Статті

Християни відзначають Вербну неділю: які прикмети збуваються цього дня

Сьогодні, 13 квітня 2025 року, християни як західного, так і східного обрядів святкують Вербну неділю. Це свято за традицією відзначають за тиждень до Великодня. Його церковна назва – Вхід Господній до Єрусалиму, а саме свято відноситься до двонадесятих православних свят, тобто дванадцяти найважливіших після Великодня та одного з найшанованіших у християнській традиції. Про історію, традиції та прикмети Вербної неділі розповідає «Одеське життя».

Історія свята

Згідно з Євангелієм, цього дня Ісус Христос виїхав верхи на ослі з Віфанії, де, як кажуть перекази, здійснив найбільше чудо – воскресив із мертвих свого друга Лазаря. Це сталося напередодні, тому сам день отримав назву Лазарева субота. Потім Христос вирушив на ослі до міста Єрусалима, де його зустрічали як царя, і на знак пошани перед Месією вистелили дорогу пальмовими гілками, кидали одежу під ноги та радісно вигукували «Осанна!». Люди сподівалися, що Ісус визволить їх від рабства Римської імперії, але вони тоді ще не розуміли, що Христос може дарувати їм не земне, а небесне спасіння.

У православній традиції пальмові гілки були замінені гілками верби – одного з перших рослин, що розпускаються навесні. Звідси й назва свята. А ось на Заході цей день називається Пальмовою неділею.

Свято не має фіксованої дати, оскільки вона залежить від Великодня і тому щорічно випадає на різні дні, але завжди на шосту, останню неділю Великого посту.

У 2025 році Вербна неділя припадає на 13 квітня. Ця дата однакова як для старого, так і для нового церковного календаря.

Традиції та звичаї

Освячення верби – головна традиція свята. Люди приносять до церкви гілочки верби, які символізують Воскресіння Господнє – перемогу життя над смертю, де їх освячують під час літургії. До речі, освячувати вербу починають напередодні, у Лазареву суботу.

Освячену вербу прийнято зберігати вдома протягом року. Викидати освячену вербу не можна, а ту, що залишилася з минулого року, священники радять спалити.

За народним звичаєм, цього дня діти і дорослі злегка б’ють одне одного освяченими вербними гілками, примовляючи:

«Бити – не бити, а здоров’я давати»;
«Не я б’ю – верба б’є, за тиждень – Великдень!»;
«Будь великий, як верба, і здоровий, як вода, і багатий, як земля!».

Вважається, що таким чином благословляють людину на здоров’я і захищають від лиха.

Освячену вербу також використовують у народній медицині – вірять, що вона оберігає дім від зла, хвороб і від пристріту.

Що можна і що не можна робити у Вербну неділю

Оскільки це одне з великих церковних свят, усі мирські справи радять відкласти на потім. Цього дня також не слід:

сваритися, лихословити, вступати в конфлікти;
гніватися, думати погано про інших, мстити чи приховувати образи;
забагато веселитися або об’їдатися.

Чи можна працювати у Вербну неділю? У церкві прямої заборони на роботу немає, але вважається, що краще все ж відкласти прибирання, роботу в саду та інші домашні справи на інший день, а у сам святковий день приділити увагу духовному очищенню.

Тим, хто дотримується посту, цього дня дозволене невелике послаблення – можна їсти рибу та страви з неї.

Народні прикмети на Вербну неділю

Якщо цього дня тепло і сонячно – літо буде спекотним і врожайним.
Дощ на Вербну неділю – до грибного сезону.
Чим пухнастіша верба – тим родючіший рік.

Вербна неділя – це день, коли природа і душа пробуджуються до життя. Це не лише початок Страсного тижня, а й можливість замислитися про внутрішню гармонію, світло і любов. Нехай освячена верба принесе у ваш дім здоров’я, мир і тепло!