Ціна мовчання: як боротися з булінгом у школах Одеській області?

У нас без проблем?

Звернення по коментарі про лідерство регіону з булінгу, що свідчить про суттєві загрози в дитячих колективах, мали дивні наслідки. В прес-службі міськраді повідомили, що в учбових закладах Одеси все гаразд, і випадки булінгу мали місце виключно в школах області. В департаменті освіти і науки ОВА пообіцяли прокоментувати ситуацію, але так і не прокоментували. Знайти хоч якусь інформацію про обговорення стану справ з булінгом не вдалося. Отже, зробили вигляд, що все гаразд.

Ще декілька років тому фахівці попереджали: наслідки ковіду, перехід на онлайн-навчання, коли значно скоротилися можливості для реального, а не віртуального спілкування дітей між собою та з педагогами, загострив проблему поведінкових навичок школярів. Тому, щоб запобігати такому розвитку подій, вони радили, зокрема шкільним психологам, більш прискіпливо відстежувати те, що відбувається між школярами. І швидко втручатися у ситуації, які могли призвести до булінгу. А також постійно контактувати з батьками, щоб своєчасно реагувати на різкі зміни в поведінці дітей, їх ставленні до навчання та оточення. Діти й підлітки, які стали жертвами булінгу, часто страждають мовчки, боячись говорити про свої переживання. І це не повинно залишатися поза увагою дорослих, бо цькування може зламати особистість дитини, назавжди змінити її життя. І це стосується всіх його видів – фізичного, економічного, сексуального, інформаційного.

Хто, якщо не батьки?

За результатами досліджень, проведених міністерством освіти та науки, 53% школярів хоча б один раз стикалися з тією чи іншою формою булінгу. Але лише менше половини з них розповіли про це комусь і звернулися по допомогу. Крім того, почастішали випадки булінгу, який чинять декілька школярів. Тому МОН і започаткувало практику анонімних повідомлень про булінг, щоб допомогти школярам не залишатися з проблемою сам на сам.Скористатися цим є можливість як у дітей, так і в їхніх батьків.

Пояснимо, як повідомити про випадки булінгу онлайн:

1. Зайдіть на сайт АІКОМ і натисніть кнопку «Повідомити про булінг».
2. Зареєструйтеся або увійдіть в уже наявний акаунт.
3. Заповніть коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно (лише для дітей) або зазначити свої дані.
4. Натисніть кнопку «Продовжити» і підтвердіть заяву.
5. Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.

Чи можна розмістити анонімну скаргу?

Якщо заяву створює дитина, то вона може:

• не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною;
• зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розвʼязання конкретної ситуації.

Якщо заяву створюють батьки або інші законні представники дитини, то створити анонімну заяву неможливо.

Анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи, але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з вами і ефективно розвʼязати ситуацію.

В анонімній заяві достатньо лише текстово описати випадки булінгу, які мали місце. Якщо ж заяву буде надіслано в поліцію, то можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу. Це необов’язково, але значно полегшить процес розслідування.

Що відбувається після того, як надіслано заяву?

Надіслану заяву отримує директор школи і протягом доби має відреагувати на звернення: скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу у класі, де стався такий випадок.

Якщо потрібно, можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розвʼязати ситуацію згідно з встановленим порядком та законом України.

Чи можуть однокласники дізнатися, хто повідомив про булінг?

Ні, заяву можуть бачити лише директор школи та представники поліції. Працівники школи та поліції діятимуть лише в інтересах дитини, тому без нагальної потреби ім’я або будь-яку іншу особисту інформацію ніхто не повідомлятиме іншим.

Що робити, якщо хтось став свідком булінга, але не є його жертвою?

У такому разі можна самостійно повідомити про те, що хтось зазнає булінгу в школі, та ознайомитися з матеріалами щодо реагування на булінг. Зробити це можна так само анонімно або зазначити своє ім’я.

Покарання не відповідають небезпеці

На думку освітнього омбудсмена Надії Лещик, покращити ситуацію з боротьби із булінгом допомогли б жорсткіші заходи покарання. Бо на сьогодні, згідно зі статтею 173⁴ КУпАП, відповідальність за цькування настає з віку цькувальника 16 років. Але несуть її до досягнення ним повноліття батьки у вигляді штрафів всього від 850 до 3400 гривень. І лише у тому разі, коли випадок булінгу буде доведено.

Надія Лещик пропонує збільшити суму штрафу до 10 тисяч гривень, щоб покарання було більш дієвим. А також вважає за необхідне подовжити термін розгляду справ про булінг у суді до одного року.

Вчителі теж можуть «не помічати» проблем, з якими стикаються жертви булінгу, бо за це їм загрожує лише штраф, короткотермінові виправні роботи або відрахування до 20% від заробітку. Мабуть, зміни до законодавства дійсно на часі, бо не можна дозволяти ігнорувати випадки цькування дітей.

Читайте також:

• На Одещині над школярем знущалися у туалеті: кого та як покарано;
• Булінг та цькування в одеських школах: як їм протидіють;
• Як виховувати дитину, аби та не стала ґвалтівником чи жертвою сексуального насильства.

Фото ілюстративне, nokta.md