроль і знезараження ультрафіолетом. Але там і проблем менше, ніж у нас, та хлор уже давно не використовують.

У нас на якість і кількість води впливає кілька чинників.

1. Тотальне забруднення поверхневих вод. Приміром, за результатами минулорічного аналізу води в басейні Дніпра (її споживає близько 75% населення України) було виявлено перевищення вмісту нітратів, фосфатів, пестицидів, заліза та інших шкідливих речовин. Одними з основних джерел забруднення є скиди промислових підприємств, а також сільськогосподарське виробництво.

1. Недоочищені комунально-побутові стоки, з якими не справляються застарілі водоочисні системи. Стічні води з житлових і громадських будівель, лікарень містять органічні речовини, які можуть спричинити бактеріальне забруднення.
2. Зміни клімату (підвищення температури повітря, зменшення опадів) і, як наслідок, обміління та пересихання малих річок, що призводить до зменшення запасів прісної води.

Що і як треба робити?

Вирішення питання забезпечення населення якісною водою — завдання, яке далі відкладати нікуди. Розуміють це і наші чиновники. Міністерство розвитку громад та територій України нещодавно презентувало загальнодержавну програму «Питна вода України на 2022-2026 роки». Вона прийшла на зміну іншій програмі, яка номінально діяла з 2011-го по 2020 рік. За словами глави міністерства Олексія Чернишова, попередня програма була провалена: вона «працювала» уривками, а її реальне фінансування становило лише 13%. На нову програму мають намір виділити 28,5 млрд гривень.

Читайте також: Вода в селах Одеської області: де чистіша — у крані чи в колодязі?

Програмою «Питна вода України на 2022-2026 роки» передбачено будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт водопровідних мереж і каналізації, станцій очищення питної води, створення лабораторій контролю якості питної води та стічних вод. Серйозна заява і робота має бути проведена глобальна. Для цього знадобляться і гроші чималі, і допомога регіональної влади, бо саме вона має підготувати відповідну проектну документацію.

Щоб кардинально змінити ситуацію з водою, необхідно також екологізувати промисловість, сільське господарство і перейти на систему замкнутого водооборотного водопостачання. Це означає, що всі системи необхідно буде обладнати очисними спорудами, які б давали можливість повторно використовувати воду, а не скидати неочищені води в поверхневі водні об’єкти, забруднюючи їх іще більше.

Про це говорять фахівці Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

Чи вдасться реалізувати всі плани? Напевно, це можливо. Було б бажання і, звісно, гроші, які будуть спрямовані за призначенням, а не підуть, як кажуть, «у трубу». А фахівців і людей, які прагнуть не допустити катастрофи, що наближається, у нас предостатньо.

Ольга Новікова