Обережно — кліщі! Як їх уникнути, і що робити, якщо вони вже тут?

Цього року прогнозують, що активність кліщів може тривати до осені. Тож, щоб не дати застати себе зненацька, «Одеське життя» звернулося до Вікторії Напханюк, ентомологині мікробіологічної лабораторії відділу досліджень біологічних факторів Одеського обласного ЦКПХ. 

— Активність кліщів кожен рік має два піки — на початку весни і наприкінці осені, — розповідає фахівчиня. — Під час літньої спеки і періодів з малими опадами кліщі шукають більш затишні місця мешкання, де є тінь і зберігається волога. В таких місцях для них найкращі умови для розплоду чи переходу з однієї стадії розвитку до іншої. Але бути обережним треба і влітку — укуси кліщів реєструються і тоді, але з трохи меншою інтенсивністю. Тобто, з квітня по жовтень на природі ми можемо стикнутися з нападом кліщів. Більш того, поодинокі укуси реєструються і в листопаді, і в грудні.

Не дай себе засмоктати: як вберегтися від кліщів

Де ховаються кліщі

Нерідко з однієї людини вилучали від 2 до 10 особин кліщів після пікніків на природі чи відвідування цвинтарів у поминальні дні. Вони полюбляють сидіти у зелених насадженнях висотою до метра у позі очікування з витягнутими вперед лапками. Спочатку чіпляються за шерсть тварини чи за одяг людини, після чого залишаються нерухомими — вичікують, коли ви припините активно рухатися. Як тільки ви сядете чи ляжете — нападник почне шукати, де б прикріпитися. При цьому вибір місця присмоктування може відбуватися довго: від декількох хвилин до 1-2 діб. Справа в тому, що кліщі шукають найбільш ніжні ділянки на тілі: у людини це, зазвичай, пахова зона, мошонка, зона біля вушної раковини, область шиї, волосиста частини голови, зони пахвів, сідниці. 

Який одяг врятує від кліщів

Любителям рибалки, багатогодинних лісових прогулянок і «тихого полювання» на гриби, слід по можливості ретельно закривати тіло, не залишаючи шансів для проникнення кліща. Рукава куртки повинні бути довгими, манжети щільно облягати зап’ястя. Водолазку або сорочку з глухим коміром необхідно заправити в брюки, штанини — в халяви чобіт. Не забудьте накинути на голову капюшон. Чим менше складок і кишень на одязі — тим менше шансів у кліща залишитися непоміченим. Швидше за все, вид штанів, заправлених у шкарпетки, для вас незвичний. Але подумайте про те, що безпека і збереження здоров’я важливіші. Візьміть до уваги ще й те, що на одязі світлого тону комах помітити легше.

Огляд є обов’язковим

На прогулянках на природі необхідно періодично проводити само- та взаємоогляди. Вдома треба ще раз оглянути одяг, відкриті частини тіла, голову, а також прийняти душ. Не слід приносити у дім букети польових квітів, адже з ними теж можна занести кліщів. І ще треба прискіпливо оглядати домашніх тварин на наявність паразитів після прогулянок.

Вкусив кліщ: що потрібно робити та куди звертатися в Одесі?

— Чи можна видаляти кліщів самостійно?

 — Не рекомендується. Краще звернутись до найближчого медичного закладу – травмпункту або приймального відділення лікарні, де хірург кваліфіковано проведе видалення, огляд і антисептичну обробку рани. Важливо видалити кліща не пошкодженим, тому що навіть шматок його ніжки, який залишився у ранці, лишається джерелом інфекції. Тож для подальшого дослідження кліща на віруси та бактерії краще, коли він цілий, і, навіть, живий.

— Як діяти у випадку, коли медичного закладу поблизу немає? Адже найчастіше відбувається саме це…

— Тоді дійсно доведеться видаляти кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій, що продається у ветеринарних аптеках («кліщосмик»). Треба притиснути його до шкіри, підсунути під кліща, акуратно розхитати «кровопивцю» з боку в бік (адже хоботок надійно «зацементовано» в ранці слиною тварини), а тоді повільно викрутити нападника (крутити можна в будь-який зручний для вас бік).

Якщо пристрою немає, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща поволі — без ривків!

— Кліща витягнуто. Що тепер з ним робити? Покласти в баночку і відправити на дослідження?

— Частіше за все ми говоримо про небезпеку зараження кліщовим вірусним енцефалітом та кліщовим бореліозом (хвороба Лайма). Вилучену особину чи декількох поміщають у чисту скляну тару зі щільною кришкою, чи у пластиковий стандартний  аптечний контейнер для досліджень. Оскільки краще доставити кліща живим, додайте у контейнер кілька зелених травинок — вони будуть для нього джерелом кисню. Якщо не було змоги надати кліща до лабораторії, то за три тижні здайте на дослідження кров на наявність збудників кліщового вірусного енцефаліту, кліщового бореліозу тощо. Адреса вірусологічної лабораторії — м.Одеса, Старосінна площа, 33 (район залізничного вокзалу).

— Чи обов’язково укус кліща спричиняє вірусний енцефаліт?

— Одеська область не є ендемічною зоною з кліщового вірусного енцефаліту. І хоча кожен рік при моніторингу довкілля вірусологічна лабораторія виявляє певний відсоток кліщів-носіїв збудника, захворювання на вірусний кліщовий енцефаліт у нас не реєструвалися більш як 15 років. Навіть якщо кліщ виявився «позитивним», то вкушена ним людина не обов’язково захворіє. Але знати ознаки кліщового вірусного енцефаліту та хвороби Лайма треба. 

Які симптоми у хвороби Лайма і кліщового енцефаліту?

Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — до летальних наслідків. Інфікуватися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, починається головний біль, з’являються ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик інфікування залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

Протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом, щоденно вимірюйте температуру тіла. В разі якщо температура підвищується, почервоніння на шкірі в місті присмоктування кліща продовжує збільшуватися — негайно зверніться до сімейного лікаря.

Спростовуємо 4 поширені міфа про кліщів

• Міф 1. Кліщ легко витягується або відпадає сам при змазуванні його жиром.

Правда? НІ. Місце навколо кліща не слід нічим змащувати перед видаленням. Навіть антисептичним засобом, не кажучи вже про жир. Тому що тоді у паразита починається задуха та блювота (зокрема слиною), що підвищує ризик занесення інфекції. Рану слід дезінфікувати і промивати, тільки переконавшись, що кліщ вийшов цілком.

• Міф 2. Якщо витягнути кліща протягом 24 годин, то немає ризику зараження.

Правда? НІ. Гарантії з цього приводу ніхто не дасть. Крім того, ніколи не відомо точно, як довго паразит вже харчується кров’ю, присмоктавшись до тіла. Якщо у слинних залозах кліща містяться віруси енцефаліту, то він передає їх негайно, одразу після порушення цілісності шкіри.

• Міф 3. Можна зробити щеплення проти всіх кліщових інфекцій.

Правда? НІ. Вакцинація від хвороби Лайма не проводиться. Ще гірше те, що навіть перехворівши на неї людина не отримує пожиттєвого імунітету. Однак існує вакцина проти кліщового енцефаліту.

• Міф 4. Кліщ може залізти під шкіру і відкласти там яйця

Правда? НІ. Дихають ці паразити за допомогою так званого дихальця в районі черевця, тому зануритися повністю під шкіру вони не можуть — їм не буде чим дихати.