Статті

Як жителі Нью-Йорку блекаут увічнили: iсторія одного торту

Цієї зими українці пережили найважкіші часи в сучасній історії країни – російська армія цілеспрямовано направляла ракети на об’єкти енергетичної інфраструктури в результаті чого мільйони людей залишилися без світла, тепла та води. Але ми вистояли і стали ще сильнішими. Подібні події колись пережили і американці. І на згадку про ті важкі часи вони залишили собі… торт, який став культовим і вже вісімдесят років смакує не тільки нью-йоркцям.

Темрява та незламність

1942 рік, США, Нью-Йорк. Друга світова війна… Бруклін потрепає від масових блекаутів. Комітет Громадської оборони задля маскування суден воєнного флоту США, які стояли в той час в заливі, від ворожої авіації відключає від електрики величезний район.

Місцеві жителі були знервованими та виснаженими. І тоді кондитери із популярної мережі кондитерських Ебінгер, яка була заснована в 1898 року вихідцями з Німеччини Едвардом та Катериною Ебінгерами, створили новий десерт. Це був неймовірно смачний торт із шоколадних коржів просочений товстим слоєм шоколадного крему. Його назвали «Бруклінський блекаут» і продавали в кожній кондитерській мережі. Він символізував неймовірну темряву, яка накрила величезний район Нью-Йорку та незламність його жителів. За наступні тридцять років торт став улюбленим смаколиком багатьох поколінь.

Фото News papers.com

Солодка втрата

Ebingers-Bakery, фото Бруклинського iсторичного товариства

Але незважаючи на шалену популярність «Блекауту», кондитерська Ебінгер закрилася в 1972 році в результаті банкрутства. Без роботи опинилися 625 працівників, біля сотні з яких працювали в компанії декілька десятиліть. Жоден з працівників не отримав грошової допомоги та компенсацій. Така подія не пройшла непоміченою. В газеті New York Times 26 серпня вийшла новина в якій говорилось:

«У наш час якісний торт став, мабуть, розкішшю, яка чомусь не вписується в бюджет господинь. Люди просто не купують стільки тортів, як раніше. Це економічна проблема. Її бюджет настільки сильно напружений через вартість м’яса, овочів і основних продуктів, що залишається дуже мало місця для предметів розкоші, і тістечка відсунули в клас люкс».

Потрібно сказати, що втрату солодощів переживали не лише співробітники компанії. «Моє життя обірвалося, коли Ебінгер закрився», — сказав Дік Форман, 52-річний фізик який виріс біля кондитерської. Є свідчення, що хтось зберігав знаменитий торт у морозильнику ще рік. А фанати пекарні на повному серйозі говорили про те, що «Ебінгер пав жертвою супермаркетів та підраховувачів калорій».

Кондитерский магазин Ebinger

Повернення легенди

Десятки кондитерів намагалися відтворити священні для них рецепти, але все було марно. «У католиків є папа, у ебінгеристів – торт», – сказав містер Каплан, юрист та активіст руху по відновленню знаменитого десерту.

Авторка книги «Біблія тортів» Роуз Леві Беранбаум з приводу маніакального бажання відтворити торт написала: «Десятки людей звернулися до мене. Вони думають, що я допоможу в їхніх молитвах, але я так не думаю. У мене є певне відчуття, що у випадку з цим тортом спогади кращі, ніж коли-небудь був торт».

В 1982 році Лу Герра, бруклінський пекар, спробував відродити марку та оригінальні рецепти. За його словами рецепт торта йому передали родичі Ебінгерів. Але черги біля його кондитерської о 7:30 ранку дуже скоро зникли – солодкоїжки винесли вердикт: не те!

Стаття в газеті «Нью Йорк Таймс» про вiдродження торту, 1982 рiк

В 1989 році уродженець Брукліну Джон Едвардс, купив кондитерський бізнес і розпочав заново «розкручувати» старий бренд. Він випікав торт невеликими партіями, упаковував у коробки та доставлял до великих магазинів. Втім, з’явились і ті, хто був проти появи торту в супермаркетах. Той самий активіст містер Каплан заявив: «Вони намагаються комерціалізувати моє дитинство!» Але Джону Едвардсу вдалося підкорити смак публіки і справа пішла! Врешті решт, покупці похилого віку оцінили його старання, адже вони не просто куштували цi тістечка, а повертались у часи своєї молодості.

