У квітні видання «Одеське життя» провело опитування серед мешканців Любашівської, Зеленогірської, Балтської та Ренійської громад. Основна мета – побачити об’єктивну реальність щодо ставлення до людей з інвалідністю у суспільстві. Практичний психолог з Любашівки Людмила Компан детально проаналізувала дані онлайн-анкетування.
Людмила Компан займається психологією майже 30 років. Набула досвіду, впроваджуючи психологію в освітній процес. Надавала методичну, практичну допомогу молодим спеціалістам психологічної служби.
Зараз здобуває спеціальність «ресурсний психолог» (супервізор, фахівець з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки). Проект фінансується через ЮНЕСКО урядом Японії.
Психолог відзначила, що значна частина опитаних висловились про гідне ставлення оточуючих до людей з інвалідністю. Це засвідчує сприйняття цієї категорії громадян як повноправних членів суспільства.
— Також більшість респондентів вважає, що люди з вадами здоров’я потребують фінансової, медичної та психологічної допомоги. Дійсно, з дорожнечею ліків основною проблемою є недостатній розмір соціальних виплат, допомоги від держави. Обов’язок займатися вирішенням цих питань покладається на місцеву владу. Стосовно психологічної допомоги, то її потрібно надавати індивідуально, бо емоційно важко працювати з групою людей з вадами здоров’я, — розповіла психолог. — Сьогодні психологічної допомоги найперше потребують військові та жителі, котрі отримали каліцтво внаслідок війни, щоб безболісно адаптуватися у суспільство. Також значних обертів набирає таке явище, як панічні атаки. Зазначу, що зазвичай психолог працює із психічно здоровими людьми, у яких в якийсь момент життя виникли певні труднощі.
Великий відсоток опитуваних відзначили, що у громадах збільшилась кількість людей з інвалідністю.
Респонденти часто бачать людей цієї категорії та мають їх у своєму оточенні.
— Людмило Семенівно, що заважає людям з вадами здоров’я стати повноцінними членами суспільства?
— На жаль, люди з інвалідністю мають певні перешкоди, бар’єри, які не дозволяють їм бути інтегрованими у суспільство й брати участь у житті родини.
Перший – це фізичні обмеження людей з інвалідністю, які ізолюють їх від навколишнього середовища.
Другий – трудова ізоляція: через патологію індивід має вкрай вузький доступ до робочих місць або не має його зовсім.
Третім бар’єром виступає малозабезпеченість.
Інформаційний бар’єр – це четверта перешкода.
П’ятий бар’єр – емоційний – складається з непродуктивних емоційних реакцій навколишніх із приводу людини з інвалідністю. Це цікавості, глузування, незручності, почуття провини, гіперопіки, страху тощо та емоцій самого індивіда: жалість до себе, недоброзичливість до навколишніх, очікування гіперопіки, прагнення обвинуватити когось у своєму дефекті, прагнення до ізоляції. Подібний комплекс ускладнює соціальні контакти в процесі взаємин особи з інвалідністю і його оточення.
Тому для того, щоб покращити життя людей з інвалідністю у суспільстві, слід допомагати їм долати ці перешкоди. Коли їх немає, то людина іде вчитися, працювати або відвідувати культурні заклади, а не «стрибати» через бар’єри.
— Головне у спілкуванні з людьми з інвалідністю — це неписані правила комунікації. Тому перш ніж допомогти, запитайте. Бо не всім, хто має інвалідність, від вас потрібна допомога. Адже дорослі з інвалідністю хочуть, щоб їх сприймали як незалежних людей. Пропонуйте допомогу, тільки якщо людина має в ній потребу. І якщо ви дійсно хочете допомогти, почекайте, доки допомогу приймуть, а потім спитайте, що саме робити, коли та як, — радить Людмила Компан.
— Нам слід вчитися у людей з інвалідністю не лише виживати, а й повноцінно жити, вміти співчувати і знаходити сили допомагати іншим. Ми всі HOMO SAPIENS! Важливо не забувати про це, — зазначила Людмила Семенівна.
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду»
Батьки учнів Арцизького ліцею №5 забили на сполох через затяжне будівництво шкільного укриття, яке триває… Read More
Не всі школярі Одеської області повернуться до навчання одночасно після новорічних свят. У 270 школах… Read More
У 1989 році Міхал із Польщі познайомився в літньому таборі з дівчиною з Одеси на… Read More
Залізничні поїздки Одеським напрямком можуть тривати довше, ніж зазвичай. Через відсутність напруги на окремих ділянках… Read More
Погодинні відключення опалення за принципом графіків електроенергії не підходять для українських міст, зокрема Одеси. У… Read More
Повноцінний морський експорт через чорноморські порти, зокрема одеського напрямку, може залишатися обмеженим до 1 липня… Read More