Це ж подумати тільки: старий міст дав назву вулиці, а, по суті, так воно і є: сама вулиця — трохи довша за мост. На вулиці Сабанєєв міст (колишньої Менделєєва, а до цього — Присутній) є всього кілька будівель. Але ж яких! А ще трохи (ну як водиться!) – розрухи
Ах, які будівлі!
Немає на ній жодного вуличного покажчика, і ось дивно: не кожен скаже, як зветься ця маленька вулиця, що простяглася від Катерининської площі до вул. Гоголів. Говорять про неї і «вулиця з мостом», і по-старому величають «Менделєєва» або ще простіше — «вулиця, де Будинок вчених», «на Сабанєєвому мосту». А взагалі звучить дуже незвичайно: і вулиця, і одночасно міст.
Якщо ступати її старою бруківкою від вул. Гоголя, то й не помітиш, як плавно переллється вона до Катерининської площі. Зате скільки вражень цією недовгою дорогою!
Головні визначні пам’ятки вулиці знає практично кожен: Будинок вчених (особняк Толстого), Школа Столярського, особняк Поммера. Останній тепер після реставрації так виділяється своїм кольором, що досі суперечки з цього приводу точаться. Так само як і спроба відшукати автентичну табличку та бюсти бога Бахуса, які при тій реставрації зникли. Поряд із будівлею проходять сходи, якими можна потрапити на Військовий спуск. Стан її не з найкращих, але міцно тримається.
Біля Будинку вчених хочеться зупинитись і вже не випускати з рук фотоапарат. До речі, його огорожа, що виходить на Сабанєєв міст, потребує оновлення. Втім, це не так помітно: вона повита плющем.
А ось і знаменита «школа імені мене», як казав про неї скрипаль-педагог Петро Столярський, який і створив цю спеціалізовану музичну школу для обдарованих дітей. І особистість легендарна, і будівля унікальна, хоч і наймолодша на історичній вулиці.
Ну і, звісно, сам міст — невеликий, історичний у всіх сенсах. З нього можна спостерігати життя Військового узвозу.
До речі, вулиця Сабанєєва міст — «кипляча» і гучна: багато людей, дуже багато машин. Одні авто стоять припарковані, інші мчать. І це тільки здається, що описуваний нами куточок — місце для прогулянок. Ну хіба що вечорами. Вдень вона дуже метушлива.
А що з мостом?
Сам Сабанєєв міст відносно невеликий . Його настил розташований на трьох масивних напівциркульних арках, огорожі являють собою кам’яні глухі парапети. До речі, нижня частина моста, тобто ці самі арки на Військовому узвозі, — майже рекордсмени за кількістю появи у кіно. Які події не знімалися на їхньому фоні!
Сучасний стовп із освітленням на мосту списаний, майже «понівечений», страшненький такий, що лякає. Ну а від старого ліхтаря (ймовірно, «на згадку») залишилася тільки «підпірка». Парапети моста в деяких місцях виглядають жахливо — списані вздовж і впоперек, у вибоїнах і тріщинах. Та ще краса! Та й історичну табличку з назвою мосту привести б у «божеський вигляд».
Вулиця Сабанєєв міст — пішохідно-транспортна. Ось і живе вулиця-міст своїм насиченим життям — з авто, що поспішають, поспішають у справах одеситами, туристами-пішоходами і проїжджають на електромобілях, і, звичайно ж, вражає своєю неповторністю.
Фото авторки