Рецепт легендарного торта

Зараз можна знайти декілька варіантів рецепту «справжнього» торту «Бруклінський блекаут». Його продають в багатьох кондитерских, є навіть версія для веганів. Ціна солодощі коливається від 30 до 220$.

Ми пропонуємо вам адаптовану версію родини Ебінгерів із газети «Нью Йорк Таймс». Всі складники звичайні, а випікання не потребує спеціальних навиків. Єдине, з чим можуть виникнути проблеми – це наявність електроенергії. Втім, здається, і з цим інгредієнтом в Україні зараз немає проблем.

Для коржів:

  • 175 г м’якого вершкового масла;
  • 250 г коричневого цукру (можно замінити звичайним);
  • 1 ч. л. ванільного екстракту;
  • 3 яйця;
  • 275 г борошна;
  • 50 г какао;
  • 1 ч. л. соди;
  • 1 ч. л. розпушувача;
  • 200 мл молока.

Для крему:

  • 75 г крохмалю;
  • 600 мл молока;
  • 250 г коричневого цукру;
  • 2 ст. л меду;
  • 125 г какао;
  • 1 ч. л. ванільного екстракту;
  • 125 г вершкового масла.

Коржі. Розігріти духовку до 180 градусів. Збити масло з цукром, ввести ванільний екстракт. Додати яйця, продовжуючи збивання. Просіяти зверху борошно та какао, соду та розпушувач. Додати молоко та вимішати до однорідної маси. Перекласти у форму діаметром 20,5 см, розрівняти.

Випікати 1 годину. Дати охолонути у формі. Зрізати верхівку коржа, що піднялася. Розділити корж на три частини по горизонталі.

Крем. Змішати 150 мл молока з крохмалем до однорідності. У решту молока додати цукор, патоку, какао. Поставити на плиту та довести до кипіння, помішуючи. Перелити до молочно-крохмальної суміші, безперервно розтираючи вінчиком. Знову поставити на плиту і нагрівати на середньому вогні, збиваючи до густого однорідного крему. Зняти з вогню та додати ваніль. Додавати кусочки масла, обережно змішуючи до повного розчинення. Накрити крем плівкою і дати повністю охолонути.

Змастити коржі кремом. Обмазати кремом зверху та з боків, посипати бісквітними крихтами від верхівки коржів. Відправити у холодильник на ніч.

Ви також можете дізнатися:

По матеріалам газет Нью Йорк Таймс 1972, 1982, 1991 років

Share
Юлия Сущенко

Перед тем, как прийти в "Одесскую жизнь" 15 лет работала на телевидении. Благодаря новыми технологиями пытаюсь соединить ТВ и газетный форматы: веду стримы на facebook-странице и собираю интересные видеоистории. Больше всего в жизни люблю движение и путешествия. Девиз “Интересно там, где я”.

Останні статті

  • Статті

Вони втратили все і розпочали з нуля: три історії переселенців на Одещину

У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

Чергою з кулемета: на Одещині військові знешкодили морську міну (відео)

На узбережжя Одещини викинуло чергову морську міну, яку було оперативно знищено українськими військовими. Про це… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Відновлення після війни: як військовий починав нове життя після поранення

14 лютого 2023 року військовий Віталій Верес отримав важке поранення під час оборони Бахмута, коли… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Будинки покинули, а калину — забрали: історія одного вимушеного переселення

Вересень. Налилася червоним кольором калина, яка є одним із символів України. Колектив обласного центру національних… Читати далі

2024-09-16
  • Новини

В Одесі та Одеській області стався землетрус: що відомо (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

16 вересня 2024 року мешканці Одеси та регіону відчули підземні поштовхи. У будинках гойдалися люстри,… Читати далі

2024-09-16
  • Статті

Пам’ять Володимира Панченка вшанували у Любашівці

Другого вересня, у день народження митця, якому мало виповнитися 70 років, в медіацентрі Любашівської публічної… Читати далі

2024-09-16