День бджоляра затьмарений забороною: Україна ризикує втратити статус медового лідера

Які дерева заборонено використовувати для створення лісів в Україні

В Україні заборонено використовувати для створення лісів і лісозахисних смуг 13 видів дерев:

• айлант найвищий,
• аралія маньчжурська,
• в’яз приземкуватий,
• гледичія колюча,
• горіх чорний,
• дуб червоний,
• каркас західний,
• клен ясенелистий,
• маслинка вузьколиста,
• павловнія (види та гібриди),
• робінія звичайна,
• черемха пізня,
• ясен пенсільванський.

Види дерев, висаджені до набрання чинності наказом, вирубувати, зрозуміло, не будуть.

Точка зору міністерства

У міністерстві пояснили, що «чужорідні» види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, інвазійні види швидко розмножуються, захоплюють простір і витісняють місцеві види.

— Три мільйони гектарів лісів в Україні постраждали через російську агресію і потребують відновлення. Затвердження Переліку інвазійних видів — це історичний природоохоронний крок, який дасть змогу відновити в Україні стійкі до кліматичних змін ліси з високими захисними властивостями та без агресивних видів-чужинців», — зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Травневий мед під загрозою зникнення

З позицією міністерства не погодилися бджолярі. Вони звернули увагу на те, що в переліку є дерева, які є сильними медоносами, — павловнія, оливка і, головне, — робінія звичайна, відома в народі як біла акація. 

Один із яскравих спогадів мого дитинства — батькова пасіка в акацієвому лісі. У тата було небагато бджолиних сімей, усього 10 вуликів. Щовесни він із кількома бджолярами-аматорами замовляв вантажівку і вивозив бджіл ближче до медоносів. 

Перша в сезоні стоянка пасіки припадала на акацієвий лісок недалеко від узбережжя річки Прут. Іноді вивозили бджіл у лісосмуги. 

Грона білих суцвіть виділяли неймовірний запах. У кронах стояв густий гул — бджоли працювали не покладаючи крилець. 

Тато і його товариші розповідали, що під час цвітіння акації щодня вулик «важчає» на 5-6 кілограмів. За період цвітіння, якщо погода стоїть сонячна, безвітряна, одна бджолосім’я може зібрати до 80 кілограмів меду! Якщо з погодою не пощастить — близько 40 кілограмів. Бджолярі кажуть, що у нас, на півдні Одещини, одне велике акацієве дерево «дає» до 8 кілограмів меду.

І ось наставав день, коли тато встановлював на пасіці саморобний намет, пошитий із марлі, де розміщував бочку-медогонку. 

З вуликів одна за одною вилучалися важкі рамки. 

Бджіл доводилося відганяти димом — вони були обурені тим, що забирають плоди їхньої праці. Мені було шкода бджіл, я навіть плакала, але тато запевняв, що за сезон у них ще будуть можливості — зацвітуть конюшина, гречка, соняшник. А скільки навколо польових квітів!

Занурюючи спеціальний ніж у гарячу воду, тато зрізав верхні стільники — і мед густим потоком витікав із комірок. Рами вставлялися в пазухи бочки — і мені дозволялося крутити рукоять: зі стільників, що потрапили в центрифугу, мед вилітав бурштиновими краплями і накопичувався на дні бочки. 

Я вже не пам’ятаю, скільки 50-літрових бідонів брав із десяти вуликів батько, але на своїй «Волзі» він робив дві ходки — збирання акацієвого меду було найряснішим у році. 

Травневий мед особливо цінується за тонкий аромат, а ще за те, що довго не кристалізується — через велику кількість фруктози. Це — унікальний продукт, який експортує Україна, адже далеко не всі регіони планети можуть похвалитися акацієвими лісами.

Україна — найбільший у світі постачальник меду

За виробництвом меду наша країна — серед лідерів.  

У 2021 році аналітики BusinesStat повідомили, що за підсумками 2020 року у світі було вироблено близько 1,85 мільйона тонн меду. Найбільший виробник — Китай, який випустив 500 тисяч тонн меду, що відповідає частці в 27%. На другому місці — Туреччина, на яку припало 5,6% ринку. Замикають трійку лідерів Аргентина та Україна, частка кожної з країн у сукупному виробництві меду в світі становила 4,2% (78 тисяч тонн).

Біла акація в «чорному списку»

То чому ж біла акація потрапила до «чорного списку»? Так, робінія дійсно дерево агресивне. Якщо вона з’явиться на вашому городі — ви замучитеся видаляти кореневі пагони. Втім, вишня, алича, слива та інші «корисні» дерева постійно нав’язують садівникові своїх «нащадків». 

Так, акацію краще розміщувати якомога далі від городу, де дорогий кожен метр. Але чому не садити її на схилах річок, зміцнюючи ґрунти?

У багатьох селах Придунав’я акацію люблять висаджувати вздовж огорожі: своїми колючками вона надійно охороняє огорожу, невибаглива і виживає навіть у найпосушливіше літо. 

Дехто її висаджує в кілька рядів по периметру звалищ побутових відходів — колючки не дають змоги розлітатися поліетиленовим пакетам по всій окрузі. 

Акацію завжди цінували за міцну деревину. З неї робили бочки, виточували рукоятки для сокир і навіть стовпчики для підв’язки винограду — вони, як залізобетонні, дуже довго служать.

А ще неможливо уявити травневу Одесу без запаморочливого запаху квітучої акації — найароматніша пора року! Пам’ятаєте: «Белой акации гроздья душистые ночь напролет нас сводили с ума…».

Тож шановному міністерству, ухвалюючи рішення про озеленення України після війни, слід всебічно вивчити питання — з огляду на сформований у народі культ дерева і, головне, думку бджолярів. Адже ми ж хочемо бачити Україну на «медовому п’єдесталі пошани»? Чи знову ллємо воду на чужий млин?