Бій під Крутами 29 січня 1918 року: як українські студенти зупинили наступ на Київ

Ключові моменти:

• Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року.
• Українські студенти й курсанти стримували наступ більшовицьких військ на Київ.
• Наступ ворога було затримано на кілька днів.
• Цей час дозволив УНР домогтися міжнародного визнання.

Чому про Крути говорять не як про легенду

Історія бою під Крутами добре задокументована. Вона ґрунтується не лише на пізніших оцінках, а й на спогадах учасників подій та дослідженнях українських істориків. Саме тому сьогодні про Крути говорять не як про міф, а як про реальний епізод визвольних змагань, у якому поєдналися військова необхідність, політичний контекст і трагічна ціна.

Кінець січня 1918 року був для Української Народної Республіки критичним. Більшовицькі війська наступали на Київ одразу з кількох напрямків, і українське командування очікувало головного удару з боку Полтавщини. Саме туди були перекинуті найбоєздатніші частини.

Несподіваний маневр більшовиків

Однак загін під командуванням Михайла Муравйова змінив напрямок руху і з’єднався з силами Рейнгольда Берзіна. Уже 28 січня більшовики зайняли станцію Бахмач — ключовий пункт української оборони. Це відкривало їм прямий шлях на Київ.

Вранці 29 січня почався наступ. Більшовицькі війська мали десятикратну перевагу в живій силі та артилерії, а також бронепоїзд, який обстрілював українські позиції з тилу.

Хто тримав оборону під Крутами

На станції Крути українську оборону тримали близько п’яти сотень бійців. Серед них — курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького, добровольці студентського куреня Січових стрільців та бійці Вільного козацтва. Більшість цих захисників були зовсім молодими — 18–20 років.

Їхнє озброєння було обмеженим: гвинтівки, 16 кулеметів і одна гармата на залізничній платформі. Проте вигідна позиція дозволила українським підрозділам стримувати наступ ворога майже десять годин.

Бій, який виграв час

До вечора українські частини почали організований відступ. Відходячи, вони руйнували за собою залізничні колії, ускладнюючи подальше просування більшовиків. Саме ця затримка дала Українській Народній Республіці кілька днів, необхідних для завершення переговорів у Бресті.

Історик Володимир В’ятрович наголошує, що значення цього бою часто трактують неправильно:

– Це була битва не за станцію Крути й навіть не за Київ 1918 року. Це була битва за Україну, за її майбутнє.

Полон і розстріл студентів

Не всі українські підрозділи змогли відступити. Один зі студентських загонів у темряві втратив орієнтир і вийшов безпосередньо на станцію, вже зайняту більшовиками. У полон потрапили близько 30 юнаків — курсантів і студентів.

Полонених катували, а згодом розстріляли. Перед стратою учень сьомого класу Григорій Піпський заспівав український гімн, і його підтримали інші. Пізніше частину загиблих перепоховали в Києві, біля Аскольдової могили.

Очима учасника бою

Учасник бою під Крутами Михайло Михайлик у своїх спогадах описував наступ більшовиків так:

«Мені видно було три чорні густі ряди матросів, що пішли в наступ… Видно було, як падали на сніг чорні постаті. У нас уже було багато поранених, і сотня відходила до окопів…»

Він згадував і втрати українських підрозділів, і страшну звістку, яка надійшла згодом — про розстріл полонених студентів.

Чому цей бій мав стратегічне значення

Доктор історичних наук Володимир Сергійчук підкреслює, що саме затримка наступу більшовиків дала Центральній Раді змогу втриматися в Києві:

– Завдяки цій жертовності української молоді УНР змогла завершити переговори в Бресті, а вже 9 лютого 1918 року Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина визнали Україну самостійною державою.

Таким чином, бій під Крутами став не військовою перемогою, а політичним і історичним переломом.

Джерела: uinp.gov.ua, Вікіпедія

Читайте також: Що знають одесити про Героїв Крут? (опитування)