Фестиваль «Одесі-610». День третій: історична література, історичні знахідки (фоторепортаж)

Відкрити для себе історичне минуле рідного міста

Лекції, майстер-класи, розповідь про історію Одеси очима молодого покоління, яке відкриває для себе минуле.

Демонстраційний майстер-клас з акварелі від Юлії Шарапової надав можливість відвідувачам фестивалю спостерігати за створенням картини наживо. Це була одна з ключових подій третього дня фестивалю.

Юлія Шарапова, як представляють її організатори фестивалю, учасниця міжнародних акварельних проєктів

― Ми тестуємо нові формати на фестивалі. Це онлайн-формат: Юлія малює наживо Хаджибейську пристань, а ми транслюємо це в прямому ефірі в наших соцмережах проєкту… Потім учасники малюватимуть частину Хаджибейської пристані. Будь-хто, хто запишеться через наші сторінки, зможе долучитися та забрати свою роботу додому. Донат за участь — від 300 гривень, усі кошти йдуть на дрони для наших захисників, ― розповідає організаторка фестивалю Вікторія Кравченко.

Вікторія також розповідає, що багато хто з гостей фестивалю ділиться емоціями:

― Відвідувачам фестиваль подобається. Але ми знаємо, що є й незадоволені, особливо в інтернеті. Деякі люди сприймають це як щось, що ламає застарілі, а інколи і усталені уявлення про Одесу. Ми були морально готові до цього, навіть до провокацій і хейту, але це навіть добре, бо викликає й хвилю підтримки. Ми хочемо показати, що Одеса — українське місто. Усі наші ініціативи спрямовані на це. 

Одна адреса ― три долі: напис на старовинній книзі

Старовинні документи, свідчення, малюнки… Чи як крізь віки торкається нас минуле? Цьому був присвячений виступ на фестивалі засновника Музея-кав’ярні «Стара Одеса» Петра Манелиса:

― Ніколи не знаєш, що інколи можна знайти, гортаючи старі книжки… Ось, наприклад, дивіться: «Клінічна фармакологія». Одеське видання 1910 року. Перекладач ― Іван Луценко…

Нещодавно провулок у центрі міста перейменували на його честь. Видатний український громадський діяч, лікар, член «Просвіти»…

 ― Іван Митрофанович Луценко був відомим лікарем і активним українським діячем в Одесі. Його квартира на вулиці Пастера, 52 (раніше Херсонській) стала осередком діяльності «Просвіти» в 1906–1909 роках. Він брав участь у заснуванні української гімназії та виставки, що популяризувала український побут. Зараз на цьому домі є меморіальна табличка на його честь, ― каже Петро Манелис.

А потім додає, розгортаючи книжку:

― Ось дарчий напис самого Луценка як перекладача цього труда. Бачите: він подарував її Іванові Липі, називає його щирим приятелем. Це сталося у тому ж 1910 році. Але ж це далеко не все. По цій адресі, на Херсонський 52, проживали також Іван і Юрій Липи. Та і це ще не все. Читаємо у книзі: «Издание одесскаго Ганнемановскаго общества». А нижче ― адреса цієї спільноти, та сама: Херсонська, 52. Отакі іноді зовсім несподівані знахідки трапляються, коли вивчаєш історію.

…Підходимо до будинку на Пастера, 52… Напис на одній з меморіальних табличок свідчить: «У цьому будинку жили і працювали видатний діяч української медицини, письменник Іван Липа (1865–1923) та його син, поет, літературознавець Юрій Липа (1900–1944)». Напис на другій присвячений Іванові Луценку.

Так переплелися долі видатних українців, так стара книга з дарчим написом відкрила ще одну історичну сторінку Одеси.

Примірник «Клінічної фармакології», який зберіг тепло рук своїх перших власників, нині є експонатом Музею-кав’ярні «Стара Одеса», де оживає пам’ять про минуле великої епохи…

Фото авторки

Читайте також:

• Фестиваль «Одесі-610». День перший: маловідомі сторінки нашого минулого
• Фестиваль «Одесі-610». День другий: усі види зацікавленості (фото)