Як в Одесі вулиця Терешкової стала вулицею Героїв Крут

Замість путіністки – на честь українських героїв

Як показав час, перейменування було правильним. Валентина Терешкова виявилася шанувальницею російського диктатора путіну, який влаштував повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, яке триває досі.

Причому Терешкова не просто пенсіонерка, яка, піддавшись брехні пропаганди, підтримує лідера своєї країни. Вона – чинний депутат державної думи Росії, і під час голосувань завжди підтримує злочинні пропозиції російського диктатора, у тому числі спрямовані проти України. Так, Терешкова у жовтні 2022 року проголосувала за приєднання до «ерефії» чотирьох українських областей: Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької. Уявляєте, якби досі її прізвище було на вуличних табличках в українській Одесі?

Хоча 7 років тому, якщо вірити опитуванню “Одеського життя”, прихильників перейменування серед мешканців Черемшок практично не було. Люди не бачили негативу в особистості Терешкової, і щось міняти їм зовсім не хотілося.

Читайте також: В Одесі не стане скверу Пушкіна: де він знаходиться і як зараз виглядає

Проте перейменування відбулося і ця тиха вулиця спального району отримала гідне ім’я – Героїв Крут. На честь молодих людей, справжніх героїв, які дали бій загарбницькій більшовицькій армії, яка, як і зараз рашисти, прийшла до нас із території Росії. Тоді українці вистояли та зупинили орду, що перевершує їх за чисельністю у 10 разів.

Бій під Крутами – як це було

Це сталося 29 січня 1918 року. На залізничній станції Крути на Чернігівщині відбувся багатогодинний бій між бійцями радянської Червоної армії та загоном київських студентів, гімназистів, курсантів та козаків. Більшовики перевершували сили українців удесятеро. 400 студентів-добровольців протистояли чотиритисячному підрозділу регулярної армії. Метою червоних був Київ.

За даними Українського інституту національної пам’яті, у бою за Крути загинули понад 250 людей із студентського загону. 27 студентів, які потрапили в полон, більшовики розстріляли. При цьому ворожий загін втратив понад 400 бійців і змушений був зупинити свій поступ на чотири дні.

За цей час із Києва було евакуйовано центральні органи влади, документи, цінності. І найважливіше – ця затримка дала можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною щодо підписання Брест-Литовського мирного договору. Це був один із основних документів, які забезпечують незалежність та міжнародне визнання Української народної республіки.